11-я неделя: компании Санджива Гупты Liberty Steel грозит банкротство

Аналіз впливу новин за 9-12 березня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Минулого тижня ринок сколихнула новина про фінансові труднощі Liberty Steel. Компанія, яка рятувала від банкрутства інших, сама може стати банкрутом.

В Європейському Союзі зробили ще один крок на шляху до Carbon Border Adjustment Мechanism (CBAM), що створює ризики для українських компаній. Але це не бентежить «Северсталь», яка відновила стратегічні цілі та планує експансію за кордон.

Банкрутство основного кредитора Liberty Steel загрожує банкрутством самій компанії

Сталося те, чого всі так довго очікували. Обірвалася казка Санджива Гупти, «рятівника сталі», як його називали за консолідацію проблемних сталеливарних заводів, здебільшого в Європі. Його компанія Liberty Steel з 2015 року почала агресивно будувати свій бізнес на реструктуризації заводів-банкрутів або заводів, що простоюють. Контроль над заводами компанія отримувала безкоштовно або умовно безкоштовно, за інвестиційні зобов’язання і збереження робочих місць.

Дистресова модель Liberty була можливою завдяки доступу до дешевого фінансування і розрахунку на нескінченне рефінансування боргу на фоні рекордно м’якої політики центробанків. Найчастіше умови угод передбачали участь держави у фінансуванні модернізації заводів – заради збереження робочих місць і реалізації цілей вуглецевої нейтральності компанії 2030 року. Як приклад, купівля заводу Fort William у Шотландії за £300 млн, коли для фінансування операції було залучено кредит під державні гарантії Шотландії. Тепер є велика ймовірність, що державі доведеться відповідати за виданими гарантіями.

Сумніви в ефективності моделі Liberty звучали від початку експансії компанії. Така модель кардинально відрізняється від політики інших європейських компаній, що прагнуть знизити боргові ризики. Сумніви були зумовлені нерозумінням того, як саме можна було повернути до життя операційно неефективні заводи. Liberty за роки своєї M&A-активності стала власником усіх найбільш неефективних потужностей Європи. Такий собі «банк поганих активів» у сталевій галузі. У покупця застарілих заводів одразу ж виникає потреба в інвестиціях – як для розвитку, щоб повернути бізнес у прибуткову зону, так і для декарбонізації.

Агресивна стратегія компанії призвела до того, що, за даними World Steel Association, Liberty Steel у 2019 році посыла 63-тє місце у світі за обсягом виробництва сталі – 5,4 млн т. Здавалося б, Liberty успішно пройшла кризу COVID-19 і довела працездатність своєї моделі. У 2020 році компанія завершила ще три M&A-угоди, а в жовтні 2020 року зробила пропозицію щодо купівлі ThyssenKrupp Steel. Труднощі прийшли в той момент, коли найважчий для ринку час уже минув, а маржинальність є найвищою з 2008 року. Все-таки, «безкоштовні» гроші на Заході не є нескінченними.

Фінансова компанія Greensill Capital, яка надавала фінансування робочого капіталу Liberty, опинилася в стані банкрутства. Причому, за даними судового засідання у справі про банкрутство, саме складнощі в обслуговуванні боргів з боку групи компаній GFG Alliance, до якої входить Liberty Steel, стали причиною неплатоспроможності Greensill. Фінансова компанія видала кредитів GFG на суму $5 млрд. Імовірно, через погіршення якості обслуговування своїх боргів з боку GFG, Greensill також знижувала фінансування компанії. За даними суду, компанія Гупти в листуванні з Greensill вказувала, що якщо фінансова компанія зупинить фінансування, це означатиме банкрутство GFG.

Позичальник залежить від кредитора, але й кредитор від позичальника. Проблеми позичальника призвели до банкрутства кредитора. Великий страховик Tokio Marine не продовжив дію покриття за страхуванням ризиків Greensill на суму $4,6 млрд. При цьому повідомлення про намір не продовжувати страховку Tokio Marine надав ще в липні 2020 року. У жовтні 2020 року аудитори з «Великої четвірки» відмовилися від можливості проводити аудит Greensill. 1 березня страховка закінчилася, нового страховика компанія не знайшла. Це стало приводом для Credit Suisse зупинити фінансування Greensill у рамках відкритої кредитної лінії на $10 млрд. У результаті Greensill виявилася нездатною погасити борг Credit Suisse на суму $140 млн.

