В умовах війни Словаччина стала важливим партнером України – елементом диверсифікації експортних маршрутів, а також постачальником енергоресурсів, які стали критично важливими для України та її економіки. Для українських гірничодобувних компаній словацький меткомбінат US Steel Kosice став більш значним споживачем залізної руди на тлі складнощів з експортом продукції в інші регіони.
Після початку повномасштабної військової агресії Україна була змушена перебудовувати всю систему логістики своїх експортно-імпортних операцій. У таких умовах різко зросло значення всіх наявних торговельно-логістичних можливостей із суміжними країнами, важливе місце серед яких має Словаччина.
Порівняно з довоєнним 2021-м імпорт продукції зі Словаччини 2023 року в натуральному виразі зріс на 44% – до 1,2 млн т, у грошовому – на 63%, до $1,8 млрд. Водночас, за той самий період український експорт збільшився на 64% – до 5,8 млн т у натуральному виразі, тоді як у грошовому – лише на 7%, до $1,1 млрд.
У 2023 році український експорт перевищував імпорт зі Словаччини в натуральному вираженні в 4,8 раза, у грошовому – був меншим на 41%. Таке співвідношення свідчить, що Україна здебільшого постачає до Словаччини сировинні товари. Найбільшими статтями українського експорту 2023 року були залізна руда ($502 млн або 84% експорту в натуральному виразі), м’ясо ($104 млн), кабель ($88 млн), вугілля ($50 млн) і кукурудза ($49 млн). Також мають місце незначні поставки різноманітної промислової сировини, зокрема необробленого алюмінію, продукції деревообробки та споживчих товарів.
Найбільшими позиціями імпорту зі Словаччини є нафтопродукти ($358 млн), газ ($346 млн) і автомобілі ($259 млн). Постачання енергоресурсів (газ, нафтопродукти, електроенергія) зі Словаччини є вкрай важливими для України, зокрема, для забезпечення паливом і безпечної роботи енергосистеми, особливо на тлі російських ударів по енергоінфраструктурі. Також країна постачає в Україну папір і картон, телеапаратуру, метал, різноманітну промислову продукцію та споживчі товари, машини, механізми та прилади.
Ситуація з торговельними та логістичними обмеженнями з боку Словаччини виглядає ненабагато краще, ніж, наприклад, з Польщею. З одного боку, наприкінці листопада-2023 словацька влада продовжила заборону на імпорт агропродукції з України на невизначений термін і розширила перелік товарів. Якщо раніше туди входили пшениця та кукурудза, то тепер були додані мед, ячмінь, борошно, цукор тощо. З іншого, наприкінці минулого року словацькі перевізники блокували єдиний автовантажний прикордонний перехід «Ужгород – Вишнє Нємецьке» (з вимогою скасування «транспортного безвізу» для України) лише на короткий час, тоді як поляки протестують досі.
Географічна близькість Словаччини дала змогу українським компаніям ГМК в умовах війни сумарно збільшити експорт. У 2023 році порівняно з 2021-м український експорт продукції ГМК до цієї країни зріс на 63% – до 4,9 млн т, але в грошовому виразі скоротився на 8% – до $519 млн. Це сталося завдяки зростанню постачань залізної руди та скороченню експорту металопродукції.
В умовах війни через втрату потужностей і скорочення внутрішнього виробництва в Україні обсяг експорту металопродукції до Словаччини скоротився на 75% – до 24,5 тис. т у 2023 році в порівнянні з 2021-м. Таким чином, за металопродукцією Україна стала нетто-імпортером зі Словаччини.
В умовах відсутності морського експорту аж до другої половини 2023 року, Україна наростила поставки залізної руди до Словаччини сухопутними шляхами на 67% – до 4,9 млн т у 2023 році порівняно з 2021-м. Однак через зниження ринкових цін експортна виручка за той самий період зросла лише на 5% – до $502 млн.
У важких 2022-2023 рр., коли можливості доставки продукції споживачам були вкрай обмежені, Словаччина підтримала українських виробників ЗРС споживанням і транзитом залізної руди. За останні два роки питома вага Словаччини в загальному обсязі українського експорту ЗРС у грошовому виразі зросла з 19,2% до 28,4% у 2023-му.
Великою перевагою для експорту залізної руди є існування залізничної лінії Ужгород – Кошице шириною 1520 мм, якою здійснюються поставки на меткомбінат US Steel Kosice. Це скорочує терміни перетину кордону, оскільки не вимагає перестановки вагонних візків (ширина залізничної колії в Словаччині – 1435 мм).
