Апробацію технології інформаційного моделювання будівель планується здійснити у 2021 році

З 1 липня 2020 року набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 19650-1:2020 «Організація та оцифрування інформації щодо будівель та споруд включно з будівельним інформаційним моделюванням (ВІМ). Управління інформацією з використанням будівельного інформаційного моделювання. Частина 1. Концепції та принципи». Цей документ ідентичний міжнародному стандарту ISO 19650-2:2018.

ДСТУ 19650-1:2020 реалізований на замовлення Асоціації «Український центр сталевого будівництва» і розроблений ТК 301 «Металобудівництво» Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.Н. Шимановського за участю Ukrainian BIM Community. Ознайомитися з остаточною редакцією ДСТУ 19650-1:2020 (ISO 19650-1:2018, IDT) можна за посиланням.

Нагадаємо також, що з 1 квітня 2020 року набрали чинності 16 національних стандартів першого блоку, гармонізованих з міжнародними стандартами щодо BIM-технологій (Building Information Model, або інформаційне моделювання будівель).

Суть BIM-технології

Серія стандартів ISO 19650 надає архітекторам, інженерам і будівельникам можливості для більш ефективного планування, проектування та управління будівельними проектами з використанням технології BIM.

BIM – це сучасні системи інформаційного моделювання на всіх етапах життєвого циклу об’єктів нерухомості. Впровадження BIM-технологій забезпечує виконання всього ланцюжка завдань (конструювання-виготовлення – логістика-монтаж-контроль), дає змогу підвищити якість контролю будівельних робіт, реалізувати багато сучасних проектів і вивести будівельну галузь на якісно новий рівень.

Також технологію BIM можна використовувати в державних закупівлях. Більшість європейських країн ще в минулому десятилітті широко впроваджували її на державному рівні.

Конкретні результати

За допомогою BIM можна вирішити низку проблем будівельної галузі: низький рівень оцифрованості та застарілі технології, низька продуктивність, неефективні управління та використання ресурсів, обмін інформацією, актуальні питання екологічності та енергоефективності, безпеки та прозорості.

BIM дає змогу оцифрувати процес будівництва – створити розрахункову модель об’єкта, поверхових планів та ескізів основних будівельних елементів, встановити послідовність монтажу і старту робіт з контролем всіх залучених учасників. Іншими словами, за допомогою інструментів BIM можна створити цифрову модель будівництва з єдиною системою звітів для виробництва, монтажу й поточного щоденного контролю.

Конкретні переваги впровадження BIM:

  • зниження витрати будматеріалів та економія фінансових ресурсів;
  • скорочення термінів будівництва;
  • зменшення вартості розроблення проектів КМ і КМД;
  • мінімізація наявності складських запасів безпосередньо на будівництві та інше.

Що зроблено і що в процесі

На глобальному рівні прийняття ДСТУ 19650-1:2020 є важливим, але все-таки першим кроком на шляху гармонізації української нормативної бази з міжнародними стандартами будівельного інформаційного моделювання.

Надалі буде продовжено виконання Дорожньої карти до Меморандуму для створення умов впровадження ВIМ при створенні об’єктів будівництва і об’єктів архітектурної діяльності.

Також Ukrainian BIM Community підготовлений документ «Концепція впровадження BIM – будівельного інформаційного моделювання в Україні» за підтримки проекту ЄС «Допомога органам влади України в удосконаленні менеджменту циклом інфраструктурного проекту». Концепція включає етапи впровадження BIM в будівельній галузі з урахуванням міжнародного та українського досвіду, а також необхідні зміни в нормативно-правовому полі.

Найближчим часом ми плануємо створити міжсекторальну групу UA BIM TASK GROUP для координації дій зацікавлених сторін у процесі реалізації Концепції.

Зараз ТК 301 «Металобудівництво» Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського працює над гармонізацією другої частини європейського стандарту ISO 19650-2:2018, IDT «Організація та оцифрування інформації щодо будівель та споруд включно з будівельним інформаційним моделюванням (ВIM). Управління інформацією з використанням будівельного інформаційного моделювання. Частина 2. Етап будівництва». Завершення робіт за цим стандартом очікується в третьому кварталі 2020 року.

Зараз виконуються такі роботи: переклад Концепції англійською мовою, переклад посібника із впровадження ВIM від ЄС EU BIM Handbook українською мовою, переклад п’яти стандартів ISO щодо BIM та їх гармонізація з українським законодавством та ін.

Подальші дії

Згідно з меморандумом, у 2020 році також буде проведена робота з гармонізації частин 3, 4 і 5 ISO 19650-Х: 2018. Також в поточному році передбачена гармонізація інших міжнародних стандартів щодо функціонування системи ВIM, а саме: ISO 16739-1:2018, ISO 12006-2:2015, ISO 12006-3:2007, ISO/TS 12911:2012, ISO 16354:2013, ISO 16757-1:2015, ISO 16757-2:2016, ISO 22263:2008 – ці стандарти (входять до 16) набрали чинності 1 квітня 2020 року, ISO 29481-1:2016, ISO 29481-2:2012, ISO/DIS 21597, ISO/DIS 23386, ISO/CD 23387, ISO/AWI TR 23262, ISO 15686, IEC 81346.

Також, згідно з меморандумом, найближчим часом необхідно буде підготувати зміни до державних будівельних норм:

  • ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
  • ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

Крім того, необхідно внести зміни в національні стандарти, які визначають основні вимоги до проектної документації та проведення експертизи в частині використання ВІМ:

  • ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 «Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво»;
  • ДСТУ-Н Б А.2.2-4:2009 «Основні вимоги до проектної і робочої документації. Загальні положення»;
  • ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом»;
  • ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».

Надалі необхідно підготувати зміни до постанов Кабінету Міністрів в частині розробки проектної документації, проведення її експертизи та реалізації проектів будівництва із застосуванням технології ВIM. А також внести доповнення до порядку професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг) у сфері архітектурної діяльності.

Загалом зміни в нормативно-правовому полі для розвитку BIM-технологій вплинуть на технічне регулювання, атестацію виконавців, процедури закупівель, тендерні процедури, розроблення проектної документації та експертизу проекту, будівництво, експлуатацію, реконструкцію та ліквідацію об’єкта.

Технології BIM ще мають пройти апробацію на всіх етапах створення об’єктів нерухомості, в тому числі під час проектування і спорудження об’єктів. Апробацію планується провести протягом 2021 року.

Крім того, ми хочемо домогтися прийняття Кабінетом Міністрів постанови щодо встановлення вимог до обов’язкового застосування BIM-технологій при спорудженні об’єктів за бюджетні кошти. Очікується, що проект постанови буде підготовлений до кінця наступного року.