Exclusive Ціни на електроенергію в Європі в березні зросли через різке здорожчання газу

Ціна на РДН в Україні минулого місяця становила €145,1/МВт·год

Середньомісячні оптові ціни на електроенергію на добу наперед у Європі в березні 2026-го зростали на тлі різкого здорожчання газу, ринки відрізнялися диспропорцією.

Тенденції березня

За даними Ember, станом на 3 квітня 2026 року вони становили:

• Італія – €143,7/МВт·год (+25,8% м./м.);
• Франція – €64,02/МВт·год (+36,3%);
• Німеччина – €99,37/МВт·год (+2,7%);
• Іспанія – €42,83/ МВт·год (+160%);
• Швеція – €50,82/МВт·год (-50,2%).

Як зауважує AleaSoft, у березні на основних європейських ринках електроенергії посилилась диспропорція, зумовлена домінуванням різних типів генерації у цей період, на ціни впливало значне здорожчання газу на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході.

Так, у першій половині місяця середні тижневі значення у більшості країн Європи сягали понад €80/МВт·год за винятком Іспанії, Португалії, Північної Європи. Водночас Італія фіксувала найвищі показники. Наприкінці березня середні тижневі ціни на більшості основних європейських ринків падали на тлі зниження котирувань ф’ючерсів TTF, зростання обсягів сонячної та вітрової генерації. Іберійський ринок у четвертий тиждень місяця зафіксував найнижчі значення, з щоденними цінами нижче €10/МВт·год.

За прогнозом Wood Mackenzie, випущеним у середині березня, перебої з постачанням газу, спричинені війною з Іраном, призведуть до тривалої волатильності на європейських ринках електроенергії, а ціни ф’ючерсів на TTF, що перевищують €50/МВт·год, позначаться на її вартості у більшості країн.

Хоча європейська енергетика менш залежна від газу, здатність Європи перейти до вугільної генерації в енергосекторі різко знизилася з 2022 року. Газові електростанції продовжують встановлювати ціни в Італії, Великій Британії та меншою мірою у Німеччині, оскільки залишаються критично важливим компонентом для балансу системи.

Європейська реакція

ЄК на тлі нової енергетичної кризи оголосила про ряд кроків у відповідь. Так, виконавчий орган блоку пообіцяв зробити державну допомогу більш гнучкою і тісніше співпрацювати з державами-членами, які розробляють національні схеми, щоб пом’якшити вплив витрат на паливо на виробництво електроенергії. Про це після саміту лідерів ЄС 19 березня оголосила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Другим компонентом стане плата за мережу, яка в середньому становить близько 18% – державам-членам нададуть дозвіл знизити її для енергоємних галузей промисловості, також буде підготовлено законодавчу пропозицію для підвищення продуктивності мережевої інфраструктури.

Третім компонентом цін є податки та збори на електроенергію, які в середньому по ЄС становлять близько 15%, і ситуація у цій сфері різниться залежно від країни. ЄК запропонує нижчі ставки податку на е/е та планує забезпечити, щоб вона оподатковувалася менше, ніж викопне паливо. У контексті підвищення цін на енергоносії ЄК також оголосила про кроки щодо реформування системи торгівлі викидами (ETS).

На початку квітня єврокомісар з питань енергетики Ден Йоргенсен зауважив, що Європа має готуватися до тривалого енергетичного шоку, спричиненого війною на Близькому Сході. За його словами, блок оцінює всі можливості, включаючи нормування палива та вивільнення більшої кількості нафти з надзвичайних резервів.

Європейські країни вже почали вживати кроків, аби пом’якшити наслідки від війни в Ірані та їх тиск на домогосподарства і бізнес. Наприклад, уряд Іспанії – країни, яка краще підготовлена до такого шоку не в останню чергу завдяки відновлювальній енергетиці, наприкінці березня схвалив амбітний пакет із 80 надзвичайних заходів вартістю €5 млрд. Він, зокрема, включає зниження плати за електромережу на 80% для енергоємних галузей промисловості, що призведе до економії приблизно €200 млн.

Ситуація в Україні

Як інформує «Оператор ринку», березні середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в Україні впала на 26% м./м., до 7359 грн/МВт·год , (€145,1/МВт·год за середнім місячним курсом гривні до євро).

За даними моніторингу ExPro Electricity, у березні 2026 року Україна скоротила імпорт електроенергії на 25% до попереднього місяця – до 942 тис. МВт-год, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року він зріс у 3,4 раза. Найбільша частка у структурі імпорту, як і раніше, припадає на Угорщину – 48%, на другому місці – Румунія, 20%.

З 13 березня набули чинності зміни до регуляторних умов імпорту електроенергії. Так, Кабмін скасував обов’язок для найбільших державних компаній, зокрема «Нафтогазу України», «Укрзалізниці» та підприємств оборонного сектору, імпортувати не менше 50% електроенергії для власних потреб. Окрім того, було скасовано зміни, запроваджені з початку березня, щодо обов’язкової купівлі 90% імпорту електроенергії від обсягу споживання для промисловості та бізнесу – повернуто попередній поріг у 60%.

Наприкінці березня Асоціація операторів критичної інфраструктури заявила, що з 1 квітня підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) по всій Україні зупиняють когенерацію та припиняють виробляти сотні мегават електроенергії. Причиною є зміни, які уряд 30 березня вніс до постанови №222. Згідно з цими змінами, газ за пільговою ціною (19 тис. грн/за 1000 куб. м) зможуть купувати лише виробники електроенергії, які працюють у прифронтових регіонах і запускають нові когенераційні установки після 1 грудня 2025-го. Для інших підприємств пільги газ залишили тільки для виробництва тепла та гарячої води, а також виробництва е/е для власних потреб.

Ситуація на ринку України залишається дуже складною, а ціни для промисловості продовжують бути найвищими у ЄС. Зростання цін на електроенергію в ЄС також негативно впливає на її вартість для українських виробників сталі.