Аналіз впливу новин за 1-5 лютого 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Ейфорія на ринку сталі поступово вщухає. PMI у сталевій галузі Китаю знижується. Обсяг виробництва сталі в Україні тримається приблизно на одному рівні.

Європейські заводи продовжують проєкти декарбонізації. При цьому декарбонізація гальмує угоди злиття й поглинання, оскільки компанії не хочуть брати на себе додаткові ризики.

У січні обсяг виробництва сталі в Україні знизився на 3,6% відносно грудня

Виробники стали Україні дещо знизили завантаження потужностей у січні в порівнянні з груднем. У січні обсяг виробництва сталі становив 1,84 млн т. Це відповідає показнику січня 2020 року, але на 3,6% менше, ніж у грудні. Незважаючи на рекордно високий рівень цін, важко розраховувати на експансію вітчизняних заводів на міжнародному ринку.

Високі ціни – не єдина умова нарощування продажів. Наприклад, у результаті запровадження протекціоністських заходів нарощувати продажі в напрямку Євросоюзу, низки країн MENA, країн СНД не є можливим.

При цьому споживання сталі на більшості ринків за межами Китаю в четвертому кварталі повністю відновилося до рівня 2019 року. Тобто розраховувати на зростання від рівнів четвертого кварталу не варто. Слід також зазначити, що динаміка попиту на сталь значно випереджає відновлення економіки. Так, ВВП єврозони в четвертому кварталі впав на 5,4% р./р. Тобто найближчим часом можливе охолодження попиту на сталь, його коригування до темпів відновлення економіки.

Отже, рівень виробництва в 1,8-1,9 млн т, досягнутий у грудні й січні, залишається орієнтиром на 2021 рік.

SSAB відмовився від купівлі Tata Steel Netherlands

Про інтерес SSAB до придбання голландського заводу Tata Steel стало відомо в листопаді 2020 року. Компанія оголосила, що перебуває в переговорному процесі. Через два місяці SSAB підтвердила припинення переговорів і відмову від угоди. Поневіряння Tata Steel у зв’язку з продажем європейського бізнесу тривають.

Tata Steel розділила свої активи в Європі на дві компанії: Tata Steel Netherlands і Tata Steel UK. Офіційною причиною поділу активів є те, що компанія бачить різні стратегічні цілі для розвитку цих активів. До нідерландського холдингу ввійшов великий інтегрований завод Ijmuiden потужністю 7,5 млн т сталі, виробленої за конвертерною технологією, дві коксові батареї, аглофабрика. Продукція заводу – плоский прокат (гарячекатаний, холоднокатаний, з покриттям). Ijmiuden, за даними ЗМІ, є одним з найбільш ефективних заводів Європи. Протягом 2016-2019 рр. завод працював успішно із завантаженням 88-90%. Такий актив є цілком привабливим. Натомість Tata Steel UK розраховує лише на державну допомогу.

SSAB у 2019 році посіла 49-те місце серед найбільших виробників сталі у світі. Виробнича потужність заводів SSAB становить 8,8 млн т. Тобто Ijmuiden за масштабами діяльності можна порівняти із самою SSAB. Ця угода оцінювалася в $2-3 млрд і давала б кратний приріст капіталізації SSAB. У результаті угоди SSAB застрибнула би в топ-25 виробників.

Однак шведська компанія вирішила відмовитися від придбання. Офіційна причина – купівля заводу унеможливить виконання плану SSAB з переходу до безвуглецевого виробництва сталі.

Можливо, це частково є правдою. З одного боку, Ijmuiden викидає 1,8 т СО2 на тонну сталі, що є зразком навіть для європейських заводів. З іншого боку, цілі щодо декарбонізації вимагають повної перебудови виробничих процесів та інвестицій.

SSAB планувала знизити викиди парникових газів на 35% до 2032 року і повністю перейти на виробництво «зеленої» сталі до 2045 року. Компанія розвиває власний проект HYBRIT з виробництва заліза прямого відновлення з використанням водню. Очікується, що технологія буде готова до виробничого застосування в 2030 році. SSAB не уточнює суму, яка знадобиться на «озеленення» виробництва. Потужність її конвертерів становить 6,4 млн т. Але після придбання Ijmuiden сума інвестицій зросла б у два рази.

Також потрібно враховувати, що об’єкт купівлі був би для SSAB занадто великим, рівнозначним за капіталізацією. Тобто компанії довелося б залучати, орієнтовно, $2-3 млрд боргу залежно від суми та структури угоди. На кінець 2020 року чистий борг SSAB становив $ 1,2 млрд за річного розміру EBITDA близько $600 млн, якщо брати за основу результат четвертого кварталу 2020 року або весь 2019 рік.

У рази збільшити суму боргу, при цьому збільшити в рази потребу в капітальних інвестиціях – надто ризиковано, враховуючи туманні перспективи ринку стали в Європі. SSAB приблизно так і вказує в офіційному повідомленні, що «можливі синергії не перекривають витрат на операцію».

