Стан українського ринку металоконструкцій для СЕС

Під час свого виступу на засіданні Комітету з покрівельних, фасадних конструкцій та ЛСТК Асоціації «Український центр сталевого будівництва» (УЦСС) Ігор Хорошилов, співзасновник і головний інженер Metsys, розповів про тенденції й особливості розвитку українського ринку металоконструкцій для СЕС. GMK Center наводить тези його виступу.

Динаміка обсягу ринку

Динаміка ринку відповідає базовому (середньому) сценарію розвитку: обсяги зростають стабільно та передбачувано, приблизно на однакову величину щороку – без різких стрибків, але й без провалів.

Зростання стримує кілька факторів: квоти на поставки до Європи, запровадження вуглецевого прикордонного податку (CBAM), який додатково обмежує європейський експорт, а також нестача виробничих потужностей обладнання.

Тим не менш, рівномірне і стійке зростання прогнозується безперервно аж до 2028 року, а низка аналітиків продовжує цей горизонт до 2035 року.

Структура ринку за типом базування

Орієнтовно 80% металомісткості припадає на наземні системи, 20% – на дахові. Серед дахових систем пласкі та скатні дахи поділяються приблизно порівну.

Баластове кріплення застосовується виключно на пласких дахах та в окремих випадках на землі. Бетоновані стійки витіснені у побутовий сегмент – як правило, якщо немає в’їзду для бурової техніки. Найпоширеніший тип фундаменту – забивні палі: з 80% наземних систем 75% монтують на палях.

Вартість землі під СЕС уже перевищує вартість фотоелектричних модулів (ціна яких і далі знижується), що робить системи орієнтації «Схід – Захід» економічно доцільними. Очікується, що за підсумками поточного року обсяги будівництва East-West-систем перевищать обсяги орієнтованих на південь.

Конкуренція технологій: СЕС vs. накопичувачі й когенерація

Минулий рік, як і передбачалося, став активним для ринку систем зберігання енергії. Сучасні акумуляторні установки у контейнерах уже здатні забезпечити електроенергією середнє промислове підприємство протягом усієї робочої зміни, наприклад, завод, який переробляє приблизно 1000 тонн металопрокату на місяць.

Бізнес дедалі активніше інвестує у накопичувачі енергії та когенерацію (одночасне виробництво тепла й електроенергії), а не в сонячні електростанції. Причина проста: ці технології разом задовольняють усі енергетичні потреби підприємств, тоді як сонячні панелі вирішують лише частину завдань.

Через це будівництво промислових СЕС уповільнилося, натомість домашні сонячні установки переживають справжній бум – їхні продажі зросли приблизно в чотири рази порівняно з минулим роком. Експерти очікують: коли ринок насититься накопичувачами, інвестори знову звернуть увагу на сонячну генерацію. Електроенергія і далі дорожчає, отже вигода від власної сонячної станції лише зростатиме.

Особливості роботи на ринку СЕС

Ринок сонячної енергетики суттєво відрізняється від суміжних ринків і висуває специфічні вимоги до постачальників:

1. Висока динаміка дій. Для швидкого реагування треба мати значні складські запаси сировини, оскільки для одного промислового об’єкта може бути потрібно одночасно 300–500 т однієї сортаментної одиниці. У нашому випадку запаси становлять приблизно 2,5 тис. т із планами збільшення до 3,5–4 тис. т з урахуванням портових ризиків і прогнозованих піків попиту влітку.
2. Жорсткі терміни постачання. Поставка може розпочатися на третій день після внесення передоплати. Об’єкт обсягом 500 т здебільшого закривається не більше ніж за два місяці.
3. Високі вимоги до обладнання. Необхідна наявність сучасного обладнання: застосовуються повністю роботизовані лінії безперервного циклу, які забезпечують правку штрипса, перфорацію, профілювання, повторне випрямлення, різання та формування готового пакету.
4. Замкнутий цикл виробництва. Окрім сталевих профілів, потрібно виробляти алюмінієві вироби та бетонні баласти (для пласких дахів).
5. Наявність умов зберігання. Уся сировина для металообробки, напівфабрикати та готова продукція мають зберігатися тільки в закритих приміщеннях.
6. Широкий асортимент. Для стійкої роботи на ринку потрібно покривати всі сегменти: наземні системи, системи для пласких і скатних дахів, навіть якщо окремі позиції малорентабельні.
7. Проєктування в межах постачання. Проєктування здебільшого здійснюється коштом постачальника. Термін підготовки – 1–2 дні з видаванням остаточної специфікації з металомісткості.

Сировина й антикорозійний захист

Основною використовуваною сировиною є гарячеоцинкована сталь марки S350 із покриттям 275 і 350 г/м². Український прокат конструкційних марок недоступний з початку війни, азійський ринок закритий антидемпінговими митами і є неконкурентоспроможним за ціною. Єдиним постачальником залишається Туреччина, яка пропонує прокат високої та стабільної якості.

Готову продукцію постачають в оцинкованому вигляді з покриттям 275 г/м² (20 мкм). Додаткове фарбування не потрібне. В умовах внутрішнього середовища строк експлуатації виробів з оцинкованого прокату значно перевищує термін служби пофарбованих елементів.

Вартість переробки на ринку ЛСТК становить 8–12 тис. грн/т (для значних разових обсягів), тоді як на ринку зварних металоконструкцій – приблизно 30 тис. грн/т.

Експорт і сертифікація

Для виходу на експортні ринки потрібно пройти сертифікацію за стандартом EN 1090. Цей стандарт регламентує систему контролю якості на підприємстві, вимоги до вироблюваних профілів і до готових конструкцій.

Виконання вимог стандарту передбачає впровадження значного обсягу внутрішньої документації та процедур, однак саме їх дотримання забезпечує не контроль, а системне забезпечення показників якості продукції.

Зараз підприємство проходить процедуру отримання CE-маркування (аудит TÜV). До його отримання експортна діяльність обмежується суміжними країнами: Молдова, Румунія, Польща (частково), Угорщина, країни Балтії. Повноцінний вихід на європейський ринок можливий лише після отримання сертифіката EN 1090.