Аналіз впливу новин за 31 січня – 4 лютого 2022 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Поточний тиждень показав позитивну динаміку у виробництві сталі в Україні. Дещо несподіване рішення щодо зони вільної торгівлі з Туреччиною не обіцяє великих перспектив металургам.

EUROFER розраховує, що попит на сталь у 2022-2023 рр. в ЄС продовжить зростати, переважно за рахунок підтримки з боку будівельного сектору. При цьому залишається значна невизначеність, пов’язана з продовженням пандемії й розривами традиційних ланцюжків поставок.

Китайська металургія продемонструвала позитивну динаміку – у січні, за оцінками China Steel Logistics Professional Committee, зафіксовано зростання виробництва сталі. Проте вже в лютому динаміка, найімовірніше, зміниться через посилення виробничих та екологічних обмежень.

Україна уклала Угоду про зону вільної торгівлі з Туреччиною

Переговори між Україною та Туреччиною про зону вільної торгівлі (ЗВТ) тривали багато років та завершилися підписанням відповідної угоди минулого тижня. Усі ці роки точилися дискусії про можливі вигоди та ризики від більш відкритої торгівлі з турецькими компаніями. З одного боку, велику вигоду для експорту мало хто бачив, з іншого боку – більше ризиків, наприклад, для легкої промисловості. Проте фінальне рішення дозріло дуже швидко й було мотивоване скоріше політично, щоб заручитися підтримкою Туреччини у вирішенні геополітичних питань.

Близько 50% від усього експорту з України до Туреччини становить металургійна продукція. Зростання ринку Туреччини зробило його одним з найбільш привабливих минулого року, враховуючи високу вартість фрахту та географічну близькість до нас турецького берега. Крім того, російські компанії значно скоротили свої експортні поставки на фоні митних тарифів на експорт. Цю нішу зайняли українські металурги. 2021 року вітчизняні компанії експортували до Туреччини близько 2,3 млн т металопродукції: близько 1 млн т напівфабрикатів, приблизно 1,1 млн т г/к плоского прокату, 0,2 млн т іншої продукції. Це значні обсяги, тож турецький ринок є надзвичайно важливим. Це кожна шоста тонна експорту напівфабрикатів та кожна четверта тонна г/к прокату.

Особливістю торгової політики Туреччини є високий рівень імпортних митних тарифів, узгоджених під час вступу країни до СОТ у відповідній угоді. Зокрема, мита на сталеві напівфабрикати становлять 22,5%, на гарячекатаний листовий прокат – 10-15%, на листовий прокат із покриттям – 15,0%, на прутки – 30,0%, на фасонний прокат – 17,0. Як же тоді українські компанії примудряються постачати такі обсяги?

Справа в тому, що з цього правила є низка винятків. Перше – Generalized System of Preferences (GSP). Це режим, який надає країнам, що розвиваються, преференції – можливість безмитних поставок продукції. GSP запровадили в Туреччині 2002 року у зв’язку з організацією митного союзу з ЄС. Україна увійшла до числа країн, на які цей режим поширювався. Тому в наших компаній були преференції та особливої ​​мотивації у ЗВТ не було. Але у 2018 році, за даними УкрФА, Україна була виключена з-під дії цієї угоди.

Виник варіант номер два – Inward Processing Regime. Це так званий режим внутрішньої переробки, який дає місцевим виробникам змогу безмитно імпортувати сировину та напівфабрикати, що використовуються для виробництва експортних товарів. Він діє у Туреччині з 1996 року. Вітчизняні металурги продовжили експорт, уникаючи імпортних митних тарифів. Можливо, це вплинуло на сировинну структуру експорту, що склалася, до Туреччини. Хоча УкрФА зазначає, що виключення України з-під дії GSP спричинило падіння поставок феросплавів. Якщо 2017 року експорт феросплавів з України до Туреччини становив 251 тис. т, то 2021 року – близько 150 тис. т.

Чому феросплави не підпадали під дію режиму внутрішньої переробки – питання. Начебто все працювало добре, але завжди існували ризики того, що поставки в рамках цього режиму можуть контролюватись уважніше, оскільки обсяги експорту підвищилися. Турецькі металурги періодично порушували питання про активнішу протидію зростаючому імпорту. Крім того, інші країни також могли експортувати в тому самому режимі.