Негативну роль у перспективах угоди могло зіграти цінове ралі на ринку плоского прокату. Продавець міг закладати в суму завищені очікування щодо ціни. Така ситуація має місце і в переговорах ThyssenKrupp і Liberty Steel. Щойно ціни на прокат зросли, риторика ThyssenKrupp змінилася. Якщо раніше акціонери німецької компанії розглядали можливість участі держави в компанії або продажу сильному гравцеві, то тепер вони вже бачать перспективи самостійного розвитку бізнесу.

Тобто за гроші привабливі об’єкти в Європі не купуються. Угоди укладають лише щодо проблемних заводів-банкрутів, які можна взяти безкоштовно.

Китайська федерація логістики та закупівель прогнозує зростання експорту сталі в лютому

Згідно з оцінками Китайської федерації логістики й закупівель (CSLPC), індекс PMI у металургії КНР у січні знизився на 1,5 п.п. у порівнянні з попереднім місяцем – до 44,3%. Значення показника нижче 50% свідчить про тенденцію до уповільнення ділової активності.

Субіндекси свідчать про те, що:

  • попит на внутрішньому ринку ослаб (індекс нових замовлень знизився на 7,0 п.п. у порівнянні з груднем і сягнув 35,0%);
  • експорт збільшився (індекс експортних замовлень зріс на 0,8 п.п., сягнувши 55,2%);
  • виробництво сталі також збільшилося (індекс виробництва становив 48,7%, +1,1 п.п. до грудня);
  • обсяги закупівель сировини знизилися (індекс закупівель дорівнює 44,6%, -1,3 п.п.);
  • металургійні заводи наростили товарні запаси (індекс запасів готової продукції сягнув 48,7%, +15,2 п.п.);
  • ціни на сировину трохи знизилися, але все одно залишаються на високому рівні (індекс закупівельних цін становив 68,5%, -3,6 п.п.).

У короткостроковому періоді Китайська федерація логістики та закупівель очікує, що внутрішній попит продовжить знижуватися через сезонний фактор (у зимовий період будівництво багатьох інфраструктурних об’єктів тимчасово зупиняють через холодну погоду, крім того, до цього додається святкування китайського Нового року).

Із закінченням свят внутрішній попит буде поступово відновлюватися, і за умови, що поширення коронавируса не продовжиться, внутрішній попит буде хорошим у першій половині року. На відміну від внутрішнього ринку, попит на зовнішніх ринках залишається на хорошому рівні, в тому числі завдяки програмам фінансового стимулювання в ЄС і США. Тому очікується, що експорт зростатиме. Водночас виробництво сталі в лютому трохи знизиться.

Діяльність металургійних підприємств у сфері декарбонізації: нові плани

На початку лютого ThysenKrupp завершив перший етап тестування можливостей з використання водню в доменних печах. На цьому етапі водень вдувати замість пиловугільного палива в одну з 28 фурм на доменній печі №9 у Дуйсбурзі. Бюджет проекту склав €2,7 млн, 40% з яких профінансував уряд Північного Рейну-Вестфалії. Постачальником водню виступила компанія Air Liquide – світовий лідер у сфері промислових газів.

У результаті тестування зібрано великий матеріал, який буде використаний у подальших дослідженнях. Тести планується продовжити й поширити на всі 28 фурм доменної печі. Очікується, що друга стадія стартує в 2022 році (пізніше, ніж планувалося, через коронавирусну епідемію). Якщо для першої стадії водень поставлявся автотранспортом, то на другій стадії вже буде використовуватися трубопровід.

У свою чергу компанія ArcelorMittal Europe заявила про плани побудувати біогазовий завод на своєму підприємстві ArcelorMittal Rodange у Люксембурзі. Уже підписано меморандум про взаєморозуміння з постачальником технологій – Vow ASA.

Біогазовий завод планується ввести в експлуатацію в 2023 році. В основі його роботи буде технологія піролізу, що передбачає нагрівання біомаси до високих температур. Гази, які виділятимуться протягом цього процесу, планується вловлювати й також перетворювати на біогаз. Отриманий біогаз використовуватимуть як замінник природного газу в печі для розігрівання заготовок.

В основі обох проєктів лежить ідея про можливість уникнути викидів СО2 завдяки використанню альтернативного палива. ThysenKrupp використовує водень на початковій стадії виробництва сталі (як агент, що відновлює залізо із залізної руди). ArcelorMittal пропонує використовувати біогаз на більш пізній виробничій стадії (у процесі виробництва готового прокату).

Обидва проєкти мають перспективи, пов’язані з прагненням окремих компаній і країн скоротити викиди вуглекислого газу. Також варто відзначити, що схожі проєкти декарбонізації реалізуються за умови фінансової підтримки на державному рівні, оскільки держави зацікавлені в розвитку інноваційних технологій та виконанні міжнародних зобов’язань з декарбонізації економіки.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.