Стратегія розвитку кредитування та підтримки бізнесу в умовах війни

Міністерство економіки підходить до питання кредитування комплексно – з урахуванням як пропозиції, так і попиту. Такий підхід зумовлений специфікою поточної ситуації: в умовах воєнного стану та повномасштабної війни комерційний ринок не здатен самостійно задовольнити всі потреби бізнесу. Про це під час онлайн-заходу «Як збільшити кредитування для бізнесу?», який провів Центр економічної стратегії, розповів радник Міністра економіки України Андрій Телюпа. GMK Center наводить тези його виступу.

Підтримка кредитування з боку держави

Одним із пріоритетних завдань є зменшення процентних ставок для найважливіших галузей економіки. Це стосується передусім підприємств прифронтових регіонів, суб’єктів оборонно-промислового комплексу й енергетичного сектору, де банки часто не готові кредитувати через підвищені ризики.

За результатами консультацій із банківським сектором ключовою проблемою визначено недостатній обсяг гарантій. Уряд планує суттєво посилити роботу в цьому напрямі, щоб забезпечити більш широкий доступ бізнесу до кредитних ресурсів.

Важливим інструментом стимулювання кредитування є зниження ризиків (дерискінг), насамперед через розвиток ринку страхування воєнних ризиків. З початку нового року запроваджено програму компенсації, яка складається з двох компонент.

Перша компонента – пряма компенсація для прифронтових регіонів через експортно-кредитне агентство (квазі-страхування) з лімітом 30 млн грн. Уряд уже ухвалив рішення про збільшення цих лімітів у відповідь на запити бізнесу.

Друга компонента – компенсація вартості страхових полісів. Держава відшкодовує різницю між ринковою страховою премією і граничним рівнем 1% вартості майна. Тобто бізнес страхує своє майно за ставкою не більше ніж 1%.

На вимогу підприємців термін подання заявок на компенсацію скорочено: замість очікування закінчення річного договору страхування заявку можна подавати вже через 131 день.

Наразі в межах програми отримано 72 заявки. Після підвищення ліміту компенсації за страховими полісами до 3 млн грн очікується зростання попиту.

Взаємодія з банками та підтримка МСБ

Уряд розраховує на банки як основного провайдера доступу до програм страхування воєнних ризиків для сегменту малого та середнього бізнесу (МСБ). Страхування має охоплювати не лише великі виробництва, а й малий бізнес (кав’ярні, невеликі підприємства тощо).

Поєднання страхових продуктів із банківськими кредитними інструментами має зробити кредитування дешевшим і доступнішим. У такий спосіб розшириться пропозиція кредитних ресурсів для бізнесу.

Міжнародна підтримка

Паралельно Міністерство активно залучає підтримку міжнародних партнерів. Зокрема, в межах програми з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) реалізується два напрями:

• гарантії кредитування;
• дерискінг транспорту та вантажів.

Попит на ці інструменти є значним: у межах програми вже освоєно 110 млн євро, і ЄБРР відкриває додаткове фінансування. Це поступово розширює можливості банків і покращує умови кредитування для бізнесу.

Проблема попиту на кредити: якість позичальників

Окремою системною проблемою є недостатня якість попиту на кредити. Банки зазначають, що значна частина бізнесу звертається з проєктами, які не відповідають критеріям банківського фінансування (так звані non-bankable projects). Натомість за якісними позичальниками банки конкурують між собою.

Причина – структурна: значна частина українського бізнесу не має належним чином оформленої звітності, прозорої структури власності та достатньої балансової бази, необхідних для отримання кредиту, особливо проєктного фінансування під майбутній грошовий потік (без застави).

Міністерство економіки веде системну роботу з бізнесом, спрямовану на формування прозорих корпоративних структур. Підприємцям демонструють переваги виходу з тіньового сектору: доступ до кредитних інструментів, державних програм підтримки та міжнародних можливостей.

Стратегічна мета – збалансувати попит і пропозицію так, щоб бізнес мав стабільний доступ до кредитів, а банки – якісних позичальників із мінімальними ризиками для всіх сторін.

Національна установа розвитку

З початку 2026 року на базі Фонду розвитку підприємництва було створено Національну установу розвитку (НУР) – вітчизняний аналог банку розвитку. На відміну від класичних інституцій розвитку, зосереджених на великих інфраструктурних проєктах, НУР має чіткий мандат: підтримка малого та середнього бізнесу.

Для виконання свого мандату НУР планомірно нарощує залучення міжнародного фінансування. Серед ключових партнерів – KfW (Німецький банк розвитку), який на наступний рік виділив 140 млн євро для підтримки НУР. Паралельно Міністерство економіки спільно з Міністерством фінансів опрацьовує механізм поступової докапіталізації установи.

Важливим кроком стало рішення Нацбанку включити гарантії НУР до переліку інструментів, які банки можуть використовувати як заставне покриття. Це суттєво розширює можливості установи для підтримки бізнесу.

Окремим пріоритетом НУР є підтримка енергетики. Наразі реалізуються програми для малих і середніх енергетичних проєктів, а також програма «Енергодім» для ОСББ і приватних домогосподарств.

Водночас чинні ліміти програми «5-7-9%» (250 млн грн на один проєкт) є недостатніми для фінансування великих електростанцій. У зв’язку з цим опрацьовується окрема урядова програма підтримки великих енергетичних проєктів.

Одним із ключових завдань Національної установи розвитку на найближчі два роки є проходження оцінювання EU Pillar Assessment. Успішне проходження дасть можливість НУР нарівні з іншими визнаними інституціями розвитку (наприклад, BGK – Польським банком розвитку) отримувати пряме фінансування від міжнародних структур.