Сезонний фактор, а не геополітика: що рухає ціни на газ цієї зими

Європа входить у зиму з цінами на газ на третину нижчими, ніж торік, попри геополітичну напругу. Успішна диверсифікація і стабільні поставки ЗПГ нівелювали вплив Росії на ринок. Депутати ЄС нещодавно на законодавчому рівні схвалили заборону на імпорт російського ЗПГ із початку 2026 року та поступову відмову від трубопровідного ресурсу до 30 вересня 2027 року. Український індикатив синхронний із європейськими хабами, але зберігає локальну премію через ризики.

Європейський газовий ринок проходить зиму спокійно

Європа увійшла в опалювальний сезон 2025/2026 не лише без різких цінових стрибків, а й із вартістю газу на третину нижчою, ніж торік.

Спотові ціни в листопаді на найліквіднішому хабі TTF у середньому становили $377 за 1000 куб. м, ф’ючерси на місяць наперед – $380 за 1000 куб. м. Важливий сигнал: ринок не заклав «премію за побоювання» – різниця була мінімальною, менше $3. У першій половині грудня ситуація стала ще спокійнішою. Спот у середньому знизився до $338 за 1000 куб. м, ф’ючерси на січень 2026 року – $339 за 1000 куб. м. Вартість просіла приблизно на 10–11% порівняно з листопадом.

Європейський ринок увійшов у зиму з фіксованою ціною без класичної передзимової надбавки. Це особливо показово на тлі загальної безпекової ситуації в регіоні та геополітичних ризиків, які теоретично могли б підірвати очікування. Однак це поки не трансформувалося у стійку премію в котируваннях.

Український індикатив знижується, але премія до хабу залишається

Якщо в листопаді котирування на грудень коливалися в діапазоні 20,4–21,5 тис. грн за 1000 куб. м (без ПДВ), то вже в перший місяць зими ф’ючерси на січень пішли вниз – середній показник становив 19,9 тис. грн за 1000 куб. м. Різниця становила приблизно 5%.

Попри зниження ціни в Європі, українська вартість газу традиційно охоплює додаткові локальні надбавки: логістику, можливі технічні роботи на імпортних маршрутах. Зараз до цього додається страховий елемент на випадок нових атак на газову інфраструктуру, які можуть змінювати баланс ресурсу в країні, навіть якщо він доступний у ЄС.

Як показує досвід, більшість промислових споживачів планують власне споживання заздалегідь, контрактуючи обсяги наперед, а фізична наявність газу на ринку під час опалювального сезону гарантована стабільним імпортом. У поєднанні з власним виробництвом та успішним виконанням цьогорічного плану накопичення це нівелює тиск на газові ціни.

Український тренд синхронний із європейськими хабами, але враховує наші реалії.

Чи є причини для цінових стрибків?

Спотові та ф’ючерсні ціни в ЄС зараз майже однакові, тож найраціональніший прогноз на січень – продовження помірних сезонних коливань у межах 10–15%. Стабільності ринку додає фізична наявність газу. ЗПГ, який раніше був додатковим ресурсом, за останні роки суттєво зміцнив свої позиції й зараз займає понад 40% споживання в регіоні.

Левова частка американського ресурсу – 70% від загального експорту – спрямовується саме в Європу. У листопаді поставки сягнули 10,9 млн т, що стало рекордом другий місяць поспіль. Здебільшого заводи з виробництва ЗПГ працюють ефективніше в прохолодну погоду, тож, імовірно, нові максимуми попереду.

Ризики, які можуть тимчасово підштовхнути європейські ціни вгору, залишаються класичними: похолодання в Північній і Центральній Європі, а також глобальна конкуренція за ЗПГ у пікові тижні. Через те, що спотові й ф’ючерсні ціни дуже схожі, на ринку зараз немає дефіциту.

Для української промисловості на сьогодні базовими є вже сформовані індикативи на січень – у середньому 20 тис. грн за 1000 куб. м без ПДВ. Нові потенційні обстріли газової інфраструктури можуть тимчасово збільшити локальну премію.

Фінальна вартість для кожного покупця буде індивідуальною з урахуванням умов передоплати або балансування, логістики транспортування, валютних коливань, тарифної політики на розподіл і можливих технічних обмежень на міждержавних точках імпорту.