Третій варіант, що дає можливість безмитних поставок, до якого ми прийшли, – зона вільної торгівлі. Справді, ЗВТ може допомогти вітчизняним виробникам готової продукції. Проте важко сказати, хто це може бути. Металурги нових горизонтів собі не відкриють, хіба що з’явиться можливість гарантувати постачання, виключивши ризики щодо режиму внутрішньої переробки. Можливо, буде розширено перелік продукції, що експортується, наприклад на труби. Але тут треба бачити підсумковий текст, якого поки що немає у вільному доступі, і знати, як змінилися ставки на кожен конкретний вид. Можливо, феросплавні підприємства матимуть перевагу, якщо для них раніше існували бар’єри.

Важливим моментом, про який влада не забула, стало збереження митних тарифів на експорт брухту. Про це вирішили згадати окремо. Туреччина – єдиний, по суті, напрямок для експорту брухту, проблему зі зростанням обсягів якого законодавці лише у грудні 2021-го вирішили шляхом підвищення розміру мита.

Чи постраждає від цієї угоди вітчизняна легка промисловість, яка почала активно розвиватися після девальвації 2014-2015 рр.? Дуже ймовірно. Хоча ця продукція і так активно імпортувалася за «сірими» схемами, в обхід імпортних митних тарифів. Усі переваги та ризики досі незрозумілі. Загалом, важко згадати хоч одну зовнішньоторговельну угоду, за якою Україна виграла більше, ніж програла. Можливо тому, що ці договори мотивовані політично, а не економічно.

Обсяг виробництва сталі в Україні у січні відновився

За даними ВП «Укрметалургпром», українські металургійні підприємства виробили у січні 1,857 млн ​​т стали, що на 6,4% більше, ніж у грудні та на 0,9% більше, ніж у січні 2021 року. Востаннє такі обсяги виробництва Україна демонструвала ще у серпні минулого року. Зростанню випуску сприяло завершення ремонту доменної печі №9 на “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Проте вже у лютому завантаження може знизитись, оскільки на капітальний ремонт стала доменна піч №4 на ММК ім. Ілліча.

EUROFER прогнозує зростання видимого споживання сталі в ЄС на 3,2% у 2022 році

Згідно з оцінками EUROFER, реальне споживання сталі в ЄС у 3-му кварталі 2021 року зросло на 9,7% р./р., а за підсумками 2021 року продемонструє зростання на 7,8% (краще за попередній прогноз, який передбачав зростання на 7 0%). У 2022 і 2023 очікується уповільнення темпів зростання до 3,2% і 3,8% відповідно.

Очевидне споживання сталі показує схожу тенденцію – EUROFER розраховує на його зростання на 13,8% за підсумками 2021 року з наступним уповільненням до 3,2% та 1,7% у 2022 році та 2023 році відповідно. За такої динаміки у 2022 році видиме споживання сталі перевищить рівень 2017 року – за умови, що не буде додаткових зовнішніх потрясінь, а попит із боку металоспоживаючих галузей продовжить покращуватись.

Після рекордно низьких показників 2020 року, викликаних карантинними обмеженнями, у металоспоживаючих галузях у ЄС спостерігалося сильне зростання виробництва до 2-го кварталу 2021 року, коли було зафіксовано збільшення обсягів виробництва на 29,2% р./р. Швидше, ніж очікувалося, відновлення деяких секторів, зокрема виробництва побутової техніки та автомобілебудування, дало змогу компенсувати частину втрат через пандемію в першому півріччі 2021 року. За підсумками 2021 року EUROFER прогнозує зростання виробництва у галузях, що споживають сталь, на 7,6% р./р. (погіршення в порівнянні з попереднім прогнозом +8,5% р./р.). У 2022 році очікується погіршення динаміки виробництва до +4% р./р., а в 2023 – до +2,4% р./р.

Позитивна динаміка будівельних робіт, зафіксована протягом перших двох кварталів 2021 року, продовжилася й у третьому кварталі, відображаючи активізацію економічної активності у ЄС. Основну підтримку з боку програм загальноєвропейського та національного рівня отримали сектори будівництва житлових будівель та інженерних споруд. EUROFER розраховує, що за підсумками 2021 року обсяги будівельних робіт зростуть на 6,7% р./р., у 2022 році – на 3% р./р., а у 2023 році – на 1,2% р./р.

Індикатор споживчих настроїв у сфері будівництва продовжує покращуватись з середини 2020 року. У 2022 році, як очікується, соціально-економічні умови підтримуватимуть житлове будівництво, зокрема завдяки спеціалізованим урядовим програмам. Зараз уже відзначається зростання попиту більш комфортне житло у зв’язку з поширенням віддаленої роботи.

