Україна значно програє Білорусі в торговельних стосунках

Від самого початку пандемії рівень протекціонізму у світі значно зріс. І Євросоюз, і Сполучені Штати, і країни Азії – всі намагаються створити умови для збереження наявних робочих місць та створення нових, захистивши своїх виробників. Протекціонізм перетворився на практику, яку вже ніхто не приховує.

Ефективність протекціонізму залежить від різних факторів. В окремих країнах ці заходи приводять до покращення економічної ситуації, в інших – до її погіршення. Тут не має єдиного рецепту. Але, як правило, у розвинутих країнах, які мають диверсифіковані промислові напрямки і закривають значну частину внутрішнього споживання, протекціонізм веде до покращення ситуації.

У країнах, де внутрішній ринок залежить від імпорту, протекціонізм інколи приводить до покращення, але в більшості випадків – до погіршення. Усе залежить від структури внутрішнього виробництва та споживання. Тому всі шукають свої варіанти та інструменти, щоб не зробити гірше, ніж є.

Захист потрібен

В умовах загального зростання протекціонізму у світі Україна також має посилювати захист свого внутрішнього ринку. Зокрема, в тих галузях, де Україна вже виробляє конкурентоздатні за ціною та якістю товари, нам потрібно підтримувати своїх виробників.

В галузях, де зараз Україна, на жаль, не має можливостей бути конкурентною, треба не відмовлятися від співпраці, а шукати шляхи локалізації виробництва та збільшення місцевої складової. До речі, використання місцевої складової в усьому світі, у наших партнерів в Євросоюзі й у США – це нормальна практика. Тобто ми також маємо запроваджувати використання місцевої складової у державних закупівлях.

Поточні загрози

Через політичні причини й не з нашої вини в нас можуть погіршитися відносини з Білоруссю. Влада країни погрожує зупинити як транзит українських товарів, так і взагалі перекрити можливості продажу українських товарів на місцевому ринку.

Наша позиція полягає у тому, що Україна значно програє Білорусі в торговельних стосунках. І, на мій особистий погляд, ми повинні змінювати ситуацію і робити це дуже швидко.

Коли Білорусь постачає на наш ринок свою продукцію, вона користується певними пільгами участі у Євразійському економічному союзі. Коли ми намагаємося туди постачати свою продукцію, то Білорусь захищена від них різними заборонними документами та обмеженнями.

Таку ситуацію потрібно якимось чином вирівнювати, щоб не виходило так, що наші виробники опиняються в неконкурентних умовах по відношенню до білоруських. Тут і машинобудування, і хімічна промисловість, і металургія. В усіх галузях білоруський виробник фактично в кращих умовах. Це необхідно виправляти, оскільки це відображається на торговому балансі й не на користь України. Це не тому, що українці дуже погано працюють, а тому що перебувають у нерівних умовах.

Позиція виробників

Держава готова підтримати місцевих виробників. Але важливо, щоб їхня позиція також була активною. Виробники краще, ніж держава, знають, що відбувається на їхніх ринках та як діють їхні конкуренти. Вони мають підготувати якісний комплект документів і передати уповноваженим державним органам.

У будь-якому випадку в поточних економічних умовах Україні необхідно захищати свої робочі місця, своїх виробників. Зараз у багатьох галузях і на окремих підприємствах складна ситуація, і її виправлення потребує оперативних і відповідальних рішень.

Напрями промполітики

Зараз наше міністерство підготувало конкретний перелік з 15 стратегічних галузей промисловості. Документ розісланий усім причетним органам державної влади, народним депутатам України та бізнес-асоціаціям. Це організаційний документ, який пропонує визначити на державному рівні, що таке «стратегічна галузь промисловості», «продукція стратегічної галузі» та ін. У документі визначені відповідальні центральні органи влади та сфери їх відповідальності.

Крім того, зараз ми закінчуємо розробку законопроекту «Про державну промислову політику». Він передбачає затвердження конкретних державних програм розвитку окремих галузей промисловості. Як ми будемо рухатися далі, залежить від можливостей держави і від того, чи підтримають нас народні депутати.