Поточний стан та перспективи ринку металобрухту в Україні

Попит на металобрухт з боку українських меткомбінатів оцінюється як стриманий

Протягом 2022 року український ринок металобрухту практично зупинився. Повномасштабна війна вплинула на основних споживачів металобрухту в Україні – металургійні та ливарні підприємства, які були захоплені, змушені були зупинитися або скоротити виробництво. Це призвело до зупинення планових відвантажень уже заготовленої сировини.

Реалії на ринку металобрухту

Повномасштабне вторгнення РФ вплинуло на всі сегменти української промисловості. Більшість галузей істотно скоротили виробничі показники або зупинили виробництва взагалі. При цьому виробництво сталі на металургійних комбінатах за підсумками 11 місяців 2022 року впало втричі – з 19,6 млн т до 6,1 млн т. Відповідно до цього скоротилося споживання привізного металобрухту.

Попит на металобрухт з боку українських металургійних комбінатів оцінюється як стриманий. Закуповуються необхідні обсяги матеріалу для оперативного використання, а також формуються мінімальні технологічні запаси сировини на зимові місяці. Працюючі металургійні комбінати мають довгострокові договори з постачальниками, що гарантує отримання необхідних обсягів брухту. Ливарники мають можливість купити будь-які обсяги металобрухту на ринку, у тому числі в державних підприємств, які зараз мають труднощі зі збутом брухту.

Загалом за 11 місяців 2022 року на металургійні підприємства було поставлено близько 841,9 тис. т металобрухту проти 3055,9 тис. т за аналогічний період попереднього року.

До основних проблем, характерних для українського ринку металобрухту, належать:

• обмежений попит та споживання з боку металургійних та ливарних компаній;
• відсутність альтернативних напрямків реалізації металобрухту (експортних можливостей);
• труднощі транспортно-логістичного характеру;
• дефіцит трудових ресурсів на всіх рівнях заготівлі, переробки та реалізації металобрухту.

Галузеві втрати

За даними Реєстру Мінстратегпрому України, станом на 22.12.2022 року офіційно зареєстровано близько 1050 компаній різної форми власності, що спеціалізуються на операціях з металобрухтом.

Близько 20% цих компаній та їхні основні фонди перебувають на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних бойових дій, тому не можуть провадити діяльність. Ще близько 50% компаній з цього реєстру зупинили діяльність через економічні або соціальні проблеми. За нашими оцінками, найбільше компаній постраждало в Донецькій, Миколаївській, Херсонській та Сумській областях.

Відновлення діяльності із заготівлі та переробки металобрухту прямо залежить від економічних та соціальних процесів, що будуть відбуватися в нашій країні після перемоги. Також вектор розвитку цих процесів залежатиме від кон’юнктури ринку та активності споживачів.

Зараз діяльність із заготівлі металобрухту в прифронтових або звільнених регіонах регулюється переважно військовими адміністраціями. Здебільшого компанії відновлюють свою діяльність, але обсяги заготівлі та реалізації металобрухту досі незначні.

Забезпечення потреб

Українські компанії, що спеціалізуються на заготівлі, переробці та реалізації металобрухту можуть забезпечити майже повністю потреби металургів та ливарників в металобрухті. Останніми роками поставки металобрухту на підприємства відбувалися з перевищенням заявлених потреб. Тому, зважаючи на збільшення фізичних обсягів металобрухту на ринку через руйнування інфраструктури, промислових та житлових об’єктів, проблем із забезпеченням металургійного та ливарного виробництва не очікується. Крім того, на ринку починає спостерігатися профіцит металобрухту чорних металів.

Прогноз балансу українського ринку металобрухту на 2023 року, тис. т

Показник	2021 рік	2022 рік, очікування	2023 рік, прогноз
			Реалістичний	Оптимістичний
Виробництво сталі	21 297	6500-6700	7000-7500	12 000-12 500
Заготівля	4136	930-960	1200-1250	1850-1900
Поставки брухту на меткомбінати	3323.4	850-870	900-950	1500-1600
Експорт	615.7	45-47	200-220	300-320

Слід також відзначити, що головним чинником здорового функціонування ринку є саме ціновий фактор. Обсяги заготівлі металобрухту в 2023 році залежатимуть від цінової ситуації на українському ринку, а також експортних можливостей компаній, що спеціалізуються на заготівлі та переробці металобрухту. За збалансованого ринку загальна заготівля брухту чорних металів в 2023 році може сягнути 1800-1850 тис. т, що дасть змогу забезпечити потреби металургійних компаній у випадку оптимістичного сценарію виробництва сталі.

