СВАМ та майбутнє членство України в ЄС

Звільнення від СВАМ у рамках лібералізації торговельних відносин між нашою країною та ЄС – це одна із основ для стимулювання відновлення української економіки

З осені поточного року Європейський Союз розпочинає впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM). Це фактично новий податок, який неминуче позначиться на значній частині українських компаній, які експортують продукцію до Європи та, зокрема, на гірничо-металургійному комплексі.

Перші дії

Механізм застосовуватиметься з 1 жовтня поточного року з перехідним періодом до 31 грудня 2025 року. У цей період імпортери будуть зобов’язані лише подавати звітність. Іншими словами, з жовтня поточного року українські підприємства ГМК розпочинають збір інформації (облік) щодо викидів. Спочатку це потрібно для оцінки реальної ситуації з обсягами викидів.

Звітність у перехідний період має включати інформацію про обсяг експорту, питомі викиди парникових газів (у металургії враховуватимуть лише прямі викиди вуглекислого газу) та платежі за викиди CO₂ , сплачені у країні походження товару. Перший щоквартальний звіт імпортер має подати до 31 січня 2024 року.

При цьому фінансові зобов’язання для імпортерів запрацюють лише з 01.01.2026 року. Впровадження механізму відбуватиметься одночасно з поступовою відмовою від безкоштовних квот у ETS – європейській системі торгівлі квотами на викиди парникових газів. Це реалізовуватиметься протягом 2026-2034 років. На даний момент багато європейських підприємств отримують більше безкоштовних квот ніж насправді здійснюють викиди CO₂ .

Потрібно сказати, що український закон з моніторингу, звітності та верифікації викидів уже діє. Дані, що збираються в рамках його дії, будуть потрібні в процедурі CBAM і ETS.

Європейська надія

У довгостроковій перспективі ми розуміли, що так буде. Європейський ринок є «домашнім» для української продукції ГМК. Якщо до війни ми туди постачали приблизно третину продукції, то 2022-го цей показник зріс до 60%. У найближчій перспективі така ситуація не зміниться.

У середньостроковій перспективі ми сподіваємося, що в процесі післявоєнного відновлення української інфраструктури наша металургійна продукція та залізорудна сировина будуть затребувані всередині країни, тобто на експорт ітиме менше продукції ГМК. Однак той експорт, який залишиться, все одно насамперед ітиме до країн ЄС. Також очевидно, що в Європі зростатиме попит на котуни, металізовані котуни (DRI) і гарячебрикетоване залізо (HBI). В даний час Україна може запропонувати Європі постачання октишів з високим вмістом заліза.

На мій погляд, щодо дії CBAM на українських експортерів важливо враховувати наступне.

1. Я сподіваюся, що в середньостроковій перспективі Україна стане членом Євросоюзу, хоча поки що не зрозуміло, скільки на це знадобиться часу. Тому платежі по CBAM стягуватимуться не на кордоні Євросоюзу, а на кордоні України з іншими країнами. Тобто імпорт, який надходить до України, вважатиметься постачанням до Європи. Вже зараз потрібно думати про те, як Україні стати частиною європейського ринку торгівлі викидами та процедур CBAM.
2. У рамках системи ETS зараз багато європейських підприємств отримують більше безкоштовних квот ніж насправді здійснюють викиди вуглекислого газу. Поступове скорочення безкоштовних квот буде стимулом для модернізації підприємств для зниження викидів. Якщо Україна стане членом Євросоюзу в середньостроковій перспективі (2026 рік і пізніше), то для неї це буде нова практика, тому для нас має існувати якийсь особливий підхід та перехідний період. Особливо з огляду на післявоєнне відновлення економіки країни.

Під час візиту до представництва Євросоюзу в Україні ми вже озвучували ці тези, і вони розуміють, що нашій країні ці процедури потребують якогось особливого підходу. Але як це буде – поки що ніхто не знає. Нам потрібно думати про те, як би ми хотіли бачити участь України у CBAM та європейській ETS з 2026 року, і я впевнений, що між КМУ та Єврокомісією відбудуться відповідні консультації.

Загальні висновки

Додаткове фінансове навантаження на українські компанії в таких умовах буде досить болючим. У травні 2022 року Європейська Бізнес Асоціація оцінила, що українські виробники, які експортують свою продукцію до ЄС, щороку сплачуватимуть понад €1 млрд податку на CO₂. За останніми оцінками аналітиків EY в Україні, СВАМ потенційно може коштувати українським експортерам $300 млн. Особливо це торкнеться енергетиків, виробників мінеральних добрив і металургів.

У будь-якому разі, якщо до 2026 року Україна не стане членом ЄС і підуть фінансові платежі при перетині продукцією кордону, то я сподіваюся, що ми будемо звільнені від цього в рамках існуючої лібералізації торговельних відносин між нашою країною та ЄС для стимулювання відновлення української економіки.

Якщо ж Україна стане членом ЄС у 2026-2028 рр., то CBAM до нас не застосовуватиметься, і буде справедливим, якщо до наших підприємств застосовуватимуться ті ж норми, що діяли для європейських компаній 15-20 років тому – безкоштовні квоти тощо. Навіть якщо безкоштовні квоти для європейських підприємств скорочуватимуться, то для України як нового члена ЄС потрібен особливий підхід.

Нашим компаніям потрібно звикати, що ми працюватимемо в європейському правовому полі, потрібно адаптуватись до екологічних вимог ЄС, шукати шляхи зменшення викидів. При цьому влада має вести переговори з Євросоюзом, щоб ми мали особливі перехідні умови з урахуванням важливості повоєнного відновлення економіки країни.

Також важливо адаптувати й українське законодавство: не може одночасно існувати екологічний податок та вільний ринок торгівлі квотами. В окремих європейських країнах існує податок і ринок, але там оподатковуються специфічні викиди. Я вважаю, що ми повинні перейти до ринку торгівлі квотами та роздачі нашим підприємствам безкоштовних квот, особливо тим, які модернізуються та вкладаються у зниження викидів та підвищення ефективності виробництва.

Багато українських підприємств уже готові до впровадження процедури CBAM, а до 2026 року в тестовому режимі і всі інші зможуть налагодити необхідні процедури моніторингу, звітності та верифікації викидів.