Виробники будматеріалів зупиняють роботу через брак електроенергії

Енергетична криза стала критичним викликом для української індустрії будівельних матеріалів. Постійні відключення електроенергії, зростання тарифів у 3,5 раза та високі ціни на генераторне устаткування ставлять під загрозу виживання виробників будматеріалів.

Неможливо працювати

Виробництво будівельних матеріалів є досить енергоємним, тому залежить від стабільності й обсягів постачання електроенергії. Наприклад, при виробництві бетону використовують сушарки, яким потрібен технічний пар із температурою понад 100 °C. Можна уявити, скільки це споживає електроенергії та газу.

Частина обладнання не може працювати за температури нижче +5 °C, тому що на складних іноземних технологічних лініях після цього виходить із ладу програмне забезпечення. Навіть якщо обладнання вмикати за такої температури, виникають проблеми з роботою техніки.

Неможливо робити замішування бетону, оскільки багато матеріалів замерзає на складах. Наприклад, пісок за таких температур замерзає і його треба окремо готувати для виробництва бетонних виробів. Багато виробництв зараз призупиняють активну роботу, оскільки ніхто не знає, коли дадуть електроенергію або коли з’явиться можливість працювати.

Будь-який завод – це кілька тисяч квадратних метрів, де працюють люди. Приміщення треба опалювати хоча б до +9–10 °C, а це гроші. Без світла не вмикаються опалювальні пристрої. Заводи будівельної індустрії відчувають такі самі проблеми, як і пересічні українці, тільки масштаб збитків істотно вищий.

Вартість «генераторної» електрики

В уяві пересічного українця все просто: поставили на заводі великий генератор, запустили, конвеєр крутиться – і все гаразд. Це зовсім не так. Електроенергія для промислових споживачів у 2022 році коштувала 4 грн за кВт·год, зараз – 14 грн. Вартість електроенергії, виробленої через промислові генератори, становить 18–20 грн за кВт·год.

За такої ціни електроенергії при використанні генераторів вироблена продукція стає неконкурентоспроможною. Треба виробити електроенергію не тільки для виробництва, а й для забезпечення роботи інженерно-технічного персоналу й адміністративних корпусів. Тобто її треба більше.

Можливості підвищувати ціни у багатьох компаній досягли стелі. Можна, звичайно, зараз намагатися продавати дорожче, але українець прийде, подивиться на ціну і подумає, що почекає іншого випадку або шукатиме на складах у конкурентів залишки подешевше. Якщо хочеш, щоб виробництво абсолютно збанкрутувало, – підвищуй ціну.

Якщо виробник зменшує обсяги, люди менше купують – держава отримує менше податків. Усе дуже просто.

Є і природні монополії. Газовики нещодавно підвищували тарифи, енергокомпанії шукають можливості через різні статті залізти в кишені до виробника. Виробник ці гроші має брати з українців. Ланцюжок замкнувся.

Проєкти альтернативного енергозабезпечення

Когенерація – це дуже цікава тема, над якою наша спілка працює в межах певних проєктів.

З 2022 року не було створено жодного фонду підтримки української промисловості, який реально працює. Програми «5-7-9» та інші, які були на початку, виділяли 6–8 млн грн. За 8 млн грн неможливо придбати, наприклад, піч для випікання керамічної цегли або серйозне енергетичне устаткування.

Накопичувачі (батареї), які зараз надходять із Європи та Китаю, мають космічні ціни. Крім їх придбання, треба заплатити:

  • за проєкт підключення спеціалізованим організаціям;
  • за технічні умови енергетичним монополістам.

Якщо навіть виділили 8 млн грн і підприємство купило накопичувачі, половину власних коштів доведеться заплатити тільки за їх приєднання.

Накопичувачі потребують заряджання. Вони не можуть віддавати енергію 8 годин і заряджатися 3 години, тому може не вистачати їхніх ємностей.

Хто може вижити

Можливо, мікровиробництва рятуються невеличкими рішеннями, наприклад ті, які роблять дерев’яні вироби (так звані гаражники). Малі, середні та великі потужні підприємства зараз потребують значної підтримки. Ніхто не хоче виносити ці проблеми назовні, тому що всі розуміють: населення страждає так само.

  • Глобальний ринок

Чому різке зниження квот для України не допоможе європейській сталевій промисловості

Рішення ЄС щодо посилення режиму тарифних квот (TRQ) спричинене посиленням імпортного тиску на ринку сталі.…

Понеділок 15 Червня, 2026
  • Індустрія

Українська металургійна галузь витримала війну, але тепер вона потребує справедливості з боку Європи

Я хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо нещодавнього дослідження GMK Center, присвяченого викликам, з якими…

Четвер 11 Червня, 2026
  • Компанії

Імплементація євронорм у металургійній галузі України: погляд «Інтерпайп»

Вступ України до Євросоюзу відкриває нові можливості для вітчизняного бізнесу, та водночас ставить перед ним…

Понеділок 8 Червня, 2026
  • Індустрія

Вплив війни на Близькому Сході на економіку України у 2026 році: погляд НБУ

Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови…

Четвер 28 Травня, 2026
  • Індустрія

ЄС змінює правила доступу для сталі: що це означає для України

Євросоюз готує нові правила доступу на ринок сталі, що створює додаткові виклики для українських експортерів.…

Середа 13 Травня, 2026
  • Індустрія

Українська металургія та євроінтеграція: проблемні точки дотику

Українська металургія опинилася в епіцентрі регуляторних та торговельних трансформацій, пов’язаних із курсом на євроінтеграцію. Під…

Вівторок 12 Травня, 2026