Тепер Liberty треба знайти нового кредитора, що є майже нереальним завданням. За даними ЗМІ, постачальники відмовляються працювати з компанією, вимагаючи передоплати. Усе це може незабаром призвести до зупинення виробництва, що буде логічним підсумком і вирішенням проблеми надлишкових, неефективних потужностей у Європі.

Але компанія може отримати допомогу від держави. Гупта провів переговори з профспілками британських заводів, де відзначив, що компанія працює нормально, отримує вигоду від найкращої за останні 13 років ситуації на ринку, але низка заводів, зокрема британських, збиткові. Учасники ринку розцінили цю заяву як заклик до влади Великобританії надати заводам державну допомогу. Пізніше з відповідним зверненням до британського уряду виступили профспілки з метою збереження робочих місць.

Зірвана угода з ThyssenKrupp зробила б Liberty «too big to fail». Прем’єр-міністр землі Північний Рейн – Вестфалія оцінив прозорливість акціонерів ThyssenKrupp і вітав відмову від її продажу компанії Liberty.

У ЗМІ іноді згадують про можливий зв’язок Гупти з Лакшмі Мітталом, особливо після того, як Liberty купила три заводи ArcelorMittal (Galati, Skopje і Piombino), що було вимогою антимонопольних органів, у рамках угоди з купівлі італійського заводу Ilva. Буде цікаво, якщо ці заводи повернуться назад у власність ArcelorMittal, особливо після зміни структури угоди з купівлі Ilva, де ArcelorMittal втратив контрольну частку.

«Северсталь» планує наростити обсяг виробництва сталі на 15% у 2023 році

Російська компанія «Северсталь», що входить до топ-40 найбільших виробників у світі, планує збільшити обсяг виробництва сталі на 1,7 млн т, або на 15%, у 2023 році.

Плани з нарощування виробництва сталі дуже цікаві в контексті того, що «Северсталь» ще у 2012 році оголосила про реалізацію стратегії «захисного зростання» – пріоритету підвищення віддачі від одиниці продукції над збільшенням обсягів виробництва. Обсяг виробництва у 2020 році став для компанії мінімальним з 2014 року. З 2012 року обсяг випуску сталі знизився на 25%, а рентабельність за EBITDA зросла з 15% до 35%.

«Северсталь» вважається світовим лідером за собівартістю, регулярно входить до топ найбільш конкурентоспроможних металургійних компаній світу. Аналіз стратегічних цілей компанії за 2010-2019 рр. показав ефективність і своєчасність низки рішень і гнучкість під час їх адаптації. Мета, сформульована у 2019 році, передбачала зростання EBITDA за рахунок підвищення ефективності. А тепер компанія розглядає цілі щодо зростання обсягів. Така зміна може говорити про те, що компанія бачить високу ймовірність збереження сприятливих умов на ринку впродовж найближчих трьох років.

Також цікавим є акцент компанії саме на сегменті будівельного призначення, за рахунок якого передбачається наростити продажі, хоча раніше компанія робила ставку на сегмент енергетики й машинобудування. Основним драйвером зростання буде експансія за кордон: з 1,8 млн т зростання продажів готової продукції 1,2 млн т припаде на експорт.

На російському трубному ринку уклали велику угоду M&A

Трубна металургійна компанія (ТМК) має намір придбати 86,54% групи ЧТПЗ (Чебялінского трубопрокатного заводу/«Челпайп»). Сума угоди – 84,2 млрд руб. ($1,1 млрд). Консолідована EBITDA ЧТПЗ у 2020 році становила 31,8 млрд руб., відповідно, бізнес компанії оцінили з мультиплікатором 3х до EBITDA, що вважається ринковим рівнем. Після закриття угоди ТМК виставить оферту з пропозицією викупу акцій у міноритарних акціонерів.

Завдяки угоді з «Челпайп» ТМК зможе розширити продуктову лінійку й у перспективі повністю забезпечувати внутрішні потреби нафтогазових компаній у спеціальних видах труб. За оцінками аналітиків, унаслідок об’єднання активів двох компаній з’явиться гравець, який контролює 41% російського ринку труб різних діаметрів, у тому числі на ринку безшовних труб нафтового сортаменту (OCTG) – 79% і на ринку труб великого діаметру–- 30-35%. Уже отримано дозвіл російського антимонопольного регулятора. Згідно з його умовами, ТМК продасть частину своїх активів у сфері виробництва OCTG.

