Аналіз впливу новин за 7-11 червня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

«Метінвест» оголосив про один з найбільших проєктів в українській металургії – будівництво цеху холодної прокатки на $1 млрд. Уряд намагається скористатися періодом високих цін на залізорудну сировину, щоб наповнити бюджет і пропонує переглянути механізм визначення ренти за видобуток залізних руд. IREPAS вважає, що цінове коригування можливе в четвертому кварталі. Тому в США обговорюють скасування секції 232, щоб високі ціни на сталь не нашкодили інфраструктурному плану Байдена.

«Метінвест» будує новий цех холодної прокатки на ММК ім. Ілліча

На Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча планується один з наймасштабніших проєктів групи «Метінвест» – будівництво цеху холодної прокатки потужністю 1,6 млн т і сумою інвестицій $1 млрд. Перша черга будівництва завершиться у 2025 році. У результаті підприємство зможе наростити випуск товарного х/к рулону на 400 тис. т на рік, оцинкованого рулону – на 600 тис. т і випускати до 140 тис. т на рік прокату з покриттям. Друга черга додасть до загальної потужності з випуску холоднокатаного рулону ще 400 тис. т.

Цей проект є знаковим, тому що до цього фокус інвестиційної активності металургійних компаній був на доменному і сталеплавильному переділах. У принципі, це логічне продовження тих інвестицій, які були реалізовані на ММКІ протягом попередніх трьох років – це будівництво МНЛЗ і реконструкція стану гарячої прокатки «1700».

Слід відзначити, що цей крок дасть компанії змогу виконати важливе завдання – підвищити частку продукції з високою доданою вартістю. Після 2025 року більша частина виробленого г/к рулону, який не включається до складу HVA (high value added), буде перероблятися до більш високих переділів.

Реалізація таких проєктів завжди гальмувалася низкою ризиків, пов’язаних продажами, оскільки локальний ринок України не дуже ємний, а можливості експорту різко обмежилися після запровадження низки заходів протекціонізму.

Цей проєкт спрямований частково на внутрішній ринок, частково – на експорт. Наприклад, обсяг споживання прокату з полімерним покриттям в Україні в кризовому 2020 році майже не просів і становив 373 тис. т. З цього обсягу 332 тис. т, або майже 90%, імпортується. Тому ємність ринку дає можливість поглинути до 140 тис. т продукції місцевого виробництва.

Що ж стосується оцинковки і х/к прокату, то тут імпорт не такий великий. Тому ця продукція в більшою мірою піде на експорт. Імовірно, компанія розраховує на те, що система захисних заходів у Європі припинить дію до 2025 року.

Кабінет Міністрів пропонує підвищити ренту на видобуток залізної руди

За ініціативою уряду у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Серед нововведень – зміни механізму розрахунку ренти на видобуток залізної руди.

Для розрахунку ренти пропонується використовувати таку формулу: обсяг видобутої руди × ціна × ставка ренти × коригувальний коефіцієнт. У якості ціни використовується індекс Platts IODEX 62% CFR China. Ставка ренти диференціюється залежно від рівня ціни:

  • за ціни менше $100/т – ставка 3,5%;
  • від $100/т до $200/т включно – ставка 5,0%;
  • понад $200/т – ставка 10,0%.

Для приведення ваги видобутої залізної руди до ваги готової продукції встановлено коригуючий коефіцієнт на рівні 0,9.

Зміна методики розрахунку веде до істотного зростання рентних платежів. Зокрема, за новою методикою за ціни $122/т (середньорічний прогноз ціни ЗРС на 2021 рік) річні платежі зростають майже на $600 млн (до $840 млн), а за ціни $80/т – на $230 млн (до $390 млн). Таке зростання платежів ставить українські залізорудні компанії в невигідне становище в порівнянні з конкурентами, особливо в періоди низьких цін.

Індекс Platts IODEX 62% CFR China, який пропонується використовувати для оцінки вартості видобутої в Україні руди, включає витрати на логістику до Китаю. Транспортні витрати за визначенням не можуть відноситися до об’єкта оподаткування рентою. Для українських експортерів фактична ціна продажу ЗРС у Китай – це кінцева ціна в пункті призначення за вирахуванням витрат на логістику.

Диференційована (прогресивна) ставка ренти – українське ноу-хау. Країни – основні експортери ЗРС (Австралія, Бразилія) стягують фіксовану ставку ренти незалежно від ціни.

Стягування ренти не є способом «вилучення» частини прибутку до держбюджету. Рента – це плата за користування надрами. З прибутку підприємства сплачують окремий податок. У міру зростання цін на залізорудну сировину зростають і суми відрахувань податку на прибуток. Залізорудні підприємства входять до числа найбільших в Україні платників податку на прибуток.