У доволі неоднозначному стані перебувають державні компанії, що утворюють металобрухт. Так, через фактичну відсутність ринку АТ «Укрзалізниця», ХК «Укроборонпром» та інші державні компанії вже кілька разів скасовували тендери з реалізації брухту, втрачаючи кошти, які могли би піти на ремонт або відновлення пошкоджених об’єктів, допомогу ЗСУ тощо.

Експортні можливості

Експорт металобрухту, навіть у мізерних обсягах (близько 2,5-4 тис. т на місяць), дає змогу зберегти заготівельні компанії в «робочому» стані. Експортне мито в розмірі €180/т обмежує напрямки збуту, залишаючи українським компаніям лише європейський напрямок. Основними країнами – покупцями українського металобрухту були Польща та Словаччина.

Водночас європейський напрямок поставок має свої особливості. Погіршення світової економіки зачепило і європейські металургійні компанії, які скоротили виробництво сталі. Відповідно попит на металобрухт знизився, потягнувши за собою ціни.

Окремо слід відзначити такі проблемні моменти: складнощі логістичного характеру та високі вимоги як до якості металобрухту українського походження, так і до обов’язкового дотримання екологічних стандартів.

Але головною перешкодою вважаю процес надання Державною митною службою України (ДМСУ) експортного сертифікату EUR.1, який дозволяє експортувати металобрухт до країн ЄС на умовах відповідної торговельної угоди. Головними проблемами є доволі вільне трактування працівниками ДМСУ терміну «походження металобрухту», а також вимоги до документів та загального документообороту при здійсненні операцій з металобрухтом. Ми працюємо над цим питанням з ДМСУ.

Військова переробка

З початку війни наша асоціація активно вивчала питання утворення та утилізації військової техніки, знищеної під час боїв. Неодноразові звернення до органів виконавчої влади та структур, що мали б відповідати за ці питання, результату не давали. Така ситуація зберігалася фактично до кінця року.

Основною проблемою поводження з таким брухтом є його безпека. Велика кількість знищеної та пошкодженої техніки розосереджена на великій території нашої країни, без належної охорони та проведення заходів щодо вибухо-, пожежо- та радіаційної безпеки, тож вона становить значну загрозу для населення та довкілля. Враховуючи, що утилізація знищеної військової техніки та оснащення – процес складний та дорогий, вважаємо за необхідне активно залучати як кошти наших іноземних партнерів, так і українські приватні компанії.

Для налагодження ефективного процесу утилізації знищеної військової техніки та мінімізації зазначених загроз вважаємо за необхідне реалізувати низку таких заходів:

1. Організувати систему оцінки обсягів та якісних показників металобрухту, що може бути утворений у результаті утилізації військової техніки.
2. Розробити дієвий та сучасний державний механізм контролю за операціями з металобрухтом, утвореним у процесі утилізації військової техніки.
3. Опрацювати механізми для застосування сучасних технологій переробки та утилізації військової техніки.
4. Створити передумови для відновлення українського ринку металобрухту, а також сприяти розвитку експортних можливостей компаній, що перероблятимуть знищену військову техніку.

Лише на початку грудня Кабінет Міністрів видав розпорядження №1121-р «Деякі питання використання зразків озброєння, військової та спеціальної техніки противника, що знищені під час відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації». Документом рекомендовано Міноборони налагодити діяльність з ефективного поводження зі знищеною військовою технікою. Сподіваюся, наші знання та напрацювання будуть корисними Міноборони.

Крім того, вважаємо, що для ефективної діяльності з металобрухтом, утвореним в результаті утилізації знищеної військової техніки, визначальними вимогами є:

• залучення до процесу переробки приватних та іноземних компаній;
• зняття обмежень по експорту такого металобрухту;
• повна публічність та прозорість організації та функціонування процесу переробки.