Відкриття у серпні-вересні морського експортного коридору та його відносно стабільна робота дозволили значно наростити український експорт через морські порти, оскільки відкритими крім дунайських, стали порти Великої Одеси. Донині коридором скористалися 250 суден, які експортували 9 млн т вантажів.
«Експортний коридор» після припинення у липні дії міжнародної Ініціативи з безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з українських портів (зернова угода), діє виключно в межах українського законодавства та загальновизнаних положень міжнародного права. Спеціальної угоди та ніяких міжнародних домовленостей більше не існує. Мова йде про морські порти «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ».
Запрацював експортний коридор з оголошення ВМС ЗСУ у серпні тимчасового морського коридору.
Вже відомо, що тимчасовим коридором з українських портів вже не лише відвантажуються експортні вантажі, а й заходять імпортні, тому називати коридор лише «експортним» вже невірно. Скористались (зайшли та вийшли) тимчасовим коридором 250 суден, завантажені 9 млн т вантажів,.
У червні 2023 року Кабінет міністрів України впровадив новий порядок, який гарантував відшкодування завданої шкоди судновласникам, власникам суден, компенсацію збитків внаслідок збройної агресії з боку РФ.
Такі гарантії поширюються на ситуації, коли завдана шкода виникає внаслідок збройної агресії РФ, під час перебування судна в територіальних водах України (12 миль), якщо вони транспортують вантажі до або з відкритих портів України.
Компенсація передбачається за такі види збитків:
Україна гарантує компенсацію лише у випадку, якщо страхова компанія судновласника відмовила у виплаті страхового відшкодування.
Такі заяви на отримання компенсації слід подавати до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, разом із підтверджуючими документами, не пізніше, ніж протягом 90 календарних днів з моменту відмови страховика у страховому відшкодуванні.
На рахунок, надійності варто зауважити, що у наведеного фонду не було можливості показати себе в дії. De jure – положення зрозумілі, не перезавантаженні бюрократією. Водночас неупереджено оцінити De facto їх роботу, зокрема людські фактори, неможливо станом на сьогодні.
Також неможливо оцінити рівень зацікавленості у такому фонді з боку судновласників, адже досвід відсутній. На наше переконання, наявність фонду беззаперечно робить привабливішим суднозахід в Україну, а чи цікавий він для конкретного судновласника – питання суб’єктивне.
У держбюджеті-2023 на створення страхового фонду було виділено 20 млрд грн ($547 млн), проте ці кошти не використали. У держбюджеті-2024 розмір фонду страхування суден від військових ризиків було скорочено у 10 разів – до 2 млрд грн (за рахунок резервного фонду держбюджету). У середині листопада Кабмін виділив кошти, які мають стати гарантією покриття збитків у разі їх настання. До механізму залучено Експортно-кредитне агентство, «Укргазбанк», «Укрексімбанк» та пул із 14 страхувальників. Загальна сума покриття за програмою – $50 млн. Але цей механізм поки ще не запрацював.
Ризик влучання дронів та ракет у судна та портову інфраструктуру є, на жаль, актуальним. Однак з точки зору статистики станом на 11.12.2023р. безпекова ситуація для судновласників є позитивною наскільки це можливо в умовах війни.
Єдиним випадком прямого влучання у іноземне комерційне протягом дії тимчасового експортного коридору – це влучання у судно Kmax Ruler у порту «Південний», що на той момент повинно було доставити руду з України до Китаю. Крім того, балкер Georgia S, який у середині листопада вийшов із «Південного» із вантажем пшениці, натрапив на морську міну поблизу українського берега і зазнав незначних пошкоджень.
Також станом на 11 грудня відомо про пошкодження близько 200 об’єктів портової інфраструктури.
Таким чином, в цілому для галузі морегосподарського комплексу ситуація статистично є непередбачуваною і надскладною, і працювати у таких умовах є проявом героїзму на місцях, про який не так багато говорять.
А щодо судноплавства, статистично, положення є кращим. Судновласники передбачають у фрахтових контрактах необхідні «клози», положення яких регламентують коло прав та обов’язків сторін, викликаних війною, та, що ми бачимо на кількісних даних, готові розумно ризикувати.
Європейський Союз фактично став локомотивом у сфері запровадження СВАМ. Тому СВАМ у певному сенсі –…
У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає: 1) зниження…
В Україні добувні відходи становлять близько 70%. На сьогодні немає ефективної системи управління такими відходами,…
Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до…
Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових…
За даними медіа, покупці не проявляють активності на ринку гарячекатаних рулонів (HRC), оскільки накопичили достатні…