1-3 тижні: підсумки минулого року та нові правила гри для галузі

Аналіз впливу новин за 1-17 січня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Тривалі новорічні свята позначилися як на учасниках металургійного ринку, так і на політиках. Повернувшись до роботи після відпочинку, «Укрметалургпром» підбив невтішні виробничі підсумки минулого року, США наблизилися до врегулювання торгових суперечок з Китаєм, а Верховна Рада України ввімкнула турборежим і за перший тиждень роботи ухвалила два важливих закони: про детінізацію ринку брухту і підвищення ренти на видобуток залізної руди.

УКРАЇНА

Верховна Рада України підвищила ренту на залізну руду

Обговорення законопроекту №1210, що пропонує збільшити рентну плату за видобуток залізної руди, почалося у вересні минулого року. Початкова редакція передбачала підвищення ставки ренти з 8% до 10%, збільшення нижнього порогу рентабельності ЗРС (використовується за нормативного підходу до визначення бази оподаткування), а також розширення бази оподаткування (з вартості видобутої руди на вартість товарної продукції, зменшеної на витрати з агломерації/огрудкування).

Згідно з оцінками GMK Center, застосування такого підходу призвело би до зростання рентних витрат залізорудної галузі на $240 млн на рік.

У процесі обговорення документа з учасниками галузі з’явилася ідея формульного підходу в розрахунку ренти – в прив’язці до індексу Platts. Ця ідея була втілена в законопроекті №1210-1, однак некоректно: ренту для будь-якої ЗРС пропонувалося розраховувати безпосередньо від вартості залізної руди за індексом Platts Fe 65% CFR Сhina (без коригувань на різницю у вмісті заліза, без вирахування транспортних витрат, без коригування на витрати зі збагачення).

Впровадження неправильної формули, за оцінками GMK Center, призвело би до зростання рентних витрат залізорудної галузі на $300 млн.

3 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила законопроект №1210 (у першій редакції) в першому читанні. У процесі підготовки до другого читання законопроект доопрацювали: від зміни бази оподаткування відмовилися, натомість підвищили ставку ренти.

16 січня 2020 року законопроект №1210, що включає вищезгадані зміни, ухвалили. Остаточний текст документа не опубліковано, тому залишаються відкритими низка питань, зокрема про дату набрання чинності.

Згідно з повідомленнями ЗМІ, розмір рентної ставки диференційований залежно від середньої ціни залізної руди за індексом Platts (IODEX 58% FE CFR China) у звітному періоді: якщо ціна вища за $70/т – ставка 12%, якщо нижче – 11%. У 2019 році діяла ставка 8,8%.

Згідно з оцінками GMK Center, підвищення ставки ренти, закладене в ухвалений законопроект №1210, призведе до зростання річних витрат залізорудних ГЗК України на $50 млн.

Законопроект про детінізацію ринку брухту ухвалили в першому читанні

Законопроект №2426 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини і операцій з металобрухтом) підтримали 313 народних депутатів. Авторами документа виступили 22 парламентарія з різних фракцій. Це свідчить про підтримку законопроекту різними політичними силами.

Законопроект пропонує:

• скасувати поділ металобрухту на промисловий і побутовий;
• спростити вимоги до заготівлі брухту (без його переробки);
• усунути неефективні й надмірні механізми держрегулювання;
• спростити розрахунки з фізособами за готівку;
• усунути правову колізію в частині відповідальності за здійснення операцій з металобрухтом.

Приплив інвестицій у галузь і підвищення обсягу збору брухту цей законопроект навряд чи зможе забезпечити в умовах закритості експортного напрямку продажів. Але зазначений документ створює цивілізовані умови для ринку й виходу галузі з тіні, оскільки зараз частка нелегального ринку становить 80%. Це знайде відображення в підвищенні податкових надходжень до бюджету на 1 млрд грн за загального обсягу тіньового ринку в 16 млрд грн.

На думку авторів законопроекту, «відбілювання» ринку –процес нешвидкий і може тривати до 5 років, оскільки галузі доведеться продовжити боротьбу з контролюючими органами, які звикли до свого нелегального заробітку.

Автори законопроекту вважають, що компаніям ринку буде вигідно «вийти з тіні» з таких причин: 

• розмір податків, які доведеться платити, набагато нижчий за корупційні витрати, що сплачуються на цей момент (тобто корупційні доходи контролюючих органів перевищуть 1 млрд грн на рік);
• працюючи легально, компанії галузі отримають можливість користуватися банківськими кредитами;
• у компаній галузі з’явиться можливість працювати безпосередньо з кінцевим покупцем, що усуне посередників з ланцюжка поставок і підвищить маржу компаній-заготівельників.

У 2019 виробництво сталі в Україні знизилося на 1,3%

Згідно з оперативними даними ОП «Укрметалургпром», металургійні заводи України у 2019 році виробили 20,0 млн т чавуну (-2,5% порівняно з 2018 роком), 20,8 млн т сталі (-1,3%), 18,2 млн т прокату (-1,1%). Фактичні результати вищі за озвучені в грудні 2018 року прогнози з виробництва сталі (20,5 млн т) і прокату (18,0 млн т), тоді як прогноз щодо чавуну повністю збігається з фактичним обсягом виробництвом.

У 2019 році найбільше падіння виробництва сталі відбулося на Дніпровському металургійному заводі – на 44,5%. Його доменне і сталеплавильне виробництво зупинили у вересні минулого року.

