Управління відходами: європейський чи корупційний вибір

Підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання щодо впровадження положень Рамкової директиви №2008/98-ЕС від 19.11.2008 та приведення у відповідність до неї законодавства з обігу відходів. Але, на жаль, народжений у стінах Мінприроди проект, як і слід було очікувати,  спрямований не на вдосконалення системи обігу та утилізації відходів, а на кардинальне посилення регуляторного впливу самого міністерства.

Це суперечить курсу на дерегуляцію і спрощення ведення бізнесу в Україні, а також призведе до значних негативних наслідків у сфері провадження діяльності з металобрухтом як одним з видів відходів: скорочення обсягів постачань брухту на металургійні підприємства, створення корупційних умов на ринку металобрухту, дестабілізація ринку.

Під гаслом «вдосконалення дозвільно-ліцензійної діяльності у сфері управління відходами» пропонується створити орган, який контролюватиме всі стадії поводження з відходами, надаючи низку адміністративних послуг. Це не лише суперечить принципам дерегуляції та спрощення ведення бізнесу, а й створює новий орган з високим ризиком корупції – всі ще пам’ятають діяльність ДП «Укрекоресурси».

Незрозумілі також пропозиції Мінприроди щодо запровадження нових термінів та положень, які не мають жодного стосунку до екологічного контролю безпечних відходів – насамперед металобрухту чорних та кольорових металів, а також спроби зміни термінів, визначених в Законі «Про металобрухт».

Категорично неприйнятною є й пропозиція Мінприроди щодо впровадження тотальної дозвільної системи, яка довела свою неефективність і була скасована в 2015 році. Основною причиною скасування, нагадаємо, була саме корупція та протиправний тиск на бізнес.

Наприклад, важко зрозуміти необхідність видачі дозволів на переміщення безпечних відходів – вторинної сировини (металобрухт, макулатура, склобій) територією України.

Слід також зауважити, що європейський досвід дещо відрізняється від «прогресивного бачення» ситуації Мінприроди. Так, в ЄС дозвільна система запроваджена лише щодо поводження з небезпечними відходами, а збирання та переміщення відходів із зеленого списку не потребує жодних дозволів – брухт приймається як від фізичних осіб, так і від юридичних осіб.

Розробники законопроекту не проводили глибокого аналізу впливу нововведень на інтереси держави, громадян та бізнесу, а також корупційної складової при оформленні дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управлінні відходами.

З метою виконання зобов’язань України щодо приведення екологічного законодавства у відповідність до вимог ЕС, усунення протирічь з чинними законодавчими актами, збереження курсу на зменшення тиску чиновників на бізнес, зниження корупційної складової УА «Втормет» та «Укрметалургпром» запропонували такий механізм:

• вимоги щодо управління відходами згідно з нормативами ЄС виконати шляхом внесення змін до чинного Закону «Про металобрухт»;
• здійснювати екологічний контроль операцій з металобрухтом тільки в місцях, де відбувається вилучення металевої складової чи здійснюється його металургійна переробка;
• запровадити повідомний підхід у частині контролю за здійсненням операцій із заготівлі,  транспортування, купівлі та продажу металобрухту;
• Мінекономрозвитку розробити і запровадити форму звітності про утворення, переміщення та утилізацію металобрухту;
• запровадити повідомний підхід у частині контролю за транскордонними перевезеннями металобрухту під час експорту з України та імпорту в Україну (без надання висновку) для створення прозорих умов ведення бізнесу без корупційної складової;
• скасувати дублювання контролю за транскордонними перевезеннями металобрухту під час експорту з України та імпорту в Україну, який сьогодні відбувається у місці відправлення/отримання брухту та під час перетину кордону;
• розробити та прийняти нові ДСТУ щодо металобрухту на основі європейських специфікацій та міжнародних стандартів;
• встановити операторам ринку чітко визначений перехідний період для імплементації Закону України «Про управління відходами» для адаптації їхньої господарської діяльності, як це визначено у відповідних європейських директивах.