22-й тиждень: запуск ДМЗ і новий виток протекціонізму — Статті

Аналіз впливу новин за 25-29 травня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Останні кілька тижнів дайджест галузевих новин перетворився на дайджест новин протекціонізму. Сьогодні Саудівська Аравія, Туреччина, знову ЄС. Україна в цьому процесі запізнюється. Хоча розслідування щодо імпорту безшовних труб з Китаю й закінчилося запровадженням мита, але ринку вже немає. Але почати хотілося б з найкращої галузевої новини з початку року – після простою запускається ДМЗ!

Дніпровський металургійний завод приступив до запуску виробництва

Ситуація на Дніпровському МЗ залишалася невизначеною з жовтня минулого року, коли було прийнято рішення тимчасово зупинити потужності для їх модернізації. Це рішення збіглося у часі з періодом несприятливої ринкової кон’юнктури. Тому були підстави вважати, що саме погіршення попиту на сталь змусило завод припинити виробничу діяльність. Очікувані терміни відновлення роботи не називалися.

22 травня 2020 року з’явилася новина про те, що ДМЗ виставив на продаж брухт. До реалізації запропоновано 5 тис. т різних видів металобрухту. На цьому фоні з’явилися підозри, що підприємство не відновить виробничу діяльність, оскільки вже почали різати на брухт обладнання.

Уже 25 травня прес-служба ДМЗ повідомила про завершення ремонтних робіт та підготовку до запуску виробництва. Завод планує відновити роботу доменного, киснево-конвертерного і прокатного переділів.

ДМЗ – вагомий гравець металургійного ринку. Він виробляє 570 тис. т сталі на рік. Основна продукція – квадратна заготовка (поставляється до Туреччини та Єгипту), швелер, який має широку географію експорту (країни Європи, Азії, Африки), а також чавун, який експортується переважно до Туреччини.

Україна запровадила антидемпінгове мито 51,52% на імпорт безшовних труб з Китаю

Розслідування розпочалося ще в травні 2019 року й охоплювало період поставок 2015-2018 рр. І от за рік розслідування завершилося рішенням про запровадження митних тарифів. Обсяг імпорту з Китаю за кодами 730419, 730423, 730429, 730439, 730459, що охоплюють переважно труби для нафтогазової галузі, у 2016 році становив 14 тис. т, а у 2018 році зріс більше ніж удвічі, до 33 тис. т. У 2019 році спостерігався певний спад поставок – 22 тис. т.

Тобто можна було б очікувати, що з відновленням чесної конкуренції поставки українських виробників на ринок збільшаться, що дасть можливість компенсувати збитки, яких компанії зазнали через демпінг з боку Китаю. Але є одне «але», яке відображає всю суть економічної політики України. Ми запізнилися. Ринок труб України у 2020 році значно скоротиться. Інвестиції в нафтогазову галузь знизяться на тлі падіння цін на нафту й газ. Це відбувається в усьому світі. Сюди ж провал плану 20/20 і зміщення фокусу інвестиційної політики «Укргазвидобування», з планами зі скороченню буріння. Тобто на сьогодні відсутня та ніша, яку в 2015-2018 рр. зайняли китайські компанії завдяки демпінгу. Відповідно, місцевий виробник не отримає очікуваного ефекту.

Заходи економічної політики України запізнюються. Спізнилися навіть з протекціонізмом. Протягом року, коли проводилося розслідування, китайський імпорт продовжував завдавати збитків місцевим виробникам. Тепер же, на тлі кризи споживання, постачання з Китаю припинилися б у будь-якому разі, навіть без мита. У таких випадках доцільно паралельно з проведенням розслідування вводити попередні заходи.

Саудівська Аравія запроваджує мита на імпорт сталі

Саудівська Аравія з 10 червня запроваджує імпортне мито в максимальному розмірі, наскільки це дозволяє угода країни з СОТ. Так, на поставки квадратної заготовки мито підвищено з 5% до 10%, на г/к плоский прокат – з 5% до 10-15% залежно від продукту, на катанку – з 10% до 20%, на арматуру – з 10% до 15%. Попит на ринку Саудівської Аравії різко впав через скорочення інвестицій у нафтогазовій галузі, а також державних інфраструктурних інвестицій на тлі проблем з бюджетом через падіння цін на нафту.

Поставки української продукції до Саудівської Аравії у 2019 році зросли переважно за рахунок напівфабрикатів – до 300 тис. т з 53 тис. т у 2018 році. Також зросли поставки плоского прокату: середній обсяг експорту 2015-2018 рр. становив близько 80 тис. т, у 2019 році – 112 тис. т.

Саудівська Аравія – важливий ринок для України. Вітчизняні виробники переспрямували туди потоки після втрати ринку Єгипту. «АрселорМіттал Кривий Ріг» розглядав цей ринок як перспективний і планував експортувати туди 1 млн т продукції. Запровадження митних тарифів може серйозно порушити ці плани, але про припинення поставок поки що не йтиметься. Тим часом у країнах Перської затоки триває захисне розслідування. Якщо воно завершиться запровадженням тарифів, поставки української продукції до регіон можуть припинитися.