Дніпровський металургійний комбінат, який також тимчасово зупиняв роботу частини доменних і сталеливарних потужностей, скоротив виробництво сталі на 8,0%. На «Запоріжсталі» виплавка сталі знизилася на 2,5%, а на «Азовсталі» – на 6,3%. Очевидно, що менш значне падіння виробництва сталі по Україні загалом пов’язано з покращенням виробничих результатів «АрселорМіттал Кривий Ріг».

На виробничі показники 2019 року негативно вплинуло погіршення ситуації на глобальному ринку (падіння цін на сталь і зростання цін на ЗРС), підвищення тарифів держмонополій (УЗ, «Укренерго»), ревальвація гривні. За оцінками GMK Center, ревальвація гривні призвела до зростання витрат металургійних компаній на $390 млн. «Укрметалургпром» поки що не опублікував прогнози на 2020 рік. На думку GMK Center, потенціал виробництва сталі в Україні в 2020 році становить 21,6 млн т, тоді як у разі реалізації найгіршого сценарію (з більш значним падінням цін) обсяг виробництва сталі може становити 20,5 млн т. Опитані GMK Center експерти озвучили прогнози виробництва сталі в Україні в діапазоні від 18,8 до 22,0 млн т.

СВІТ

США і Китай уклали першу фазу торговельної угоди

Сполучені Штати погодилися знизити в 2 рази мита на китайський експорт вартістю $120 млрд. У свою чергу КНР зобов’язалася посилити захист інтелектуальної власності і придбати протягом наступних двох років американські товари на суму $200 млрд. До числа цих товарів потрапили чавун, сталь, вугілля, в тому числі коксівне.

Укладення торговельної угоди – позитивний сигнал для світової економіки. Він демонструє бажання учасників торговельної війни шукати компроміси і домовлятися, а також знижує напруженість у сфері міжнародної торгівлі.

Разом з тим досягнуті домовленості є неповними. По-перше, США і Китай зберегли частину імпортних тарифів (вони мають стати предметом обговорення другої фази угоди). Через діючі імпортні мита (5-25%) китайським покупцям буде невигідно купувати американські товари.

По-друге, закупівлі мають здійснюватися за ринковими цінами, виходячи з комерційних угод і ринкових умов. Логічно, що китайські компанії зацікавлені в придбанні продукції за найнижчими цінами, які навряд чи можуть запропонувати американські компанії (навіть з урахуванням потенційного скасування митних тарифів). Тому для виконання угоди китайському уряду доведеться субсидіювати місцеві компанії, щоб вони купували американські продукти. Однак про такі заходи підтримки наразі нічого невідомо.

Загалом про завершення торговельної війни США і Китаю говорити зарано, оскільки сторони ще не погодили всі умови угоди й не розробили механізм їх реалізації.

Американські санкції проти Ірану матимуть обмежений вплив на галузь

Військовий конфлікт США та Ірану загострилася після ліквідації іранського генерала і подальшого ракетного обстрілу американської військової бази у відповідь. Як результат, США оголосили про запровадження санкцій проти низки галузей і підприємств з Ірану, в тому числі найбільших місцевих виробників сталі.

При цьому іранський бізнес вже перебуває під санкціями США з листопада 2018 року. Показово, що за цей період експорт сталі з Ірану істотно зріс, наприклад за березень-грудень – на 19%. Найбільшими ринками для експорту іранської сталі тепер є Китай і країни Південно-Східної Азії.

Для покупців, які сумніваються, виробники сталі з Ірану пропонують суттєві знижки. Іранська заготовка торгується в Азії за ціною на $20-30/т нижчою від ринкового рівня в $440. Страхові компанії і судновласники підвищили свої тарифи на транспортні послуги. Розмір підвищення мізерно малий і оцінюється в $1 на тонну вантажу. Крім того, ріал, місцева національна валюта, ослабла до долара, що підвищує переваги іранської металопродукції у витратах. Таким чином, запровадження нових санкцій не зможе істотно вплинути на ситуацію.

Тому чиновники з Ірану роблять сміливі заяви про продовження реалізації амбітної програми з нарощування потужностей і виробництва сталі з 35 млн т до 43,6 млн т до березня 2021 року.

Irepas відзначає покращення ситуації на ринку в першому кварталі 2020 року

У своєму прогнозі на січень Irepas відзначає покращення настроїв на ринку. Ризики рецесії виявилися перебільшеними, торговельні війни між Китаєм і США, схоже, завершені. Ситуація в різних регіонах відрізняється, але загалом настрої позитивні.

Зниження поставок брухту з Росії після запровадження квот на експорт знизило пропозицію цієї сировини. Це разом із зростанням попиту на перший квартал призвело до зростання цін на брухт у Туреччині як регіоні, який визначає світові ціни. Однак у подальшому є передумови для зниження цін на брухт, оскільки ціни на арматуру досягли свого максимуму в $450 за тонну.

Ціни на довгий прокат у Європі збільшилися – на тлі скорочення виробництва в четвертому кварталі 2019 року. Обсяги виробництва досягли свого дна і будуть зростати. Але покращення ситуації з цінами і виробництвом не дасть підвищення маржинальності, тому що ціни на ЗРС у Китаї є досі високими.

Стимули Китаю позитивно позначаються на світовій галузі. Експорт китайських компаній знижується, і ця тенденція може зберегтися, оскільки очікується зміцнення юаня, що також позитивно вплине на ціни сировинних товарів.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.