Будівництво інженерних споруд також зробить позитивний внесок у динаміку роботи галузі, оскільки інвестиції в інфраструктуру розглядаються як контрциклічний інструмент, що дозволяє протидіяти економічним спадам. Будівництво інженерних споруд підтримується за рахунок загальноєвропейських програм, зокрема NextGenerationEU. Очікується, що їх вплив помітно відчуватиметься у 2022 році, хоча кількісні вимірювання важко зробити.

У 3-му кварталі 2021 року виробництво автомобілів в ЄС скоротилося на 14,4% р./р. після зростання на 70,5% р./р. у попередньому кварталі. На галузь негативно впливають такі чинники як дефіцит мікросхем, високі ціни на енергоносії, а також зростання транспортних витрат. EUROFER розраховує, що за підсумками 2021 року виробництво автомобілів зросте на 2,7% (значне погіршення порівняно з попереднім прогнозом – зростання на 9,0% р./р). На 2022 прогнозується зростання на 10,3%, а на 2023 рік – на 6,0%.

Проблеми з боку пропозиції у сфері автомобілебудування, на думку EUROFER, продовжаться щонайменше до 2-го кварталу 2022 року. Водночас асоціація ніяк не оцінює перспективи поліпшення попиту на авто, пов’язуючи цей процес із загальним поліпшенням макроекономічної ситуації та зростання наявного доходу населення.

За підсумками 2021 року, за оцінками EUROFER, виробництво машинобудування зросте на 11,4% р./р. У 2022 році зростання уповільниться до 3,4% р./р., а в 2023-му – до 2,1% р./р. Завдяки експортній орієнтації сектора виробництво у ньому відновилося доволі швидко після ослаблення карантинних обмежень. Проте із серпня 2021 року спостерігаються ознаки погіршення промислової активності. Тому з урахуванням продовження пандемії та наявності проблем у ланцюжках поставок залишається значний ступінь невизначеності у прогнозах.

Виробництво труб у 3-му кварталі 2021 року зросло втретє поспіль після шести падінь у попередні квартали. За підсумками 2021 року EUROFER розраховує на зростання виробництва у трубній промисловості на 12,3%. 2022 року прогнозується зростання на 2,1%, а 2023 року – падіння на 1,5%. Підтримку галузі покращує попит з боку нафтогазової галузі, що викликане зростанням цін на енергоносії.

Виробництво побутової техніки, за оцінками EUROFER, 2021 року зросте на 9,2% р./р. завдяки позитивній динаміці у першому півріччі. 2022 року очікується незначний спад виробництва – на 0,4%, а 2023 року – на 0,3%. Прогнози базуються на припущенні, що віддалена форма роботи залишиться поширеною в ЄС, але не такою самою мірою, як у попередні роки (з березня 2020 р.). У довгостроковій перспективі підтримку сектору вплине на розвиток інтернету речей, але відчутні наслідки для галузі навряд чи буде видно раніше 2023 року.

Сталевий PMI у Китаї демонструє позитивну динаміку в січні

За оцінками China Steel Logistics Professional Committee, PMI у металургії Китаю у січні 2022 року становив 47,5% (+8,8 п.п. до попереднього місяця). Це менше 50% і досі свідчить про уповільнення економічної активності у галузі.

Субіндекси показують наступну динаміку:

  • зростання виробництва (індекс виробництва зріс на 17,5 п.п., до 53,4%) завдяки ослабленню виробничих обмежень;
  • зростання закупівель сировини (індекс закупівель становив 47,2%, +10,2 п.п. до попереднього місяця), що підтримало зростання цін на сировину (індекс закупівельних цін становив 57,8%, +9,3 п.п.);
  • низький попит (індекс нових замовлень становив 40,6%) і, як наслідок, зростання запасів готової продукції (індекс запасів готової продукції зріс на 4,9 п.п. до 36,7%).

У лютому China Steel Logistics Professional Committee очікує на змішану динаміку показників ринку сталі. Проведення Свята Весни та Зимових Олімпійських Ігор спонукає владу до посилення екологічних обмежень, відповідно виробництво знизиться. Однак у другій половині лютого очікується відновлення як виробництва, і попиту сталеву продукцію. Зокрема, позитивний вплив на ринок вплине на поліпшення погодних умов (припинення дощів та снігопадів). China Steel Logistics Professional Committee розраховує на відновлення інфраструктурного будівництва та пожвавлення ринку нерухомості, що неодмінно підтримає попит на сталь.

Докладніше про головні тренди та події галузі читайте у наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.