Зворотним боком є “тупиковість” цієї гілки, залежність від одного покупця і практична складність перевезення інших видів вантажів. Хоча місцеві залізничні перевізники говорять про можливість приймання й інших вантажів, крім руди. До війни були плани продовження ширококолійної дороги від Кошице до Братислави й Відня, але Євросоюз відмовився фінансувати цей проєкт.
Словаччина важлива і для транзиту вантажів ГМК. Через прикордонний перехід «Ужгород – Матевце» здійснюються поставки залізної руди на чеські метпідприємства Liberty Ostrava і Trinecke Zelezarny, а також для австрійської Voestalpine.
Порівняно з довоєнним 2021-м словацький імпорт сталевої продукції в Україну 2023 року в натуральному виразі зріс у 2,6 раза – до 140 тис. т, у грошовому – у 2,1 раза, до $154 млн.
Ключовими позиціями імпорту металопродукції зі Словаччини в Україну з початку війни стали плоский гарячекатаний і холоднокатаний прокат, а також прокат з покриттям. Зокрема, поставки г/к прокату у 2023 році порівняно з довоєнним 2021-м зросли в 67 разів – до 59 тис. т. Зі свого боку поставки х/к прокату зросли у 2,7 раза, прокату з покриттям – в 1,4 раза. Поставки за згаданими позиціями зросли через дефіцит аналогічної продукції на українському ринку.
Хоча словацький сталевий імпорт в умовах війни й зріс, але його обсяги залишаються не дуже великими на тлі масштабів українського ринку. Він становить 11,3% від загального обсягу ввезення металопродукції в Україну або 4% від рівня споживання сталі в країні у 2023 році.
За даними WorldSteel, за минулий рік Словаччина наростила виплавку сталі на 15,4% р./р. – до 4,5 млн т. У 2022-му була зворотна тенденція – зниження на 20,4% р./р., до 3,9 млн т. Виробництво сталі в Словаччині у 2023 році становило лише 3,5% (у 2022-му – 2,9%) від показника ЄС.
У країні розташовані два металургійні підприємства – US Steel Kosice, потужність якого становить 4,5 млн т сталі на рік і 5 млн т/рік чавуну, а також Max Aicher Slovakia Steel Mills Strazske (620 тис. т/рік сталі).
У поточних умовах скоріше Україна виступає цікавим ринком збуту для словацької металопродукції, ніж навпаки. Через недостатній обсяг внутрішнього виробництва сталевої продукції в Україні словацький ринок цікавий тільки гірничодобувним компаніям. При цьому можливості збільшення споживання української залізної руди меткомбінатами ЄС багато в чому залежать від рівня попиту, тобто кон’юнктури на європейському ринку сталі.
Більш віддалені перспективи поставок ЗРС до Словаччини виглядають невизначеними. US Steel Kosice отримає від уряду країни €300 млн на декарбонізацію виробництва – заміну двох доменних печей на електродугові. Судячи з усього, під час реалізації цього амбітного проєкту (орієнтовно – до 2026 р.) і після нього споживання української залізної руди знижуватиметься.
Обмеженням для розвитку торгівлі та транзиту слугує загальна невелика протяжність українсько-словацького кордону (всього 97 км), складний рельєф і, як наслідок, невелика кількість транспортних переходів. Їх лише три: для вантажних залізничних перевезень – «Ужгород – Матевце» (використовується для експорту руди, пропускна спроможність – 500 вагонів) і «Чоп – Чьєрна-над-Тисоу» (490 вагонів), і лише один для фур – «Ужгород – Вишнє Нємецьке». Словаччина відкрита до розширення логістики з Україною, торік там активно модернізували свою прикордонну залізничну інфраструктуру, але швидко наростити її пропускну здатність досить складно.
Економіка Німеччини – найбільша у Євросоюзі з розміром ВВП приблизно €4,5 трлн за підсумками 2023…
Після початку російської військової агресії Угорщина стала великим і територіально близьким ринком збуту для української…
Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України в частині постачань товарів військового…
Дванадцятий пакет санкцій ЄС фактично забезпечив Російській Федерації додатковий дохід на суму 8,8 млрд дол…
Війна стала великим випробуванням для економіки України. Експортери постраждали найбільше, оскільки основні шляхи для постачань…
На європейських ринках середньомісячні оптові ціни на добу наперед у березні 2024 року демонстрували різні…