У бюджеті-2022 передбачено 400 млн грн на індустріальні парки

Скільки грошей Мінфін готовий виділяти на індустріальні парки, на що їх можна буде витрачати та які фіскальні стимули міністерство готове застосовувати? Про це розповів заступник міністра фінансів України Олександр Кава під час виступу на ІІІ Форумі індустріальних парків, організованому Торгово-промисловою палатою України. GMK Center публікує тези його виступу.

– Індустріальні парки варто оцінювати не за кількістю самих парків, а за кількістю залучених інвестицій та за кількістю створених робочих місць. Індустріальний парк без інвесторів, які вкладають туди гроші, без резидентів та без робочих місць не має великого сенсу.

Верховна Рада прийняла проєкт держбюджету на 2022 рік. У цьому документі вперше за останні роки передбачено 400 млн грн гривень на розвиток індустріальних парків у регіонах України. У нас раніше були прецеденти виділення незначних сум для індустріальних парків, але така сума, як 400 млн грн, – справді доволі велика. Хоча визнаю, що коли був прийнятий спеціальний закон про індустріальні парки, там була прописана сума не менше 2 млрд грн, але до бюджету заклали поки що трохи менше. Як свідчить досвід Міністерства фінансів за іншими напрямами, в перші роки, коли ще не має інструментів використання коштів, освоєння бюджетних коштів відбувається, як правило, неналежним чином. Тому якщо 400 млн грн будуть використані наступного року й покажуть свій результат, переконаний, у бюджеті на 2023 рік буде передбачено вже більшу суму.

На що можуть бути спрямовані ці кошти згідно з законом:

  1. На часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами керуючим компаніям та ініціаторам створення для облаштування індустріальних парків.
  2. На часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами учасникам індустріальних парків для здійснення господарської діяльності на територіях парків та на облаштування індустріальних парків.
  3. Кошти можуть надаватися на безповоротній основі керуючим компаніям та ініціаторам створення суб’єктів господарювання для облаштування індустріальних парків або для створення та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури парків.
  4. Напрямом використання коштів може стати реалізація бюджетних програм будівництва, реконструкції, ремонту інженерно-транспортної інфраструктури для створення та функціонування індустріальних парків, а також облаштування індустріальних парків.
  5. На створення та функціонування державної установи для підтримки ініціаторів створення керуючих компаній та учасників індустріальних парків, а також для сприяння реалізації стратегії розвитку індустріальних парків.

Тобто це ті напрями, які справді можуть стати стимулом для появи нових якісних індустріальних парків, сприяти залученню туди нових резидентів.

Крім того, Міністерство фінансів активно співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями. Через Мінфін, через державні банки вони можуть надати субкредити за більш низькими процентними ставками. Якщо регіони мають великі програми, що потребують значного фінансування, то ми можемо ініціювати такі проєкти з Європейським інвестиційним банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, зі Світовим банком і вже точково підходити до реалізації проєктів зі створення індустріальних парків.

Але головне – показати ефект для економіки й для громадян. Такими ефектами мають бути залучення інвестицій та створення нових робочих місць. Кожен гектар індустріального парку має створювати 50 робочих місць. А кожне робоче місце – це ПДФО, тому це дуже важливо як для центрального бюджету, так і для місцевих.

Якщо говорити про фіскальні стимули, то тут підхід Міністерства фінансів буде, як завжди, трохи консервативним. Будь-які податкові пільги є інструментом для зменшення доходів державного бюджету, тому Міністерство фінансів просто за визначенням не може підтримувати такі ініціативи.

Проте, якщо належні розрахунки та обґрунтування покажуть, що податкові пільги на ввезення обладнання будуть стимулювати зростання доходів державного та місцевих бюджетів за іншими статтями, то однозначно Міністерство фінансів підтримує такі ініціативи. Оскільки ми чудово розуміємо, що індустріалізація в Україні – це те, що має бути. Без розвиненої індустрії Україна не зможе створити сучасну економіку і, відповідно, збільшити добробут наших співгромадян.

  • Глобальний ринок

Чому різке зниження квот для України не допоможе європейській сталевій промисловості

Рішення ЄС щодо посилення режиму тарифних квот (TRQ) спричинене посиленням імпортного тиску на ринку сталі.…

Понеділок 15 Червня, 2026
  • Індустрія

Українська металургійна галузь витримала війну, але тепер вона потребує справедливості з боку Європи

Я хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо нещодавнього дослідження GMK Center, присвяченого викликам, з якими…

Четвер 11 Червня, 2026
  • Компанії

Імплементація євронорм у металургійній галузі України: погляд «Інтерпайп»

Вступ України до Євросоюзу відкриває нові можливості для вітчизняного бізнесу, та водночас ставить перед ним…

Понеділок 8 Червня, 2026
  • Індустрія

Вплив війни на Близькому Сході на економіку України у 2026 році: погляд НБУ

Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови…

Четвер 28 Травня, 2026
  • Індустрія

ЄС змінює правила доступу для сталі: що це означає для України

Євросоюз готує нові правила доступу на ринок сталі, що створює додаткові виклики для українських експортерів.…

Середа 13 Травня, 2026
  • Індустрія

Українська металургія та євроінтеграція: проблемні точки дотику

Українська металургія опинилася в епіцентрі регуляторних та торговельних трансформацій, пов’язаних із курсом на євроінтеграцію. Під…

Вівторок 12 Травня, 2026