Україна може постраждати від боротьби США та ЄС із Китаєм

Наша країна навряд чи виграє від скасування США митних тарифів на метали з ЄС, але може постраждати від запровадження Штатами СВАМ

Домовленості між Європейським Союзом та США про безмитний експорт сталі та алюмінію – це, безумовно, новий етап торговельних відносин між ними. Угод було кілька, і вони мають дуже велике значення.

Перше, і найважливіше, – це запровадження тарифних квот, які замінять мита, запроваджені Сполученими Штатами Америки у 2018 році. Йдеться про заміну мит у 25% для сталі та 10% для алюмінію на тарифні квоти. До певного обсягу імпорту мита не застосовуватимуться, а все, що вище, обкладатиметься ними.

У відповідь Єврокомісія, безумовно, ініціюватиме скасування європейських регуляторних митних тарифів на американський імпорт, запроваджених у відповідь на мита США.

Обговорювалося також зупинення розглядів у Світовій організації торгівлі, раніше ініційованих сторонами.

Ще одна важлива тема цих домовленостей – співпраця з питань засобів та механізмів торговельного захисту та митної політики. ЄС та США домовилися про початок співробітництва з питань надлишкових сталеливарних потужностей у світі та скорочення викидів СО₂ в промисловості. Буде створено певну технічну робочу групу, яка вивчатиме проблеми як глобальних надлишкових сталеливарних потужностей, так і підвищення екологічності. По суті, ця робоча група може стати формою співпраці між усіма країнами, які також прагнутимуть вирішити такі проблеми. Це перетинається і з європейською політикою Green Deal, і з проблематикою запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM (Carbon Вorder Adjustment Mechanism).

Звісно, Україна в домовленостях між ЄС та США жодним чином не згадувалася. Ми маємо чітко розуміти, що наша країна не є членом Європейського Союзу та не має особливого статусу асоційованого члена. Україна має звичайний договір про зону вільної торгівлі з ЄС: трохи поглибленіший, з якимись особливими правилами у певних секторах, але лише договір про зону вільної торгівлі. Навіть не договір про митний союз. Тому розраховувати на те, що Україна матиме найкращий доступ на ринок Сполучених Штатів Америки, не варто.

Більше того, свого часу велися переговори, в рамках яких США надали доступ до свого ринку та скасували 25% мита для продукції з Австралії, Аргентини, Бразилії, Канади та Мексики. Але, незважаючи на численні прохання українських металургійних підприємств, Україні так і не вдалося домогтися винятків для власної продукції. І зараз нічого не змінилося.

Проте домовленості між двома найбільшими економічними гравцями, безумовно, вплинуть на політичні та торговельні відносини в усьому світі. А отже, опосередковано впливатимуть на Україну.

Справа в тому, що США та Європейський Союз своїми угодами намагаються вирішити дві проблеми. Перша – це зростання китайських виробничих потужностей, які завдають шкоди американським та європейським виробникам. І друга – це неекологічність виробництва товарів китайського металургійного сектора.

І США, і ЄС давно борються з товарами з Китаю, оскільки вважають, що китайська продукція завдає збитків їхнім виробникам. Китайська держава надає своїм виробникам певну допомогу. До того ж використання доменних печей знижує для китайських металургів собівартість виробництва. Ці два чинники впливають на ціноутворення товару. Своєю чергу низька ціна китайського товару «підрізає» ціни європейських та американських товарів на внутрішніх ринках.

Тому, безумовно, біполярність у світі загострюватиметься. Нинішні домовленості між США та Європейським Союзом спрямовані на подальшу спільну боротьбу проти імпорту з Китаю, але вже із застереженням щодо екологічності. «Зелену» політику ЄС тепер підтримують і Сполучені Штати Америки. Після таких угод можна говорити про те, що наближається новий етап протистояння китайським товарам, але в рамках боротьби за екологію.

Оскільки металургійний сектор України доволі великий, ми також, імовірно, постраждаємо від цієї боротьби. І хоч би як Україна хотіла зворотного, але, швидше за все, будуть проблеми. Напевно, будуть обговорюватися механізми, схожі на європейський СВАМ, але вже на американському ринку.