(c) shutterstock

Політики очікують від запровадження митних тарифів $16 млрд на рік – саме стільки витрачають американські компанії на захист довкілля

Сенатор від штату Делавер Кріс Кунс і конгресмен від Каліфорнії Скотт Петерс зареєстрували проєкт закону, який встановлює мита на імпортну сталь та іншу сировину залежно від обсягу викидів парникових газів у процесі його виробництві в конкретній країні. Про це повідомив New York Times.

Соратники по Демократичній партії заявили, що законопроєкт зрівнює конкурентні умови для вітчизняних виробників за рахунок митних платежів на продукцію з країн, в яких відсутній належний контроль викидів. Політики пропонують збирати $16 млрд на рік імпортних мит – саме така сума буде еквівалентна витратам, які несуть компанії США відповідно до державних і федеральних законів про захист довкілля.

«У нас є історична можливість продемонструвати, що кліматична політика йде поруч з наданням економічних можливостей», – заявив Кунс.

Автори законопроєкту заявили, що хочуть включити мита на сталь, вироблену з високим рівнем викидів CO2, в програму реформ з бюджетом в $3,5 трлн, яка передбачає оподаткування багатих і боротьбу зі зміною клімату. Крім сталі, законопроєкт стосується такої сировини, як чавун, вугілля, нафта і природний газ.

«Ми маємо гарантувати, що американські робітники й виробники не залишаться без уваги і що у нас є інструменти для оцінки глобального прогресу у виконанні кліматичних зобов’язань», – підсумував сенатор від Делавера.

Нагадаємо, тиждень тому Європейська комісія представила масштабну програму з боротьби зі змінами клімату «Fit for 55», яка передбачає впровадження механізму Carbon Border Adjustment (CBAM) з 2023 року.

Реалізація програми «Fit for 55» покликана сприяти скороченню викидів СО2 на території ЄС на 55% до 2030 року для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Запровадження CBAM має на меті зрівняти умови для постачальників (внутрішніх і зовнішніх), а також стимулювати інвестиції в безвуглецеву металургію відповідно до цілей Паризької угоди щодо клімату.

Нагадаємо, що за оцінкою GMK Center, третина українського експорту в ЄС може підпасти під дію CBAM. За підсумками 2019 року Україна експортувала до країн ЄС товарів на суму €21,9 млрд.

Загалом спад експорту ГМК України через запровадження ЄС механізму CBA оцінюється на рівні €200 млн на рік. Запровадження захисного заходу може призвести до припинення експорту українського чавуну та скорочення експорту довгого прокату на 10%.