Виплавка сталі в Україні може зрости на 16% за підсумками 2024 року

Попри численні проблеми з логістикою і кадрами, а також дефіцит електроенергії, українські металурги поступово збільшують обсяги виробництва. За підсумками семи місяців виплавка сталі зросла на 34%, завантаження виробничих потужностей збільшилося до 49% з 37% за аналогічний період 2023 року. Загалом за підсумками поточного року металурги планують збільшити виплавку сталі на 1 млн т – до 7,2 млн т.

Поточні результати

Підсумки діяльності вітчизняної металургійної галузі за січень-липень поточного року:

• виробництво чавуну – 4,09 млн т, або на 21,2% більше щодо аналогічного періоду 2023 р.;
• виплавка сталі – 4,58 млн т (+33,6%);
• випуск прокату – 3,73 млн т (+28,4%).

Ми спостерігаємо тенденцію до поступового нарощування обсягів виробництва, що вселяє певний оптимізм.

Якщо ж говорити про рівень завантаження потужностей у сталеплавильному виробництві, то цей показник перебуває в діапазоні від 25% до 73% залежно від підприємства. Середнє завантаження по галузі становить приблизно 49%. Для порівняння: завантаження сталеплавильних потужностей за аналогічний період 2023 р. коливалося від 12% до 70% із середнім показником по галузі близько 37%. Таким чином, попри постійні обстріли з боку країни-агресора, металургійні підприємства наростили завантаження виробничих потужностей.

Чинники впливу

На роботу підприємств галузі впливають безліч чинників. Насамперед це, звісно, військові ризики – практично всі металургійні підприємства розташовані або безпосередньо в прифронтовій смузі, або в зоні, куди в будь-який момент можуть прилетіти ракети.

Більшість інших факторів є похідними від фактора війни:

• часті перебої в забезпеченні підприємств електроенергією через руйнування енергоінфраструктури, що надзвичайно негативно позначається на виробничих показниках;
• обмежена логістика внаслідок скорочення пропускної спроможності залізничної, автомобільної та морської транспортних систем;
• кадровий голод, спричинений як відтоком спеціалістів за кордон у перші місяці війни, так і приєднанням багатьох із них до ЗСУ та територіальної оборони, зокрема, і внаслідок поки що недостатньо впорядкованих мобілізаційних процесів.

Водночас ми постійно стикаємося і з негативними наслідками рішень (або відсутності рішень) держорганів, які не пов’язані безпосередньо з фактором війни. Наприклад, досі не розв’язане питання про доступ до залізничного брухту, далеко не всі підприємства галузі здатні «потягнути» 80%-й імпорт електроенергії для безперебійного електропостачання, НКРЕКП знову підіймає питання про уніфікацію класів користувачів електроенергії та ін. Зі свого боку ОП «Укрметалургпром» разом з іншими галузевими асоціаціями весь час намагається протистояти подібним процесам – на жаль, не завжди успішно, але відступати ми не маємо наміру.

Оцінки на кінець року

Якщо загальна ситуація не погіршиться (на що ми всі дуже сподіваємося), то за підсумками поточного року можна очікувати виплавки не менше 7,2 млн т сталі. Для порівняння: 2023 р. ми завершили з показником 6,2 млн т сталі. Тобто можливе зростання становитиме близько 16%.

Своєю чергою, внаслідок нарощування обсягів відновлювальних робіт на зруйнованих інфраструктурних об’єктах і будівництва фортифікаційних споруд, гадаю, слід очікувати певного збільшення ємності внутрішнього ринку. Це може відбуватися як за рахунок збільшення обсягів власного виробництва металопрокату, так і завдяки імпорту насамперед того сортаменту, виробництво якого в Україні або відсутнє, або недостатнє. Поки що говорити про якісь конкретні прогнози на кінець року складно. Проте, спостерігається тенденція до збільшення внутрішнього споживання металопродукції.