Попит на металоконструкції будівельного призначення зріс на 10–12% у 2025 році

Український ринок металоконструкцій консолідується: конкуренція вже перейшла від ціни до швидкості виконання замовлення та комплексності пропозиції.

Про цифри та тренди ринку, галузевий характер замовлень та виклики, які долають виробники металоконструкцій, розповідає Олександр Дунайський, директор компанії «Метал Інвест».

Ситуація на ринку металоконструкцій

Ринок металоконструкцій у 2025–2026 роках демонструє стабільне зростання. За підсумками 2025 року «Метал Інвест» виготовив близько 11,7 тис. т  продукції, що на 12% більше, ніж у 2024 році (10,4  тис. т ). Зростання ринку у 2025 році склало близько 10–12%.

Однак структура попиту кардинально змінилася порівняно з довоєнним періодом.

Головним пріоритетом сьогодні є захист та енергетична стійкість. Суттєво зріс попит на металоконструкції для захисних споруд для трансформаторів та інші елементи критичної інфраструктури.

Другий важливий напрям – телекомунікації та мережі 5G: розгортання зв’язку нового покоління і відновлення покриття на деокупованих територіях підтримує стабільний попит на висотні споруди – вежі та щогли.

Паралельно зростає попит у логістиці й агросекторі: будуються нові «сухі порти» на кордоні з ЄС, зернові термінали, а також швидкомонтовані будівлі, що дозволяють запустити об’єкт за 3–4 місяці.

Суттєво змінилися і вимоги до якості. Ера «найдешевшого чорного заліза» минула. Гаряче цинкування стало стандартом де-факто: замовники аналізують вартість життєвого циклу (LCC) і розуміють, що оцинкована конструкція є значно вигіднішою, ніж та, яку доводиться перефарбовувати кожні п’ять років на висоті 30 метрів.

Ринок також стає більш консолідованим: дрібні «гаражні» виробництва відсіваються через неспроможність забезпечити необхідну сертифікацію. Основна конкурентна боротьба ведеться вже не за ціну тонни металу, а за терміни та комплексність пропозиції.

Перевагу мають заводи повного циклу – ті, що самостійно здійснюють проєктування, виготовлення та цинкування. Наявність власної великої ванни цинкування стає стратегічним козирем, що дозволяє уникнути логістичних ризиків.

Окремо слід відзначити успіхи на зовнішніх ринках: українські виробники металоконструкцій активно виходять на ринки Польщі, Румунії та Молдови завдяки оптимальному співвідношенню ціни та якості.

Динаміка попиту

Внутрішній ринок металопродукції у 2025 році зріс на 12%, досягнувши близько 3,4 млн т. Попит на готові конструкції будівельного призначення збільшився на 10–12% – приблизно до 100–105 тис. т. Послуги гарячого цинкування зросли понад 12% порівняно з 2024 роком, що підтверджує загальний тренд на довговічність конструкцій.

Основний обсяг попиту на металоконструкції генерували три напрями:

1. Захист енергооб’єктів. Цей сегмент став головним драйвером ринку у 2025 році й зайняв близько 20% усього будівельного ринку. Попит різко активізувався в другому півріччі – особливо восени, після поновлення масованих ударів по інфраструктурі. Замовляли переважно антидронові екрани, каркаси для бетонних укриттів трансформаторів, посилені опори ЛЕП та елементи підстанцій.
2. Інфраструктурне відновлення. Незважаючи на загальне скорочення витрат на нове дорожнє будівництво, пріоритет змістився на відновлення мостів та розбудову прикордонної інфраструктури – логістичних хабів та портів.
3. Промислове будівництво та агросектор. Попит на швидкомонтовані будівлі залишався стабільним – насамперед через релокацію бізнесу та потребу у нових складських площах у західних регіонах.

Ключові виклики

Галузь стикається з багатьма викликами, ключовими з яких можна вважати такі:

1. Кадровий дефіцит. Це проблема №1 для галузі. Мобілізація та еміграція призвели до критичного браку кваліфікованих фахівців. Особливо гостро відчувається нестача зварювальників високих розрядів, здатних працювати з відповідальними конструкціями під ультразвуковий контроль, операторів ЧПК-верстатів та інженерів-проектувальників – обсяг замовлень на відновлення перевантажує конструкторські відділи.
2. Енергетична нестабільність. Виробництво металоконструкцій – надзвичайно енергоємний процес, тому постійні відключення електроенергії завдають відчутної шкоди. Підприємства змушені інвестувати в промислові дизель-генератори та системи накопичення енергії (ESS), що суттєво вимиває обігові кошти. Вартість кіловата від генератора у 3–5 разів перевищує мережевий тариф, що прямо впливає на собівартість продукції. Додатково різкі перепади напруги пошкоджують дорогу електроніку лазерних та плазмових станків, а також ЧПК-обладнання.
3. Логістика та постачання сировини. Попри те, що Україна є виробником сталі, через руйнування та окупацію частини металургійних підприємств не весь необхідний асортимент прокату виробляється всередині країни – особливо для складних конструкцій, зокрема високовольтних опор. Крім того, затримки на західних кордонах порушують графіки постачань, а вартість доставки зросла через дефіцит водіїв і підвищення цін на пальне.

Роль металоконструкцій у повоєнному відновленні

Прогнозувати конкретні цифри складно, проте загальний вектор розвитку є очевидним. Швидше за все, Україна стане частиною транс’європейських транспортних коридорів, що передбачає будівництво нових мостів, шляхопроводів та мультимодальних логістичних терміналів – «сухих портів» – на кордоні з ЄС.

У цьому контексті виробники металоконструкцій відіграватимуть роль значно ширшу, ніж просто «заводи металовиробів». Вони перетворяться на повноцінні інжинірингові центри, що забезпечуватимуть швидкість, безпеку та довговічність відбудови національної інфраструктури.

Металоконструкції стануть «валютою» відновлення: кожен кілограм сталі – це вчасно відкрита лікарня, відновлене світло в оселях та надійний зв’язок на кордонах.