Безпечний коридор: як зараз працює український експорт через порти

Судна, що прийшли в порти Великої Одеси, у своїй більшості призначені для експорту зернових вантажів

У середині серпня 2023 року Україна оголосила тимчасові маршрути руху цивільних суден із чорноморських морських портів України. Першими цим маршрутом скористалися судна, заблоковані в українських морпортах після початку повномасштабного вторгнення РФ. З 16 вересня запрацював новий тимчасовий експортний коридор і для вхідного трафіку. Життєздатність цього коридору і, як наслідок, збільшення трафіку суден позитивно вплинуло на настрої судновласників, вантажовласників і страховиків. Суттєвим мінусом для коридору є те, що поки що через нього здійснюється переважно експорт зернових.

Перші результати

Практично весь вхідний трафік через тимчасовий коридор формують балкери – спеціалізовані судна для перевезення навалочних (насипних) вантажів – зерна, руди, вугілля.

За даними моніторингової групи «Інституту чорноморських стратегічних досліджень», з 16 вересня до 21 жовтня в порти Великої Одеси тимчасовим коридором пройшли щонайменше 42 судна загальним дедвейтом 1,7 млн т. За той самий період вийшли щонайменше 23 судна загальним дедвейтом 0,85 млн т. Ці дані дещо занижені, оскільки до середини жовтня вже було вивезено не менше 1 млн т зернових вантажів. Зі свого боку видання ЦТС нарахувало станом на 21 жовтня 43 судна на вхід і 25 – на вихід.

За офіційною інформацією, на даний момент експорт тимчасовим коридором становить майже 1,5 млн т. Фактичний експорт зернових вантажів через тимчасовий коридор поки що становить лише приблизно третину обсягу експорту в рамках «зернової угоди». Нагадаємо, що в другій половині минулого року через порти Великої Одеси в середньому експортували 3-3,9 млн т зернових на місяць.

Серед суден, що пройшли/йдуть коридором, трапляються абсолютно різні за вантажопідйомністю плавзасоби – від невеликих до великих кейпсайзів. П’ятірка суден з невеликим дедвейтом, що зайшли, має такий вигляд:

Falcona (дедвейт – 2,1 тис. т).
Maranta (5,1 тис. т).
Ramus (6 тис. т).
Briza (6,9 тис. т).
Bahar K (8,3 тис. т).

Серед великих балкерів, що прийшли в порти Великої Одеси, можна відзначити такі:

Jolanda (дедвейт – 180,6 тис. т).
Кmax Emperor (91,8 тис. т).
Bull (82 тис. т).
Beaver (81,8 тис. т).
Castor (78,9 тис. т).

У зв’язку з побоюваннями про безпеку суден характер і кількість їхніх вантажів найчастіше не розкривається. Очевидно, що більшість суден прийшли за зерновими вантажами.

За даними GMK Center від джерел у морській галузі, найбільший балкер із балкерів, що зайшли в порти Великої Одеси, – Jolanda – 14 жовтня прийшов у порт «Південний» із вантажем залізної руди. Балкер залишив порт 21 жовтня. З огляду на його дедвейт у 180,6 тис. т, розмір його вантажу можна оцінити приблизно в 170 тис. т.

Безпека коридору

На початку дії коридору найважливішим було питання безпеки суден, що впливало на все інше, включно з головним – життєздатність маршруту. Агресори робили все, щоб перешкодити роботі українських портів. За словами Олександра Кубракова, віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, від моменту виходу Росії із «зернової угоди» і до середини жовтня Росія здійснила 17 масованих атак на портову інфраструктуру Одеської області. Унаслідок цього було зруйновано або пошкоджено понад 150 об’єктів портової та зернової інфраструктури, а експортний потенціал портів (здебільшого на Дунаї) впав на 40%.

Однак зусилля ВМС України та інших силових органів не минули дарма. Після серії ударів у серпні-жовтні 2023 року Росія перебазувала майже всі свої кораблі та підводні човни Чорноморського флоту, що могли б вплинути на рух суден, із Севастополя до Новоросійська. Страх Росії втратити боєздатні плавзасоби ЧФ РФ виявився вищим, ніж бажання блокувати український експорт у Чорному морі.

Позитивним кроком для роботи коридору є запуск мінно-тральної групи ВМС Туреччини, Румунії та Болгарії, яка покликана звільнити прибережні води від морських мін.

«Наші чорноморські сусіди демонструють напрочуд короткі терміни від ухвалення рішення про створення мінно-тральної групи до початку практичної роботи. Рішення було ухвалено 12.10.2023 р. під час чергового «Рамштайна», а з 16.10.2023 р. кораблі вже в морі. Спостерігаємо сім кораблів: один румунський і шість болгарських. Дуже добре, що не обмежуються територіальними водами (12-мильна зона) Болгарії, а й працюють у прилеглій зоні, де якраз проходять маршрути балкерів українським коридором», – зазначає Андрій Клименко, керівник Моніторингової групи «Інституту чорноморських стратегічних досліджень» з питань ситуації у Криму та Чорноморському регіоні.

Також важливою є приналежність суден. Декілька балкерів, які прийшли в порти Великої Одеси і вже пішли з вантажем, належали китайським судновласникам. Зокрема Ying Hao 01, Wu Yang Glory, Xin Shun. Атакувати ці плавзасоби в портах чи в морі Росія навряд чи наважилася б.

Перспективи коридору

Тимчасовий коридор вирішує частину проблем українських експортерів, насамперед – з АПК і ГМК. З початку війни експортна логістика подорожчала в рази, що ставить на межу рентабельності зовнішні поставки української продукції через західні автомобільні та залізничні переходи на західному кордоні, а також через порти на Дунаї. Експорт через морпорти Великої Одеси дає змогу знизити логістичні витрати українських експортерів, що позитивно позначиться на їхніх фінансових і виробничих показниках.

Хоча Туреччина не втрачає надії реанімувати «зернову угоду» за участю ООН, України та РФ, ефективна робота коридору все більше (або поки що) показує недоцільність повернення до неї.

«Переговори про повернення Москви до «зернових угод», з яких вона сама вийшла, більше не мають сенсу. Зерновий коридор нового формату успішно функціонує без участі держави-агресора. З вересня 2023 року новим морським коридором, прокладеним Україною, скористалися понад 30 суден. Україна – відповідальний постачальник продукції, який за будь-яких обставин шукає шляхи забезпечення виконання своїх зобов’язань у рамках укладених угод», – зазначають у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, створеному при Міністерстві культури та інформполітики.

Загалом держава та бізнес мають працювати над перетворенням тимчасового коридору для морського експорту української продукції на постійний.

«Після виходу з українських портів перших суден із зерном та металом з’явився обережний оптимізм щодо можливості повноцінного відновлення експорту. Проте військово-політичне керівництво України та бізнес мають докласти додаткових зусиль для того, щоб тимчасовий коридор перетворився на повноцінний маршрут. Нам усім ще потрібно працювати над тим, щоб цей маршрут став таким, на який ми могли б розраховувати разом з аграріями», – раніше відзначав Юрій Риженков, генеральний директор групи «Метінвест».