Туреччина планує заходи у відповідь на антидемпінгове розслідування ЄС

Туреччина перейшла від заяв до рішучих дій – запроваджує дзеркальні заходи як відповідь на антидемпінгове розслідування ЄС щодо імпорту турецького г/к прокату. Так, 25 травня Туреччина повідомила СОТ про можливе запровадження митних тарифів у розмірі 9-17% за кодами 7208, 7209, 7210, 7211, 7212, 7214, 7215, 7216. Ця номенклатура охоплює г/к і х/к прокат, покритий прокат, арматуру, фасонний прокат.

Тобто Анкара відповідає ЄС набагато серйозніше, розширюючи перелік продуктів. Може йтися про еквівалентний обсяг поставок. Експорт г/к прокату з Туреччини до ЄС становить близько 2 млн т на рік. За вказаними вище кодами ЄС поставляє до Туреччини також близько 2 млн т продукції. Але оскільки йдеться в тому числі й про продукцію з високою доданою вартістю, ці заходи можуть бути для європейської галузі набагато болючішими.

За даними ЗМІ, у Туреччини є 30 днів для скасування поступок і зобов’язань за угодою про вільну торгівлю з Євросоюзом. Дуже цікаво спостерігати, як розвиватимуться події. Імовірно, лише такими активними й агресивними діями можна відстояти свої ринки. Ці дії не є протекціонізмом за своєю суттю, адже турецький ринок завжди був відкритим. Це боротьба за експорт – і турецька влада не стоїть осторонь.

Російський г/к прокат може потрапити під антидемпінгове розслідування ЄС

За даними ЗМІ, з поступовим відновленням попиту на сталь різко зросли поставки г/к прокату з Росії до країн Євросоюзу. Цей факт привернув увагу європейської влади, які зараз розглядають будь-який можливий привід для обмеження імпорту.

За даними EUROFER, Росія вийшла на рівень поставок г/к прокату в ЄС у 160 тис. т на місяць, як було до запровадження антидемпінгових митних тарифів у 2017 році. Тоді ММК за підсумками розслідування отримав €96,5 мита, НЛМК – €53,3, а «Северсталь» – лише €17,6. Саме з боку останньої зараз спостерігається зростання поставок. «Северсталь» вже заявила, що готова брати участь у розслідуванні.

EUROFER просуває Green Deal on Steel у ЄС

EUROFER пропонує включити пропозиції щодо імплементації «Зеленої» угоди для металургії (Green Deal on Steel) до Європейського плану відновлення економіки (EU Recovery Plan). Цей план розроблено для підтримки кліматично нейтральної, цифрової та сталої економіки ЄС, у тому числі з метою допомогти подолати наслідки коронавірусу.

На думку EUROFER, металургійна галузь може стати ініціатором декарбонізації в ЄС. Але реалізація Green Deal on Steel потребуватиме значних інвестицій у нові технології виробництва сталі в 2021-2030 рр. Також підприємства зіткнуться із зростанням капітальних і операційних витрат через використання чистої енергії і нового сировини. Ці витрати буде необхідно покривати за рахунок збалансованої фінансової підтримки та регуляторних заходів.

Для підтримки Green Deal on Steel пропонуються такі кроки:

встановлення партнерства Clean Steel у рамках дослідницької програми Horizon Europe, щоб підтримати розроблення проривних безвуглецевої технологій у виробництві сталі;
досягнення синергії між різними програмами фінансування, зокрема між the EU ETS Innovation Fund і Important Projects of Common European Interest;
розроблення європейської водневої стратегії;
сприяння розвитку відновлюваної електроенергетики;
підтримка електролізних заводів і мереж розподілу електроенергії для масштабування виробництва «зеленого» водню;
впровадження carbon border adjustment (спеціального імпортного податку, прив’язаного до обсягів викидів СО₂ та їх ціни у країнах-експортерах);
просування використання «зелених» матеріалів у державних закупівлях та у виробничій діяльності підприємств;
розроблення стандарту за викидами СО₂, якому має відповідати вся продукція, яка надходить на європейський ринок;
імплементація заходів, що стимулюють використання брухту в ЄС і запобігають його експорту.

За оцінками EUROFER, використання нових технологій призведе до зростання виробничих витрат щонайменше на €20 млрд на рік у порівнянні з виробництвом на модернізованих заводах. Собівартість тонни сталі може збільшитися на 35-100% від поточного рівня. Водночас за рахунок масштабування і розгортання нових технологій металургійний сектор ЄС розраховує знизити викиди СО₂ на 30% до 2030 року (в порівнянні з 1990 роком), а до 2050 року – на 80-95%.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі