Україна входить в опалювальний сезон 2025/2026 на тлі безпрецедентних російських атак на газову і газовидобувну інфраструктуру. На кінець жовтня в ПСГ накопичено 13,2 млрд куб. м ресурсу, однак ми все ще потребуватимемо додаткових обсягів імпортного газу для сталого проходження зими, щоб компенсувати часткові втрати власного видобутку через осінні удари.
Станом на кінець жовтня, за даними Gas Infrastructure Europe, європейські сховища заповнені більш ніж на 82%, хоча з минулої зими ЄС вийшов із рекордно низькими запасами – 33,5%. Це був тривожний сигнал, тому довелося працювати на випередження, щоб не допустити спекуляцій на ринку. Як і прогнозувалося, завдяки пом’якшенню заходів із накопичення та нарощенню поставок LNG Європі вдалося уникнути високої волатильності та надмірних цін протягом сезону закачування та, зокрема, напередодні осінньо-зимового періоду (ОЗП).
У вересні-жовтні європейський бенчмарк TTF утримувався на плато приблизно $400 за тис. куб. м із керованою добовою мінливістю. Середній вересневий спот становив $398, або 16 449 грн за тис. куб. м, а ф’ючерси на місяць наперед – $402, або 16 629 грн. У жовтні ситуація практично не змінилася: вартість ресурсу все ще є нижчою за $400. Цікавий факт: якщо у вересні місячний контракт був трохи дорожчим за спот, то у жовтні – навпаки.
Вартість газу в перший осінній місяць коливалася в межах 6%, у жовтні – 9%. Це свідчить про відсутність «цінового ралі» перед початком опалювального сезону у Європі.
Ситуація на українському ринку також є стабільною, але ми фіксуємо помірне зростання у другій половині жовтня. На це традиційно впливає холодніша погода, початок відбору газу зі сховищ і сезонне наближення піків споживання. Цього року ще додалося короткотривале зупинення польського коридору 20–23 жовтня, а також нарощення імпорту через нещодавні атаки на газовидобувну інфраструктуру. Якщо у вересні вартість газу була 20 тис. грн за тис. куб. м, то вже наприкінці жовтня котирування на листопад зросли до 21–21,5 тис. грн.
Як бачимо, наразі ціни на ресурс як у ЄС, так і в Україні є стабільними та зрозумілими. Ознак дефіциту не простежується, а вартість на хабі TTF утримується без аномальних стрибків. Враховуючи те, що Україна провела успішну кампанію закачування ресурсу в ПСГ у період міжсезоння, накопичені запаси та доступні потужності для подальшого імпорту не мають призвести до суттєвих цінових стрибків.
На сьогодні спотові й ф’ючерсні контракти майже рівні, тож це дає можливість прогнозувати, що до кінця 2025 року ціни збережуться лише з помірним сезонним коливанням. Є кілька факторів, які можуть впливати на вартість ресурсу у ЄС: погода у Північній і Центральній частині, а також конкуренція за LNG на глобальному світовому ринку.
Для України існують ще й локальні причини, які забезпечують додаткову надбавку до європейської ціни. Це можуть бути тимчасові технічні обмеження на міждержавних точках перетину, продовження атак на газову інфраструктуру й обмінний курс євро/долара до гривні. Зважаючи на ці ризики, продавці, як правило, закладають трохи вищу ціну на ресурс, щоб покрити ризики.
Як очікується, вартість газу на європейському хабі TTF у листопаді-грудні коливатиметься в межах $370–430 за тис. куб. м, що дорівнює 16–18 тис. грн. Плюс до цього ще потрібно додати доставку до України, а це майже €50 за кожні 1000 куб. м, обов’язковий ПДВ – ще 20% від вартості й інші витрати. У випадку сильного похолодання можливе короткочасне зростання цін у розмірі до 2 тис. грн, а з потеплінням – аналогічне зниження.
Європа входить у зиму з відносно комфортною подушкою безпеки, а основну роль у балансуванні відіграє саме LNG. За базового сценарію – помірний попит, відсутність екстремальних холодів і стабільні поставки скрапленого газу – ЄС вийде з ОЗП 2025/2026 із запасами в ПСГ вище 30%. У випадку більш критичних сценаріїв доведеться нарощувати закупівлі LNG і зменшувати споживання. Це, відповідно, тиснутиме на ціни в бік зростання та ще більше знизить запаси в підземних газосховищах навесні 2026 року.
Міжнародні аналітики прогнозують, що найближчої зими Європі потрібно буде імпортувати до 160 додаткових партій LNG. Імпорт скрапленого природного газу зросте із 660 танкерів у 2024 році до 820 цьогоріч (одне судно в середньому перевозить 100 млн куб. м), що становитиме майже 50% від усіх поставок газу у Євросоюз.
Достатня кількість ресурсу у ЄС дає можливість прогнозувати стабільне постачання до України. Для імпорту ми маємо понад 70 млн куб. м гарантованих потужностей щодоби. Основні маршрути: Угорщина, Польща і Словаччина, які забезпечують 97% від загального обсягу надходжень. Є також можливість отримувати ресурс із Румунії та Молдови. Якщо раніше тариф на транспортування газу через ці країни по Трансбалканському коридору був удвічі й більше разів вищим за інші напрями, то зараз маємо позитивні зміни.
На днях регулятор ANRE Молдови запровадив знижку в розмірі 50% для транспортування газу маршрутом Route 1 Трансбалканського газопроводу, через який Україна може імпортувати ресурс із грецьких LNG-терміналів. Оператор Vestmoldtransgaz і румунський Transgaz застосовуватимуть знижений тариф 6 місяців – із листопада 2025 року до квітня 2026 року.
Як бачимо, це рішення вже показало результат: на останньому аукціоні було заброньовано найбільшу частину пропускної спроможності з моменту запуску. За даними Regional Booking Platform, на листопад оператори газових мереж Південно-Східної Європи запропонували потужність приблизно 2 млн куб. м на добу, з яких третина обсягу була заброньована. Не виключено, що частина могла припасти на Україну.
Зараз уряд і «Нафтогаз» активно працюють над диверсифікацією поставок і закупівлею додаткових обсягів газу для стабільного проходження ОЗП. Ведеться робота щодо розширення пропускних потужностей на польському напрямку, а також обговорюються можливості для зменшення тарифів по словацькому маршруту.
Основним для України залишається не стільки ресурс, адже навряд чи у Європі його буде важко знайти, скільки дешева логістика його доставлення до наших ПСГ.
Я хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо нещодавнього дослідження GMK Center, присвяченого викликам, з якими…
Вступ України до Євросоюзу відкриває нові можливості для вітчизняного бізнесу, та водночас ставить перед ним…
Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови…
Євросоюз готує нові правила доступу на ринок сталі, що створює додаткові виклики для українських експортерів.…
Українська металургія опинилася в епіцентрі регуляторних та торговельних трансформацій, пов’язаних із курсом на євроінтеграцію. Під…
За ініціативи Національної асоціації добувної промисловості України (НАДПУ) відбувся онлайн-круглий стіл «Надрокористування без краваток». Тема…