Аналіз впливу новин за 12-16 липня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Минулого тижня відбулося кілька важливих подій в екологічній сфері. На «АрселорМіттал Кривий Ріг» стартував ремонт найбільшої доменної печі, в результаті якого підвищиться енергоефективність і знизиться споживання сировини.

«Укрметалургпром» і «Укртрубпром» висловилися за заборону експорту брухту до 2023 року, оскільки брухт є ключовим ресурсом для зниження викидів у металургії й у світі останнім часом загострилася боротьба за доступ до джерел цієї сировини.

Єврокомісія оприлюднила свої пропозиції щодо CBAM. Вони не є остаточним рішенням, але дають можливість продовжити дискусію в Європарламенті.

АМКР зупинить одну з найбільших у Європі доменних печей на капітальний ремонт

«АрселорМіттал Кривий Ріг» розпочинає комплексну реконструкцію доменної печі №9. Загальний обсяг інвестицій e проєкт становитиме $270 млн. Процес реконструкції буде нешвидким і завершиться лише наприкінці 2023 року. У результаті буде отримано значний економічний та екологічний ефект.

Що стосується економіки, то доменну піч оснастять установкою вдування ПВП, що дасть можливість знизити споживання енергії. Доменний газ використовуватимуть як джерело тепла, що, знов-таки, підвищить енергоефективність. Також у результаті реалізації проєкту продуктивність домни зросте на 36%, що дасть можливість вивести з експлуатації застарілу ДП №7. Важливо, що в результаті ДП №9 буде здатна працювати з використанням окатишів. Термін завершення проєкту якраз збігається з терміном завершення будівництва фабрики огрудкування.

Екологічна складова проєкту є теж істотною. Будуть встановлені нові системи аспірації. Використання окатишів також дасть змогу знизити викиди. Нова система охолодження домни й система охолодження шлаку знизять споживання води.

У результаті капітального ремонту термін служби ДП №9 буде продовжено на 20 років, тобто закінчиться в 2043 році. До цього часу, з огляду на плани компанії щодо переходу на безвуглецеве виробництво, мають бути прийняті інші технологічні рішення. Тобто наступні 20 років стануть останніми для ДП №9.

Зупинення ДП №9 на реконструкцію призведе до зниження обсягів виробництва на підприємстві, причому, враховуючи тривалість проєкту, тиск буде відчуватися протягом двох років. Важко оцінити можливий рівень зниження, оскільки невизначеність стосується можливого потенціалу зростання завантаження інших доменних печей. Однак потужність ДП №9 становить 35% від загальної потужності підприємства з виробництва чавуну.

Металурги просять заборонити експорт брухту з України

ОП «Укрметалургпром» і об’єднання підприємств трубної промисловості «Укртрубпром» звернулися до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з листом, в якому просили заборонити експорт брухту з України до 2023 року. Цю ініціативу підтримали великі виробники в особі «Інтерпайп» і АМКР.

Зараз в Україні діє мито на експорт брухту в розмірі €58 на тонну. У міру зростання цін на брухт на світовому ринку мито припинило обмежувати експорт. По відношенню до ціни брухту мито на сьогодні відповідає 14%. Якщо експорт не обмежити, то, за даними ОП «Укрметалургпром», можливий обсяг експорту брухту з України в 2021 році сягне 1,5 млн т за рівня заготівлі минулого року близько 3 млн т. За зростання обсягу виробництва сталі в Україні в цього року це означатиме необхідність збільшення брухтозаготівлі на 50%, з чим галузь може не впоратися.

У світі почалася боротьба за брухт як ключовий ресурс для зниження викидів. Збільшення використання брухту є найпростішим і найдоступнішим способом зниження викидів парникових газів. Наприклад, технологія PEM від компанії SMS дає змогу наростити використання брухту в конвертерному виробництві до 35% від обсягу шихти, що дасть змогу знизити викиди вуглецю на 25%.

Уряд Китаю планує впродовж наступної 14-ї п’ятирічки замінити 236 млн т застарілих сталеплавильних потужностей шляхом будівництва 221 млн т нових електросталеплавильних потужностей. У разі успішної реалізації цих планів електросталеплавильні потужності в Китаї зростуть більш ніж удвічі. На кінець 2020 року вони становили 182 млн т. Логічно припустити, що потреба в брухті чорних металів зросте в 2,2 раза до 2025 року. Але фактично зростання попиту на брухт у Китаї може бути й вищим, оскільки місцеві конвертерні виробники нарощують рівень його використання. Очікується, що китайські металурги збільшать частку брухту в шихті до 35% з поточних 15-25%, щоб знизити викиди. Прагнучи покращити ситуацію на внутрішньому ринку, уряд КНР почав стимулювати імпорт брухту, хоча раніше діяла заборона на його ввезення морським транспортом. Отже, тепер Китай може швидко стати найбільшим імпортером брухту в світі й чинити тиск на ринок і ціни вже й у цьому сегменті, так само як зараз Китай задає ціну на ЗРС.

