Зростання тарифів на залізничні вантажоперевезення не допомогло підвищити якість послуг «Укрзалізниці»

«Укрзалізниця» досі є кровоносною системою економіки, тож її безперебійна робота з перевезення внутрішніх і експортних вантажів критично важлива для благополучного проходження карантину та виходу країни з кризи. Хоч як ми критикуємо якість залізничних перевезень в Україні, без них економіку запустити не вийде.

Водночас у 2020 році продовжився негативний тренд зниження вантажоперевезень залізничним транспортом. Він триває дев’ятий рік поспіль – з 2012 року. За цей час залізничні вантажоперевезення скоротилися на третину – з 469,3 млн т у 2011 році до 312,9 млн т у 2019-му.

У першому кварталі 2020 року загальний обсяг вантажоперевезень «Укрзалізниці» скоротився на 4,1% – до 73,9 млн т. Однак за різними видами вантажів гірничо-металургійного комплексу, наприклад, спостерігалися різноспрямовані тенденції. Зокрема, перевезення залізної і марганцевої руд збільшилися на 6,8% – до 20,2 млн т, тоді як чорних металів – знизилися на 3,2% до 5,5 млн т.

Як же подолати негативні тренди у цій сфері? Наразі є кілька пріоритетних напрямів розвитку «Укрзалізниці».

По-перше, організувати безперебійне вантажне сполучення на міжнародних переходах. Коли експортери втрачають час і гроші на кордоні через неналагодженість системи залізничних перевезень між Україною та іншими країнами, це найчастіше означає, що гроші втрачає не один конкретний експортер, а вся країна. В Україні досі спостерігається дефіцит платіжного балансу, і він навряд перетвориться на профіцит найближчими роками. Тим паче з тією кількістю проблем, яких зазнають експортери під час транспортування вантажів.

З тієї самої причини «Укрзалізниці» варто підвищити пріоритетність обробки заявок експортерів перед транзитом. Фактично, ми обслуговуємо економіку іншої країни, транзит якої проходить через Україну. Чому ми, вибираючи між опціями «дати поштовх у розвитку української економіки» і «допомогти розвивати економіки інших країн», не віддаємо пріоритетність першому?

По-друге, завершити реформу «Укрзалізниці» з відокремлення пасажирських і вантажних перевезень. Чим більше факторів нестабільності бачать потенційні інвестори – тим менше інвестицій. Якщо «Укрзалізниця» планує залучити інвестиції на розвиток, слід розуміти, що цього, на жаль, не вдасться зробити без надання чіткої картини про ситуацію в компанії. Чим довше ми затягуємо з реформами – тим менше надії на те, що ці реформи досягнуть своєї мети.

По-третє, необхідно припинити дотувати пасажирські перевезення з державної скарбниці. «Укрзалізниця» має стати конкурентоспроможним підприємством, керівники якого будуть прямо залежати від того, наскільки задоволені пасажири. Зараз ситуація на держпідприємствах (і «Укрзалізниця» – не виняток) плачевна в цьому плані. Керівництво отримує шалені гроші, однак їхні зарплати найчастіше взагалі не прив’язані до показників ефективності підприємства. Складається дуже зручна ситуація – можна майже нічого не робити та все одно отримувати зарплату з казни (тобто з кишені українців). Через це демонстрація покращень у сфері пасажирських перевезень «Укрзалізниці» – це, скоріше, разові акції для медіа, ніж систематична робота.

По-четверте, «Укрзалізниці» слід знизити тарифи на 7,4% виходячи з індексу цін виробників. «Укрзалізниці» здалося, що збільшення тарифів на залізничні вантажоперевезення допоможе підвищити якість цих самих перевезень, але сталося навпаки. Зараз єдиний вихід – знижувати тарифи, акумулювати прибуток і спрямовувати його на подальший розвиток.

Звісно, це далеко не весь перелік кроків для налагодження роботи «Укрзалізниці». Неможливо за кілька місяців відновити те, що руйнувалося роками. Але якщо треба зрозуміти, із чого починати, то ці кроки мають стати першочерговими.