Учасники російського трубного ринку очікують зростання цін у сегменті нафтогазового сортаменту, оскільки об’єднана компанія зможе активніше диктувати свої умови. Водночас маржинальність трубного бізнесу, як і раніше, буде прямо залежати від динаміки цін на нафту, які характеризуються високою волатильністю.

Загалом консолідація російського трубного ринку оцінюється його учасниками позитивно. На діяльність українських постачальників труб ця угода значного впливу не матиме, оскільки доступ на російський ринок для них і без того фактично закритий.

Європарламент схвалив резолюцію про запровадження CBAM

Рішення підтримали 444 парламентарі (70 – проти, 181 – утрималися). Ключовий аспект прийнятого документа – CBAM має відповідати вимогам СОТ та не використовуватися як інструмент протекціонізму.

Слід зазначити, що цей документ є декларативним і не передбачає ні конкретного механізму CBAM, ні термінів його впровадження. Офіційна пропозиція щодо CBAM від Єврокомісії, як очікується, з’явиться до кінця 2-го кварталу 2021 року, а ввести CBAM в дію планується не пізніше 2023 року.

Разом з тим прийнята резолюція і пов’язана з нею дискусія в Європарламенті дають змогу зробити певні припущення про можливі елементи майбутнього CBAM. Зокрема, парламентарії вважають за необхідне поширити CBAM на всі продукти, які покриваються системою торгівлі квотами (EU ETS). Відповідно, ціноутворення CBAM буде пов’язане з цінами в EU ETS. Цілком можливий варіант, коли імпортери будуть купувати дозволи на викиди СО2 із спеціального пулу, що існує окремо від EU ETS, але за цінами, сформованими всередині системи торгівлі квотами.

При цьому висловлюється думка про те, що запровадження CBAM не повинно забезпечувати подвійний захист європейських виробників від «витоку вуглецю» (carbon leakage), за якого компанії переміщують виробництво з країн з більш жорстким екологічним регулюванням до країн з більш низькими екологічними стандартами. Тобто можливе скасування безкоштовних квот на СО2, що виділяються європейським виробникам для запобігання carbon leakage.

Водночас Європейська асоціація виробників сталі EUROFER, що підтримує в цілому загалом запровадження CBAM, виступає проти скасування безкоштовних парникових квот. Організація вважає, що європейські металургійні заводи навіть з урахуванням безкоштовних квот і запровадження CBAM по відношенню до імпорту нестимуть набагато вищі витрати, пов’язані зі сплатою за викиди СО2, ніж експортери в ЄС: європейські виробники сталі оплачують обсяг викидів СО2, згенерованих у результаті всього обсягу виробництва, тоді як експортери оплачуватимуть лише викиди, пов’язані з виробництвом продукції, що експортується. Цей розрив у майбутньому буде лише збільшуватися, оскільки EU ETS сконструйована таким чином, щоб ціни на СО2 підвищувалися з урахуванням зростаючих кліматичних амбіцій.

Парламентарії вважають за необхідне застосовувати CBAM до продуктів, що імпортуються з країн, які не дотримуються достатньо високих кліматичних амбіцій. Тому зберігається ймовірність гнучкого та індивідуального застосування CBAM до різних країн. Зокрема, раніше висловлювалися пропозиції застосовувати більш лояльний підхід до країн, з якими ЄС уклав двосторонні договори про еквівалентність політики у сфері декарбонізації.

Негативним аспектом є поширена в Європарламенті думка про те, що кошти, які збираються в результаті застосування CBAM, мають використовуватися для підтримки European Green Deal всередині ЄС. Це означає, що експортери де-факто будуть оплачувати модернізацію європейських виробників, не маючи доступу до акумульованих фінансових ресурсів.

Крім того, однією з цілей CBAM є сприяння зниженню викидів СО2 в глобальному масштабі, тому логічно, щоб кошти виділялися і на проєкти декарбонізації за межами ЄС. Такий крок показав би глобальний характер кліматичної ініціативи Євросоюзу та створив би по-справжньому рівні правила гри у сфері декарбонізації як для європейських виробників, так і експортерів.

Детальніше про головні тренди та події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.