Як зменшити навантаження високих цін на електроенергію на промисловість

Державна енергетична політика в умовах війни повинна бути спрямована на знаходження балансу між інтересами як енергетиків, так і промислових споживачів. Шляхами розв’язання проблеми високої вартості електроенергії є продаж «Енергоатомом» певного обсягу електроенергії за прямими довгостроковими договорами, державна підтримка щодо ПСО та довгостроковий доступ споживачів до перетину.

GMK Center наводить тези виступу президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова на круглому столі «Ринок електроенергії України: виклики для промисловості та ГМК».

Державна енергетична політика

Рішення, які держава повинна прийняти у сфері тарифоутворення в енергетиці не відносять ні до «субсидій», ні до «підтримки окремих галузей». Мова йде лише про економічні обґрунтовану державну політику в сфері енергозабезпечення економіки в умовах воєнного стану і під час післявоєнної відбудови.

Переконаний, що у нас настільки велика взаємозалежність між енергетикою і базовими галузями промисловості, що енергетики також зацікавлені в тому, щоб споживачі працювали впевнено як у поточному моменті, так і у найближчі роки.

Критичне становище промисловості

Зараз українська промисловість, не тільки гірничо-металургійний комплекс, знаходиться на межі виживання. Ми бачимо ситуацію з «АрселорМіттал Кривий Ріг», іншими великими підприємствами. Не краще справи йдуть у феросплавників, хіміків та інших. Одна з складових цього поруч з іншими факторами – дуже високі тарифи на електроенергію.

Якщо Мінекономіки та інші міністерства порахують, вони дійдуть висновку, що треба щось робити зараз для зменшення навантаження на промисловість. Єдине джерело цих ресурсів – наші закордонні партнери. З погляду держави треба їм показати, в якій ситуації ми знаходимося, і довести, що якщо необхідні заходи не будуть прийняті, промисловість почне руйнуватися, а дефіцит держбюджету, який закривають наші партнери, почне збільшуватися.

Як зменшити навантаження на промисловість

Ми вважаємо, що наступні заходи дадуть змогу зменшити існуюче фінансове навантаження на промислові підприємства:

1. Знайти механізм, за яким «Енергоатом» міг би продавати певний обсяг своєї електроенергії за прямими довгостроковими договорами промисловим компаніям. Якщо Мінекономіки це порахує, мультиплікативний ефект буде дуже високим, і держава від цього тільки виграє.
2. Держава повинна підтримувати «Енергоатом» щодо ПСО. 160 млрд грн – це величезна сума. Треба передбачити в бюджеті на наступний рік певний обсяг коштів. У цьому питанні треба говорити з нашими партнерами – вони передусім повинні розуміти необхідність цього та підтримати.
3. Довгостроковий доступ до перетину – тоді наші промислові підприємства зможуть скористатися можливістю імпорту, працюючи не за спотовими цінами, а за нормальними довгостроковими договорами. Державі також варто інвестувати у розвиток потужностей перетину.

Про регульований тариф і роль НКРЕКП

Регульований тариф – це собівартість плюс певний відсоток норми прибутку, компенсація ВДЕ та інше. Проте засідання НКРЕКП більшою мірою проводяться для того, щоб «спустити пар». Активна участь Мінекономіки може спонукати «Укренерго» та обленерго покращувати свою ефективність та зменшувати собівартість. Зараз через рішення НКРЕКП щодо збільшення тарифів компанії з передачі електроенергії перекладають свою неефективність через тарифи на промисловість.

Також держава може компенсувати частину витрат на впровадження відновлювальних джерел енергії, оскільки вони складають приблизно половину витрат на транспортування електроенергії. Вважаю за доцільне на наступний рік не менше 20% витрат на підтримку ВДЕ закласти в бюджет 2026 року, як це вже було передбачено законом №810-IX. Ще одним варіантом зменшення витрат «Укренерго»  буде допомога держави у реструктуризації боргів компанії з відтермінуванням погашення основної суми до закінчення воєнного стану.

Шляхи розв’язання проблеми

Єдиний варіант – підняти обговорення питання тарифів з рівня Міненерго та НКРЕКП до рівень Кабінету міністрів та Офісу Президента. Також до обговорення цього питання необхідно залучати наших партнерів, в першу чергу Євросоюз.

Вважаю, що наші міжнародні партнери, які побачать факти та потенційні наслідки, зрозуміють реальний ризик того, що наші базові галузі «посиплються», а за ними – логістика та інші сфери економіки та суспільства. Партнери можуть піти назустріч і погодитися на додаткове виділення коштів до держбюджету та зміну правил гри для «Енергоатому» та споживачів. Від цього ситуація в українській економіці поліпшиться, а в довгостроковій перспективі виграють як енергетики, так і споживачі.