Як вибори в Індії вплинуть на сталеву промисловість

26 травня 2014 року Нарендра Моді став 15-м прем’єр-міністром Індії, пише Ашима Тяги в колонці для The Barrel Blog. Його прихід до влади супроводжувався істотним народним піднесенням.

Сьогодні, п’ять років по тому, коли Індія знову переобирає владу, відчуття щодо політичної ситуації в країні неоднозначні. Єдине, що можна упевнено стверджувати – глобальне співтовариство дуже пильно стежитиме за результатами виборів в Індії.

Політика нинішнього уряду викликає запеклі дебати всередині країни. Багато хто ставить під сумнів розрахунок ВВП і дані про рівень зайнятості, критикує негативний вплив демонетизації на торгівлю і непрофесійний підхід до впровадження податку на товари й послуги, вказує на тяжкий стан аграрного сектора.

Але не можна заперечувати й важливі досягнення уряду Моді, серед яких – реалізація інфраструктурних проектів світового класу, ухвалення закону про банкрутство з механізмом врегулювання заборгованості, спрощення правил ведення бізнесу та усунення значної корупції в державному секторі. Саме тому індійська сталева промисловість, перспективи якої дуже залежать від інфраструктурних проектів та розвитку будівельного сектору, сподівається на другий термін прем’єр-міністра Моді.

Очікується, що в майбутньому Індія споживатиме дедалі більше. Це викликає величезний інтерес з боку глобальних виробників і хедж-фондів до обтяжених боргами індійських сталеливарних компаній. У 2018 році Індія змістила Японію з позиції другого найбільшого виробника сталі у світі. За прогнозами Індійської асоціації виробників сталі, попит на сталь у країні у 2019 році зросте на 7,1%.

Джерело: S&P Global Platts

Джерело: S&P Global Platts

Залучення світових сталевих гігантів

Такі компанії, як ArcelorMittal і Nippon Steel & Sumitomo Metals, роками чекали можливості проникнути в цю прибуткову зону з високим споживанням. Шляхом створення спільного підприємства вони нарешті змогли зробити перший успішний крок на цьому шляху, придбавши Essar Steel у рамках процесу врегулювання заборгованості.

Але від самого початку було зрозуміло, що ведення бізнесу в Індії – особливо будівництво нового сталеливарного заводу – нелегка справа. Приклад є історія POSCO.

У 2005 році POSCO India підписала меморандум про взаєморозуміння з урядом штату Орісса, що володіє великими запасами високоякісної залізної руди. Мета – будівництво інтегрованого сталеливарного заводу потужністю 12 млн т сталі на рік із вкладенням $12 млрд інвестицій. Тоді це назвали найбільшим прямим іноземним капіталовкладенням у країну. Проте проект викликав опір з боку місцевого населення.

Земля, призначена компанії, протягом кількох років не використовувалася і зрештою була вилучена. POSCO, зі свого боку, стверджувала, що завод не може бути побудований, доки компанія не отримає виняткове право на добування залізної руди з шахти. У 2018 році земля була передана індійській сталеливарній компанії JSW, яка запропонувала побудувати з нуля на тій самій ділянці великий завод.

У міру зростання привабливості Індії для міжнародних сталеливарних компаній зростає і бажання індійців захистити свою галузь.

З моменту входження нинішньої команди в Міністерство сталі воно тісно співпрацює з індійськими компаніями, щоб допомогти їм побудувати конкурентні на світовому ринку сталеливарні підприємства. Галузь, своєю чергою, активно намагається привернути увагу уряду до перекосів у міжнародній торгівлі та інформує про структурну неефективність усередині країни, яка ускладнює конкуренцію з іншими, більш зрілими виробниками сталі.

