Роль гірничодобувної галузі у відновленні й економічному оновленні України

Матеріал підготовлено на основі виступу директора GMK Center Станіслава Зінченка на Resourcing Tomorrow conference під час круглого столу «The Mining Sector’s Role in Reconstruction and Economic Renewal of Ukraine».

Україна готова підтримати «зелений» перехід ЄС у сталевій галузі за наявності доступу до дешевих інвестицій. Це серйозне завдання для Уряду – забезпечити привабливу інвестиційну ситуацію після війни та залучити дешеве міжнародне фінансування.

Чому це важливо? Бо роль гірничодобувної галузі у відновленні економіки України є ключовою!

Ось три головні чинники ролі гірничодобувної галузі в економічному оновленні України:

• Двигун інвестицій і технологій. Модернізація галузі вимагатиме значних іноземних інвестицій і передових технологій. Це сприятиме загальному технологічному розвитку країни та створенню висококваліфікованих робочих місць.
• Регіональний розвиток і розвиток логістики. Активізація гірничодобувної діяльності стимулюватиме економічне зростання в регіонах і сприятиме розвитку відповідної транспортної та енергетичної інфраструктури.
• Фіскальний потенціал. Відроджений і прозорий видобувний сектор може стати основним джерелом податкових надходжень до державного бюджету, з якого фінансують соціальні програми й інфраструктурні проєкти.

«Зелений» перехід і залізорудний потенціал

Україна посідає п’яте місце у світі за запасами залізної руди. За даними USGS, ми маємо 6,5 млрд тонн, що становить майже 3,5% світових запасів.

Європейська металургійна промисловість обрала DRI-EAF як основний шлях до декарбонізації, тому потенційний дефіцит залізорудної сировини є серйозною перешкодою для «зеленого» переходу. Росія і Бразилія є основними потенційними постачальниками до ЄС, що несе ризики для постачання.

Україна має значну перевагу. Основу наших запасів залізної руди становлять магнетитові кварцити. Руди можна ефективно збагачувати до високоякісного концентрату із вмістом заліза на рівні 67–68%. Це якість, потрібна для виробництва DRI, відома як DR-grade.

Визнаючи цю можливість, українські компанії оголосили про низку інвестиційних проєктів для збільшення виробництва залізної руди DR:

• Ferrexpo готові виробляти великі обсяги й уже були третім у світі експортером DR-окатишів.
• «Метінвест» планує збільшити потужності з виробництва залізорудного концентрату до 19 млн тонн.
• Проєкт ArcelorMittal Кривий Ріг із будівництва 5-мільйонного пелетувального заводу був заморожений через війну. Ми впевнені, що коли умови стануть привабливими, компанія повернеться до його реалізації.
• Канадський проєкт BlackIron також заморожений через війну. Після закінчення війни інвестиційний бум в Україні може вдихнути нове життя в цей масштабний проєкт.
• До війни також було оголошено про проєкт будівництва DR-pellets виробництва на Південному ГЗК.

Якщо проєкти будуть успішно реалізовані, Україна зможе експортувати від 20 до 25 млн тонн залізорудної продукції для європейських заводів із виробництва «зеленої» сталі. Цей обсяг може забезпечити до 60% загального попиту Євросоюзу.

Україна пропонує пряме рішення проблеми дефіциту сировини. Ми можемо допомогти прискорити «зелений» перехід і забезпечити конкурентоспроможність європейської металургійної промисловості.

Критична залежність і феросплавний потенціал

Україна посідає третє місце у світі за запасами марганцевої руди після Південної Африки та Бразилії. Наша країна має 140 млн тонн підтверджених запасів, що становить 10% від усіх запасів марганцю у світі.

Чому це має цікавити Європу? Євросоюз імпортує 100% потрібної йому марганцевої руди, що є критичною залежністю. Марганцева руда необхідна для виробництва феросплавів, без яких неможливо виробляти сталь.

Оскільки феросплавна і сталеливарна промисловість мають стратегічне значення для економіки ЄС, це підсилює значення України як партнера. Українські запаси марганцю можуть допомогти забезпечити ресурсну безпеку європейської сталевої промисловості. У такий спосіб ми зміцнюємо загальну промислову базу і стійкість Європи.

Короткі висновки

Важливим фактором є те, що Україна до 2030 року приєднається до Євросоюзу. Розвиток видобувної галузі в Україні та інвестиції у збагачувальні технології – це інвестиції у видобувну галузь ЄС.

Другим фактором є те, що всі запаси руд для виробництва сталі розвідані й підтверджені, компанії, які їх добувають і збагачують, до війни активно інвестували у розвиток. Це brownfield – наявні виробничі площадки без ризиків в інвестуванні та затримках через необхідність розвідки, отримання дозволів, побудови інфраструктури та логістики.

Інвестиції у добувний сектор підтримують розвиток і логістичної інфраструктури та машинобудування в Україні, що забезпечить відновлення економіки в післявоєнний період.