Нова редакція держбюджету покликана зафіксувати погіршення економічної ситуації в країні та зниження дохідних статей, а також перерозподілити фінансові ресурси на цілі боротьби з поширенням коронавірусу й на антикризові заходи.
Поправки до держбюджету на 2020 рік (законопроект №3279) були внесені в Раду 29 березня, і вже 30 березня щодо них було голосування. Депутати, які голосували за документ «наосліп», відхилили законопроект – документ підтримали лише 223 парламентарія за необхідних 226 голосів.
Після цього Кабмін несуттєво переробив документ (законопроект №3279-д), внісши туди «косметичні» правки. У суботу, 11 квітня, бюджетний комітет Ради рекомендував прийняти за основу та в цілому доопрацьовану версію поправок до держбюджету-2020. Уже в понеділок, 13 квітня, Рада 249 голосами ухвалила зміни.
Оновлена редакція держбюджету-2020 зверстана виходячи з таких основних цифр:
Очевидно, що ці розрахунки вже є, скоріше, оптимістичним сценарієм, ніж базовим. Це розуміють і в уряді. Майже одночасно з внесенням поправок до держбюджету Кабмін оновив свій прогноз на 2020 рік. У ньому очікують зниження ВВП уже на 4,8%, інфляцію на рівні 11,6% і середню зарплату в 10,7 тис. грн (-4,5%).
Перша й друга версії змін до держбюджету-2020 викликали багато нарікань і були переписані. Поточна редакція передбачає скорочення доходів держбюджету на 119,7 млрд грн, або на 11% – до 975,8 млрд грн, і зростання витрат на 82,4 млрд грн, або на 7% – до 1,266 трлн грн. Таким чином, граничний дефіцит держбюджету зріс з 96,3 млрд грн до 298,4 млрд грн (7,5% ВВП), він буде покритий за рахунок запозичень.
Головне нововведення прийнятої редакції держбюджету-2020 року – створення фонду для боротьби з поширенням коронавірусу в розмірі 64,9 млрд грн. Спочатку його розмір мав становити 124,2 млрд грн, потім його «підрізали» до 97,1 млрд грн, а потім «скоротили» до 66,2 млрд грн. У такий спосіб Кабмін переспрямував частину фінансових ресурсів на інші програми (Пенсійний фонд, Фонд зайнятості та інше), а не скоротив витрати на боротьбу з коронавірусом.
Кошти з цього фонду будуть спрямовані:
При цьому позитивні безпосередньо для економіки та промислового попиту статті витрат можна перерахувати на пальцях однієї руки:
Прогноз зниження ВВП на 4,8% приблизно збігається з показниками базового сценарію розвитку української економіки, якого очікують у 2020 році незалежні українські аналітики.
Держбюджет-2020 у його першій, «докризовій» редакції не був «бюджетом розвитку». Уся його складова розвитку зводилася до витрат на дорожнє будівництво і розпіарений минулим складом Кабміну проект «Велике будівництво». На щастя, обидві програми не згорнули навіть на час оголошеного карантину.
Проте в новій редакції держбюджету-2020 інші витрати на інфраструктуру та розвиток сильно урізали або повністю скоротили:
Повністю або дуже скоротили нечисленні відомчі інвестиційні проекти в освіті, енергетиці, водному господарстві тощо. Крім того, фактично зупинена приватизація – план надходжень зменшений з 12 млрд грн до 500 млн грн.
У поточному вигляді держбюджет-2020 року – це «бюджет недоїдання». Поки розвинені країни рятують свої економіки вливаннями в сотні мільярдів доларів, Україна може виділити на все про все лише 65 млрд грн з урахуванням витрат на медичні заходи й підтримку вразливих верств населення. При цьому, наприклад, витрати на обслуговування держборгу не лише не скоротилися, а й зросли на 3,3 млрд грн – до 144,8 млрд грн.
Звісно, бюджетні ресурси – це не все, на що може розраховувати економіка. Так, Мінекономіки має намір стимулювати промисловість через держзамовлення та програми кредитування. Зокрема, обсяг держзамовлень оцінюється в 640 млрд грн.
Ці наміри звучать оптимістично, сума значна. Однак це жодним чином не пов’язане з реальністю, в якій держкомпанії скорочують свої інвестплани й втрачають прибуток на користь держбюджету. Так, у держбюджеті на 26,7 млрд – до 68 млрд грн – збільшили план вилучення прибутку в держпідприємств, з якого вони могли би фінансувати свої капінвестиції.
Більше того, в частині пільгового кредитування Кабмін може запропонувати хіба що вже відому програму «5-7-9%» і/або часткову компенсацію процентних ставок за кредитами для малого і середнього бізнесу. Про кредитні канікули, які були заявлені серед антикризових заходів, позичальникам доведеться домовлятися з банкірами в індивідуальному порядку. Про жодні фіскальні інструменти у вигляді зниження податків, запуск інфраструктурних програм або стимулювання окремих галузей економіки, на жаль, не йдеться.
Економіка Німеччини – найбільша у Євросоюзі з розміром ВВП приблизно €4,5 трлн за підсумками 2023…
Після початку російської військової агресії Угорщина стала великим і територіально близьким ринком збуту для української…
Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України в частині постачань товарів військового…
Дванадцятий пакет санкцій ЄС фактично забезпечив Російській Федерації додатковий дохід на суму 8,8 млрд дол…
Війна стала великим випробуванням для економіки України. Експортери постраждали найбільше, оскільки основні шляхи для постачань…
В умовах війни Словаччина стала важливим партнером України – елементом диверсифікації експортних маршрутів, а також…