Українські виробники метизів конкурують між собою на експортних ринках

Українська метизна промисловість демонструє стабільне зростання експортних поставок, незважаючи на складні умови. Особливістю експорту є те, що українські експортери конкурують не лише із продукцією з Китаю та Туреччини, а й між собою.

Про особливості експортної діяльності, вимоги закордонних партнерів, конкурентні переваги та плани розвитку розповідає Максим Феофанов, керівник виробництва (завод «Метиз»).

Динаміка розвитку

Експортний напрям підприємства сформувався у 1990-х роках. Якщо спочатку основними були країни найближчого зарубіжжя, то протягом останнього десятиліття відбулася активна переорієнтація на європейські ринки. Нині продукція заводу надходить до Польщі, Литви, Латвії, Молдови, Чехії, Словаччини, Румунії, Німеччини й інших держав ЄС.

У 2024 році компанія зафіксувала зростання експорту. За 10 місяців постачання збільшилися на 20,3%. Відновлено відвантаження до Румунії після тривалої перерви, а у грудні минулого року повернулися на ринок Грузії з тестовою партією у 22 т. Також продукцію заводу реалізують у країнах Західної Європи – Іспанії, Італії, Австрії та Франції.

Асортимент і виробничі масштаби

Завод має понад 4000 кв. м виробничих площ, власні залізничні колії та автотранспорт для організації доставлення. Станом на зараз підприємство виробляє:

• дріт сталевий загального призначення;
• дріт термічно оброблений;
• дріт для армування залізобетонних конструкцій ВР-1;
• цвяхи різних типів.

Щомісячний обсяг виробництва становить приблизно 1,5 тис. т. Це дає можливість забезпечувати внутрішній попит і формувати партії для експорту. У середньому реалізація продукції розподіляється у пропорції 50/50 між внутрішнім і зовнішнім ринками, а в окремі періоди частка експорту зростає до 55%.

Основні сегменти споживачів експорту розподіляються майже порівну: приблизно 50% припадає на будівельну галузь (дріт для армування і цвяхи), ще 50% – на промисловість, де використовують дріт загального призначення для виробництва різних виробів. За оцінками компанії, її частка на експортному метизному ринку України становить орієнтовно 6–7%.

На підприємстві діє система багаторівневого контролю: від перевірки сировини до тестування готової продукції. Для забезпечення вищої якості експортної продукції не використовують додаткового обладнання, натомість застосовують більш пильний контроль – продукцію перевіряють кілька разів. Такий підхід забезпечує відповідність національним і європейським стандартам.

Вимоги до якості

Експортний ринок висуває більш високі вимоги до якості продукції, яким потрібно відповідати. Підприємство випускає та експортує два види продукції: дріт і цвяхи.

Щодо дроту, то потрібно враховувати найрізноманітніші види упаковок – не лише традиційні, які застосовують в Україні, а й проміжні види.

Також існують підвищені вимоги до якості поверхні дроту: вона має бути більш гладкою, без слідів змащення. Крім того, потрібна додаткова обв’язка, упакування у стретч-плівку і встановлення на піддони.

Що стосується цвяхів, то тут діють свої стандарти на випуск продукції. Якщо на внутрішньому ринку орієнтуються на ГОСТи й технічні умови України, то для експорту існують іноземні стандарти (DIN та інші), які передбачають дещо інші розміри, що відрізняються від українських.

Крім того, існують вищі вимоги до якості: менші допуски, не допускається зміщення осьової лінії щодо голівки цвяха. Масово застосовується упаковка по 1 кг, тоді як на внутрішньому ринку більш поширена упаковка по 10 і 25 кг.

Зовнішня конкуренція

Ще з часів СРСР в Україні було зосереджено велику кількість метизних підприємств. Якщо, наприклад, на території Росії до Уралу немає великих заводів (усе постачали з України), то в Україні була і є дотепер велика кількість метизних підприємств.

Внутрішня конкуренція між українськими виробниками є досить серйозною. На ринках, на яких зараз представлене підприємство, конкуренція ведеться насамперед з українськими виробниками.

Якщо говорити про інші країни, то, звичайно, основними конкурентами є Китай та Туреччина. Китай може, якщо захоче, завоювати будь-які ринки, але Китай – це не про бізнес, а про політику. Турецькі виробники метизів більше орієнтовані на Західну Європу і не так добре представлені на східноєвропейських ринках, що дещо полегшує роботу.

На жаль, компанія не може надавати великий товарний кредит, як деякі конкуренти, – це їхня сильна перевага. Тому конкуренція ведеться якістю, рівнем обслуговування, ціною та наданням кращих умов: коротших термінів доставлення і кращої логістики.

Своєю чергою покупці на експортних ринках орієнтуються на комплекс критеріїв: ціна, якість і сервіс. Також важливі терміни доставлення. Усе має значення в комплексі.

Експортні плани

Експорт для підприємства – це не лише можливість реалізувати обсяги, які не споживає внутрішній ринок. Це також вихід на нові ринки з вищими вимогами до якості.

Робота з іноземними партнерами передбачає більш жорсткі стандарти щодо якості продукції, упаковки, регулярності та своєчасності постачань. Це дисциплінує і водночас підвищує рівень виробництва.

Експортні плани насамперед пов’язані із загальною модернізацією обладнання. Зокрема, волочильного обладнання (прямоточні волочильні стани) й обладнання для термічної обробки (більш продуктивні та якісні печі відпалу). Це дасть можливість виробляти на порядок вищу за якістю продукцію або істотно збільшити потужності й обсяги експорту.

Також у найближчій перспективі компанія планує зміцнювати позиції у Східній Європі, розширювати географію постачань і збільшувати частку на вже освоєних ринках.