Необхідність підвищення ставок ренти пояснюється зростанням цін на залізну руду на світовому ринку. Ця логіка суперечить принципам довгостроковості та прогнозованості податкової політики. Податкова політика не може ґрунтуватися лише на поточній кон’юнктурі ринку. Потрібен стійкий і прогнозований механізм нарахування ренти, який не переглядатимуть кожного разу під час коливань цін.

Також слід враховувати, що залізорудна галузь – капіталоємна. Вилучаючи більше коштів у підприємств, держава зменшує їхні можливості інвестувати в розвиток виробництва, персоналу, екологічні проєкти, підтримку місцевих громад.

У США відновився тиск щодо скасування секції 232

Несподівана нестача пропозиції металопродукції на ринку й високі ціни стали тягарем для економік низки країн. Особливий тиск відчувають покупці в «перезахищених» ринках, таких як США і ЄС. А от план інфраструктурних інвестицій президента Байдена може лише погіршити ситуацію. Крім того, дорога сталь знизить ефективність інфраструктурних вкладень.

Наразі не надто зрозуміло, як може дефіцит пропозиції на ринку існувати одночасно з проблемою надлишкових потужностей. Але низка прогнозів говорять про те, що недостатня пропозиція відчуватиметься до кінця року. Тому обережно починають обговорюватися питання скасування торгових бар’єрів для покращення поставок за рахунок імпорту.

Минулого тижня представники 30 торгових асоціацій США звернулися до президента Байдена з проханням скасувати митні тарифи на імпорт сталі. Це справді можливо реалізувати, але в дещо скороченому форматі. Наприклад, у вигляді винятків для ряду країн.

Із травня тривали розмови про двостороннє тимчасове скасування торговельних бар’єрів між США та ЄС. Але це дещо інше питання, оскільки сталь тут розглядається в комплексі з іншими товарами. Тому, щоб заспокоїти зацікавлених осіб, обмеження імпорту в США можуть послабити для ЄС, тому що мотивація для США тут ширша. Це не питання доцільності або зупинення дії секції 232, а питання торговельних переговорів між двома країнами. Тому для інших країн єдиною можливістю уникнути дії секції 232 є двосторонні переговори.

Хоча зараз справді найкращий момент, щоб спробувати вийти з глобальної системи торгових обмежень. Наприклад, високі ціни на сталь зупинили процес запровадження захисних заходів у країнах Перської затоки, хоча рішення очікувалося ще в квітні. Але обмеження імпорту зараз ще більше поглибило би проблему. Ще більше підвищення цін на сталь могло негативно вплинути на ринок нерухомості в регіоні. Тому рішення затримується, принаймні поки що.

IREPAS очікує збереження хорошої кон’юнктури на ринку довгого прокату в наступному році

Міжнародна асоціація виробників і експортерів арматури IREPAS відзначає дефіцит продукції на ринку довгого прокату, при цьому попит залишається високим. Наміри китайського уряду домогтися зниження цін на сталь не можуть завершитися нічим, крім ще більшого дефіциту пропозиції.

У поточних умовах європейські покупці змушені приймати високі ціни на сталь, щоб задовольнити свої потреби. Заводи не можуть виконувати заявки швидко. Поставки в короткостроковому періоді здійснюються тільки зі складів. У США спостерігається схожа ситуація: високий попит поєднується з обмеженою пропозицією. Імпорт залишається обмеженим: в США діє секція 232, в ЄС – система торгових квот. Також покупці не хочуть фіксувати ціну на поточних рівнях на 3-6 місяців вперед. Деякі американські заводи вводять додаткові потужності, щоб наростити виробництво, і очікується, що в четвертому кварталі пропозиція відповідатиме попиту.

Китайські постачальники не експортують після скасування відшкодування ПДВ на експорт. На думку IREPAS, світовий ринок від цього тільки виграє, оскільки буде перебувати в більш рівноважному положенні. Коли ціни підуть вниз (за очікуваннями, це трапиться в четвертому кварталі), падіння буде більш м’яким, ніж у разі присутності на ринку китайських постачальників.

Прогноз ситуації сприятливий. У ЄС і США швидкими темпами відбувається вакцинація, продовжується політика «дешевих» грошей. Реалізуються нові інфраструктурні проєкти, що підживлюють попит на сталь. У міру повернення до нормального життя обсяг попиту продовжить зростати, забезпечуючи хорошу кон’юнктуру на ринку навіть у наступному році.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.