Україні терміново потрібен захист від імпорту довгого прокату з Туреччини та Китаю

Збільшення імпорту в Україну довгого прокату з Туреччини та Китаю починає істотно бити по позиціях вітчизняних виробників, які випускають аналогічну продукцію. Виникає термінова необхідність захисту внутрішнього ринку від цього недобросовісного імпорту, який отримує цінові преференції за рахунок імпорту дешевих енергоносіїв і сталевої заготовки з Росії.

Ситуація з імпортом

Україна і до війни не виробляла всієї номенклатури металопродукції, особливо плоского прокату для машинобудування. Тому цілком зрозумілою і прийнятною була частка імпорту в розмірі 25-30% від обсягу внутрішнього ринку. Імпорт в основному складався з продукції, яка не вироблялася в країні або мала обмежений асортимент. Якщо ж імпортувалася продукція, аналог якої вироблявся в Україні, то вводилися обмежувальні заходи – проти прутків з Білорусі та Молдови, прокату з покриттям з Китаю та ін. Такі випадки були поодинокими і не носили масового характеру.

В результаті війни Україна втратила маріупольські металургійні комбінати, а разом з ними і частину продуктової лінійки. Приплив імпорту металопродукції в Україну в 2022 році багато в чому був викликаний покриттям нестачі вітчизняної сталі.

Вже зараз проблема імпорту набуває характеру катастрофи для національних виробників. У першому півріччі поточного року імпортна металопродукція зайняла рекордні 37% внутрішнього ринку. У першому півріччі поточного року імпорт сталевої продукції в Україну зріс на 21%, в той час, як обсяг споживання на внутрішньому ринку – лише на 7%.

Особливу тривогу викликає зростання імпорту довгомірного прокату з тієї номенклатури, яку Україна вже виробляє або здатна виробляти самостійно – це арматура і катанка. Якщо ситуація не зміниться, імпорт довгого прокату займе значну частину вітчизняного ринку.

Ми готові сумлінно конкурувати з країнами, які не отримують субсидії та цінові преференції, закуповуючи енергоносії та напівфабрикати у країни-агресора. На жаль, саме з тих країн, які продовжують такі закупівлі – Туреччини та Китаю – спостерігається зростання імпорту. За підсумками першого півріччя імпорт металопродукції з Туреччини зріс на 50% і склав близько 57% від загального обсягу. При цьому частка імпорту з ЄС знизилася на 10% і склала 23%.

Обмежувальні заходи

Якщо продукція виробляється в Україні, внутрішній ринок необхідно захищати в інтересах вітчизняного виробника. Водночас як член СОТ, Україна зобов’язана дотримуватися міжнародних правил захисту внутрішнього ринку.

Серед доступних інструментів захисту можна виділити наступні:

1. Антидемпінгові мита.

Довести факт недобросовісної конкуренції у вигляді демпінгу досить складно, проте цей механізм вже відпрацьований в Україні і активно застосовується.

З іншого боку, проведення антидемпінгового розслідування може зайняти рік і більше. Весь цей час ринок продовжує насичуватися імпортною продукцією, в результаті чого становище вітчизняних виробників погіршується. Навіть при введенні високих загороджувальних мит імпортери можуть незначно змінити хімічний склад продукції або вдатися до реекспорту через треті країни. Так, Китай експортує свою продукцію через В’єтнам, Малайзію, Індонезію. Нові факти реекспорту вимагатимуть проведення додаткових розслідувань, що знову ж таки потребуватиме часу.

Тому боротьба з обходом обмежувальних заходів вимагає чітко налагодженого процесу з боку Мінекономіки. У зв’язку з цим ми звертаємося з пропозицією спростити процедуру подання заявок на проведення антидемпінгових розслідувань для вітчизняних виробників.

2. Антисубсидійні мита.

Вони застосовуються в разі, якщо країна-імпортер надає субсидії або інші цінові преференції, що дозволяють її виробникам демпінгувати на зовнішніх ринках. В першу чергу мова йде про країни, що закуповують енергоресурси у РФ – Туреччину, Китай та інші азіатські держави. Вони отримують нафту, газ та інші енергоносії за цінами значно нижчими, ніж українські виробники.

Другий аспект – імпорт сталевих напівфабрикатів з РФ за заниженими цінами. Це стосується Туреччини і навіть деяких європейських країн. Собівартість електроенергії та газу для російських металургів у рази нижча, ніж для українських або європейських компаній, що дозволяє їм надавати значні знижки. За нашими оцінками, розмір таких знижок може досягати $130-150 на ту продукцію.

Якщо говорити про субсидії, то Китай протягом десятиліть підтримує експортні галузі, в тому числі металургію, через дотації, пільгові кредити, податкові пільги та інші механізми. Все це сприяє демпінгу, хоча довести факт недобросовісної конкуренції внаслідок субсидування вкрай складно.

3. Спеціальні заходи (safeguard measures).

Вони застосовуються в разі різкого зростання імпорту та погіршення фінансового становища національних виробників. Якщо такі факти підтверджуються, це дає підстави для проведення розслідування та введення захисних заходів. Ці заходи також можуть застосовуватися за наявності загрози національній безпеці, хоча і тут виникають певні складнощі.

Процедура застосування спеціальних заходів займає від пів року і більше, хоча можливе введення попередніх санкцій. Однак такі розслідування не можуть бути спрямовані проти конкретних країн – вони застосовуються за видами продукції в цілому. У разі їх запуску будуть зачеплені й наші ключові міжнародні партнери – країни ЄС, США та інші.

Що робити?

Український внутрішній ринок сталі порівняно невеликий, показники споживання сталі на душу населення у нас в рази менше, ніж у сусідніх країнах Східної Європи. Однак його обсяг може і повинен зрости, особливо в період післявоєнного відновлення. Зараз споживання становить близько 3 млн т. За останні 10-15 років цей показник тримався на рівні 5 млн т, а зараз – всього 2,5-3 млн т.

Зростання імпорту довгомірного прокату призводить до втрати вітчизняними виробниками значної частини внутрішнього ринку. Водночас для будь-якої країни з розвиненою металургією внутрішній ринок – це «подушка безпеки», яка забезпечує стабільність галузі. У свою чергу держава отримує впевненість, що власна металургія здатна покрити базові потреби в продукції.

Зараз необхідно терміново вживати заходів для обмеження ввезення в Україну довгомірного прокату з Туреччини та Китаю, які мають преференції за рахунок імпорту з Росії дешевих енергоносіїв і сталевої заготовки.

Я дуже сподіваюся, що найближчим часом Мінекономіки відреагує на ситуацію, що склалася, і вживе необхідних заходів для захисту українських виробників, які зараз працюють і так у найважчих умовах. Упевнений, що наші міжнародні партнери поставляться до цього з розумінням.