Сталевий сектор націлений на торговельну політику

Зміна динаміки світової торгівлі в 2015-2016 роках негативно вплинуло на індійську сталеву промисловість. Виправити ситуацію допомогла торгова політика: запровадження мінімальної імпортної ціни, антидемпінгових і захисних митних тарифів. Рентабельність індійської сталевої промисловості підвищилася. Дані Platts вказують, що більшість ключових індійських підприємств скоротили свою присутність на міжнародних ринках і продовжують дотримуватися стратегії «вітчизняний ринок передусім». Міністерство стали Індії підтримує таку політику, вважаючи що це сприятиме реалізації стратегії прем’єр-міністра Моді «Виробляй в Індії».

Хоча минулого року значного збільшення імпорту сталі в країну не спостерігалося, індійські заводи все одно намагаються захистити себе від так званого несправедливого імпорту. Сталеливарники рішуче виступають проти пільгових тарифів у рамках угод про вільну торгівлю з Кореєю, Японією, АSEАN і APTA, а також підписання Всестороннього регіонального економічного партнерства (RCEP) між 16 країнами.

Минулого року стався перелам у розвитку індійських металургійних заводів. Вони стали дедалі частіше звертати увагу на внутрішній ринок. Як імпорт, так і експорт з країни скорочувалися протягом більшої частини року. Утім, дані Об’єднаного заводського комітету Індії свідчать, що імпорт з квітня 2018 року по березень 2019 року становив 7,84 млн т, тоді як експорт – 6,36 млн т, що на 4,7% вище і на 33, 9% нижче відповідно. (…)

З огляду на позитивні ділові настрої щодо розвитку інфраструктурних проектів – нинішніх і майбутніх – сталеливарні компанії Індії сподіваються на десятиліття постійного зростання попиту на їхню продукцію. Ще одним обнадійливим фактором є низький рівень урбанізації Індії – 66,8% населення, як і раніше, мешкає в сільській місцевості. Це може стати серйозним стимулом для зростання споживання сталі всередині країни.

Місцеві підприємства хочуть самостійно задовольнити зростаючий попит і перешкодити імпорту металопродукції з інших країн. Цього більш ніж достатньо, щоб прагнути збереження влади Моді. Переформатування парламенту, швидше за все, створить невизначеність на ринку. З боку індійської промисловості це може розглядатися як невдача. Адже, можливо, їй доведеться заново відстоювати свої інтереси у владних колах. Що стосується світової сталеливарної промисловості, то її перспективи на великому і зростаючому ринку Індії також перебувають у підвішеному стані.

Переклад і адаптація Ілони Македон

Повну версію колонки Ашими Тяги читайте на S&P Global Platts

  • Індустрія

За І півріччя ціни на метал в Україні зросли щонайменше на 10–15%

Про поточний стан ринку металопрокату в Україні, цінові тенденції, характер попиту та ситуацію з логістикою…

Понеділок 13 Липня, 2026
  • Глобальний ринок

Приховані особливості нової системи тарифних квот

Регуляція з країнним розподілом квот таки була опублікована до набуття чинності новою системою тарифних квот…

Четвер 2 Липня, 2026
  • Глобальний ринок

Чому різке зниження квот для України не допоможе європейській сталевій промисловості

Рішення ЄС щодо посилення режиму тарифних квот (TRQ) спричинене посиленням імпортного тиску на ринку сталі.…

Понеділок 15 Червня, 2026
  • Індустрія

Українська металургійна галузь витримала війну, але тепер вона потребує справедливості з боку Європи

Я хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо нещодавнього дослідження GMK Center, присвяченого викликам, з якими…

Четвер 11 Червня, 2026
  • Компанії

Імплементація євронорм у металургійній галузі України: погляд «Інтерпайп»

Вступ України до Євросоюзу відкриває нові можливості для вітчизняного бізнесу, та водночас ставить перед ним…

Понеділок 8 Червня, 2026
  • Індустрія

Вплив війни на Близькому Сході на економіку України у 2026 році: погляд НБУ

Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови…

Четвер 28 Травня, 2026