Це викликає занепокоєння цілої низки країн. Наприклад, група із 70 євродепутатів закликала заборонити експорт брухту з ЄС, мотивуючи це тим, що ЄС міг би домогтися більш значних результатів щодо зниження викидів, якби експорт брухту був обмежений. За словами учасників європейського ринку, місцеве законодавство визначає брухт як відходи, а Євросоюз рухається в бік заборони експорту відходів. Тому заборона експорту брухту з ЄС є більш ніж реальною, принаймні деяких його сортів. З огляду на те, що ЄС є на сьогодні найбільшим експортером брухту, обмеження поставок матиме катастрофічні наслідки для світового ринку.

Україна має бути готова до такого роду поворотів, оскільки кліматична політика ЄС останнім часом знаходить відображення в прийнятті певних торгових бар’єрів. Обсяг викидів стає фактором конкурентоспроможності для виробників сталі. Тому країни боротимуться за свою конкурентоспроможність, а боротьба за брухт стане тенденцією.

Єврокомісія пропонує запровадити CBAM з 2026 року

Єврокомісія оприлюднила свої пропозиції щодо механізму CBAM, який є частиною пакета «Fit for 55». Його мета – забезпечити зниження чистих викидів парникових газів як мінімум на 55% до 2030 року.

Крім CBAM, «Fit for 55» включає:

  • зниження загального обсягу квот, доступних у Європейській системі торгівлі парниковими квотами (EU ETS);
  • відмова від видачі безкоштовних парникових квот авіації та поширення дії EU ETS на морський транспорт;
  • збільшення обсягів Інноваційного і Модернізаційного фондів, що існують в рамках EU ETS;
  • зобов’язання учасників ЄС повністю витрачати надходження від продажу квот на проєкти, пов’язані із запобіганням змінам клімату;
  • збільшення до 40% частки електроенергії з відновлюваних джерел до 2030 року;
  • жорсткість стандартів для автомобілів (викиди нових авто мають бути знижені в порівнянні з 2021 роком на 55% з 2030 року та на 100% з 2035 року) та інші заходи.

Спочатку CBAM пропонується поширити на імпорт чавуну та сталі, алюмінію, цементу, основних органічних хімічних речовин, електроенергії. Водночас під дію CBAM не потрапляють феросплави, брухт і деякі добрива, виробництво яких не пов’язане зі значними викидами парникових газів.

На 2023-2025 рр. рекомендується перехідний період, протягом якого щоквартально будуть подаватися звіти про обсяги імпорту, прямі та непрямі викиди СО2, пов’язані з виробництвом продукції, що імпортується, а також про сплачені податки на СО2 в країнах виробництва. За несвоєчасне подання звітності передбачені штрафи.

У 2026 році планується повномасштабний запуск CBAM. Зі стартом дії цього механізму імпортери будуть зобов’язані купувати CBAM -сертифікати. Їхня кількість залежатиме від викидів СО2, пов’язаних з виробництвом продукції, що імпортується, а також обсягу квот, що розподіляються в ЄС безплатно. Ціна CBAM -сертифікатів буде розраховуватися щотижня шляхом усереднення цін на парникові квоти в EU ETS.

Обсяг пулу CBAM -сертифікатів передбачається не обмежувати, щоб не створювати перешкод у торгівлі. Термін дії CBAM-сертифікатів – 2 роки. Відповідно, імпортери можуть спробувати отримати вигоду від коливань цін на СО2. Можливості вільного перепродажу CBAM-сертифікатів відсутні: декларант, який відзвітував про імпорт вуглецевоємної продукції і купив CBAM-сертифікати, зможе продати до 1/3 куплених сертифікатів. Покупцем в цьому випадку виступить орган, який випустив CBAM-сертифікати.

Передбачається можливість для розрахунку CBAM-платежів використовувати фактичні викиди СО2 в країнах, звідки ЄС імпортує продукцію. Для цього планується створити базу даних, в якій будуть акумулюватися верифіковані дані про викиди СО2 на рівні підприємств-експортерів. Якщо фактичні викиди неможливо розрахувати, передбачається використовувати усереднені бенчмарки викидів, встановлені на основі системи моніторингу та верифікації.

Спочатку CBAM пропонується розраховувати, виходячи з прямих викидів СО2. При цьому не виключається можливість перегляду механізму в майбутньому. Єврокомісія, наприклад, залишає за собою право розширити як обсяг викидів, так і список секторів, які оподатковуються в рамках CBAM. Зокрема, в документі вже є рекомендація поширити CBAM на імпорт труб, щоб виключити можливість уникнення CBAM-платежів від імпорту сталі за рахунок нарощування імпорту більш складної продукції.

Пропозиції Єврокомісії загалом збігаються з очікуваннями учасників ринку й містять низку позитивних моментів (перехідний період, облік безкоштовних квот у ЄС, використання фактичних викидів СО2 для розрахунку CBAM-платежів). Однак це лише пропозиції для подальшої дискусії. Повністю механізм дії CBAM ще не сформовано, і підсумковий варіант залежатиме від рішення Європарламенту.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.