16-я неделя: производство железорудного сырья падает, цены растут 16-я неделя: производство железорудного сырья падает, цены растут

Аналіз впливу новин за 19-23 квітня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Виробництво сталі в світі відновлюється швидкими темпами. Але динаміка поставок залізорудної сировини з Бразилії та Австралії не відповідає темпам зростання виробництва сталі. У результаті ціни на ЗРС показали новий максимум.

У напрямі декарбонізації утворився тренд – досягати вуглецевої нейтральності до 2050 року. Якщо потрібно заявити мету щодо декарбонізації, кажи «2050-й», не помилишся. Хоча 2049-й здаватиметься оригінальнішим.

Україна опустилася на одну сходинку в рейтингу найбільших виробників сталі у світі

Обсяг виробництва сталі в світі в березні зріс на 15,2% р./р. Дається взнаки ефект низької бази минулого року, коли почалася пандемія COVID-19. За підсумками кварталу обсяг виплавки у світі підвищився на 10%.

Безумовно, головний фактор зростання виробництва в світі – Китай (+15,6%). За межами Китаю обсяг випуску сталі зріс лише на 3,6%.

Серед найбільших країн-виробників зростання виробництва показали майже всі країни, крім Японії (-1,67%), США (-6,29%) і України (-0,51%).

Але слабка динаміка в Україні пояснюється непоганими результатами першого кварталу минулого року. Тобто на відміну від інших країн в України не було ефекту низької бази. У першому кварталі минулого року вітчизняні підприємства ще не відчули наслідків пандемії.

При цьому в рейтингу найбільших виробників України опустилася на одну сходинку – на 13-те місце, – поступившись Тайваню. Тайвань у березні виробив майже 2 млн т сталі. У квітні Україна має шанс наблизитися до таких показників.

Негативна динаміка виробництва ЗРС зумовлює зростання цін

Провідні залізорудні компанії продемонстрували переважно негативну динаміку виробничих показників у першому кварталі 2021 року:

  • Vale збільшила видобуток залізної руди на 14,2% в порівнянні з першим кварталом 2020 року – до 68 млн т. При цьому виробництво окатишів скоротилося на 9,2% (до 6,3 млн т) через дефіцит необхідної сировини;
  • BHP скоротила видобуток залізної руди в Західній Австралії на 2,0% – до 66,7 млн т;
  • Rio Tinto зменшила видобуток залізної руди також на 2,0% – до 76,4 млн т.

Водночас, за даними World Steel Association, виробництво сталі зростає: за підсумками трьох місяців 2021 року глобальне виробництво сталі зросло на 10,0% – до 486,9 млн т. Найбільш високе зростання зафіксовано в Китаї (+15,6% р./р.), Ірані (+10,7% р./р.), Індії (+10,4% р./р.).

Позитивна динаміка виробництва сталі формує додатковий попит на залізну руду, який не може бути задоволений. Через слабкі виробничі показники залізорудних компаній на ринку посилюється дефіцит ЗРС. Як результат, триває зростання цін: 20 квітня 2021 року ціна на залізну руду 62% Fe CFR Qingdao сягнула $179 т і тримається близько цього рівня.

Ця ситуація є нестійкою, хоча й може тривати до кінця 2021 року. Високі ціни спонукають компанії відновлювати виробництво залізної руди й запускати нові залізорудні проєкти.

Згідно з консенсус-прогнозом GMK Center, з 2022 року очікується падіння цін на залізну руду – до $96/т у середньому по року. Надалі прогнозується падіння до рівня $77/т у 2024 році, що є середнім рівнем 2014-2018 рр.

Споживання сталі в Індії може зрости на 6-7% у 2022 ФР

За даними ЗМІ, потужні програми відновлення економіки від наслідків епідемії COVID-19 в Індії можуть підвищити споживання сталі в країні на 6-7% у 2022 фінансовому році (квітень 2021 – березень 2022). За цей період на інфраструктурні проєкти спрямують $73 млрд. Це майже на 35% більше, ніж роком раніше.

У 2020 календарному році споживання сталі в Індії впало на 13,7%. World Steel Association, зазначає, що Індія серйозно постраждала від тривалого періоду карантинних обмежень. Асоціація, оцінюючи потенціал ринку стали в країні, очікує повного відновлення рівня споживання в 2021 календарному році та зростання на 19,8%.

Однак епідемія COVID-19 продовжує суттєво впливати на економічну активність у країні. До кінця квітня Індія вийшла у світові лідери за рівнем захворюваності–- 315 тис. хворих за добу зафіксовано 22 квітня. Це історичний максимум в світі з початку пандемії. Медична система Індії відчуває перевантаженість, в результаті чого спостерігається високий рівень смертності. Індія намагається вирішити проблему за рахунок прискореної вакцинації, затримуючи експортні поставки вакцин. Також в деяких регіонах знову запровадили карантинні обмеження, зокрема в Делі та Мумбаї.

Ці фактори можуть негативно позначитися на рівні попиту на сталь у країні, що могло б змусити компанії шукати збут за кордоном, нарощуючи експорт, як минулого року. Але епідемія COVID обмежує виробництво сталі. Лікарні відчувають нестачу кисню. Уряд доручив виробникам сталі, які мають повітророзподільні установки, наростити поставки кисню для медичних цілей. Це є фактором, який може обмежувати випуск сталі. За підсумками першого кварталу Індія наростила обсяг виробництва сталі на 10%.

US Steel стане вуглецево нейтральною до 2050 року

US Steel заявила про намір досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. Для цього компанія має намір використовувати комплекс технологій, включаючи електродугову виплавку сталі, використання заліза прямого відновлення, відновлюваних джерел електроенергії, технології уловлювання, зберігання і використання СО2. Раніше компанія поставила за мету скоротити викиди СО2 на 20% до 2030 року.

2050 рік виступає бенчмарком для металургів. Кілька компаній вже заявили про плани стати вуглецево нейтральними до цього часу. Першими про свої плани щодо досягнення безвуглецевого виробництва сталі заявляли європейські компанії. Зокрема, ArcelorMittal (мета вуглецевої нейтральності – 2050 рік), ThyssenKrupp (2050 рік), SSAB (2045 рік). Інші металургійні компанії змушені підтягуватися до амбіцій європейських підприємств. Наявність цілей щодо вуглецевої нейтральності та стратегії декарбонізації – це питання конкурентоспроможності металургійних компаній.

Запровадження Carbon Вorder Аdjustment Мechanism (СВАМ) в Європейському Союзі – додатковий фактор, що підштовхує підприємства до декарбонізації, оскільки під загрозою опиниться доступ до європейського ринку: якщо виробники сталі не будуть скорочувати викиди СО2, то їхня продукція стане неконкурентоспроможною через додаткові СВАМ-платежі.

Детальніше про головні тренди та події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.