Податкові пропозиції Кабміну призведуть до відсутності інвестицій в Україну

Уряд хоче додатково зібрати 140 млрд грн нових податків, хоча має всі інструменти, щоб уникнути збільшення фіскального тиску на бізнес і на населення України. Загальний ефект від запропонованих заходів становить приблизно 4-5% ВВП. Якщо ці податкові зміни будуть ухвалені, це означатиме відсутність перспектив як інвестування в Україну, так і розвитку країни загалом.

Податкові зміни

Кабмін підготував законопроєкт про підвищення податків на суму 140 млрд грн у 2024 році та оціночно на 400+ млрд гривень щороку протягом кількох років. Серед основних позицій можна назвати такі:

• збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5% для фізосіб;
• запровадження військового збору для юросіб у розмірі 1% від доходу;
• запровадження військового збору для ФОП розміром 5% від двох мінімальних зарплат, крім 3-ї групи, на яку – 1% від доходу;
• встановлення військового збору за деякими операціями: 5% вартості банківських металів, 30% вартості ювелірних виробів, 15% вартості легкових автомобілів, 5% тарифу за користування мобільним зв’язком та ін., 5% при першому продажу об’єкта нерухомості;
• запровадження авансового внеску зі сплати податку на прибуток АЗС;
• зниження порога з оподаткування міжнародних посилок до 45 євро з 150 євро;
• запровадження акцизу на солодку воду.

Оцінка нововведень

Це підвищення податків, яке не спричинене поточною необхідністю покриття бюджетних видатків, Кабмін планував уже давно. Воно йде в пакеті з бюджетним законопроєктом і, на думку Кабміну, має бути ухвалене разом.

Якщо проаналізувати конкретні зміни у бюджетному законопроєкті, то виходить дуже неприваблива картина:

1. Без погодження з МВФ та західними партнерами Мінфін вирішив збільшити бюджет на безпеку на 500 млрд грн, у яких основний акцент чомусь зроблено на власні закупівлі для ЗСУ – розміром 296 млрд гривень (фактично основний наголос саме на це, при цьому велика ймовірність корупційних ризиків), менше 100 млрд грн – підвищення видатків на зарплати, 112 млрд – інші витрати ЗСУ. Навіть якщо 112 млрд грн (інші витрати ЗСУ) – це виплати за загибель військовослужбовців, то на ці кошти не можна забезпечити виплатами понад 15-20 тис. осіб, що, вочевидь, є невідповідним до наших потреб.
2. Покриття дефіциту збираються здійснювати через реструктуризацію комерційних боргів – знижуючи виплати відсотків за боргами у 2024 році до 356 млрд грн. А також додатковим випуском ОВДП на 220 млрд грн + жахливий пакет підняття податків.

Однією з найбільш негативних характеристик запропонованих змін є необхідність їх негайного прийняття – «з коліс», без оцінки доцільності та економічних розрахунків. Така форма підвищення податків – це не тимчасові заходи, які діятимуть до закінчення війни, це – назавжди. Тому що ці податки продовжать дію і після війни.

Якщо ці податкові зміни проголосують у липні – підвищення податків відбудеться з 1 серпня, якщо у серпні – то з 1 вересня. До кінця року Мінфін хоче зібрати додаткові податки на 138 млрд грн. Однак тут виникають питання – чому уряду просто не передати 138 млрд у борг Мінфіну від НБУ? Чи що заважало уряду збільшити власні закупівлі для ЗСУ не на 300 млрд грн, а на 160 млрд в умовах, коли безкоштовна передача західній військовій продукції становить близько 800 млрд грн на рік? Це питання без відповіді. Але чітко зрозуміло, що жодних принципових безальтернативних причин піднімати податки і вводити нові не існує.

І ще кілька цифр:

1. Військовий збір з юросіб у розмірі 1% на дохід можна порівняти з підвищенням ставки ПДВ на 5%. Збільшення бюджетних доходів від такого рішення становитиме приблизно 2,5% ВВП.
2. Військовий збір із зарплат у 5% зменшить дохід усіх співробітників на 3,5% з економіки та дасть орієнтовно 90-100 млрд грн додаткових доходів до держбюджету.
3. Водночас, податківцям удвічі піднімають зарплати. Вводячи ще драконівські повноваження щодо обов’язку будь-якого платника податків провести інвентаризацію на запит податкової, що часто пов’язано з великими трудовитратами, а у разі відмови – заарештовувати майно.

Наслідки

Загалом я оцінюю фіскальний ефект запропонованих заходів на 4-5% ВВП. Тому з великою ймовірністю Національна стратегія доходів, швидше за все, вже не враховується при ухваленні рішень. Але якщо крім такого підняття податків на нас чекають ще заходи, які були описані в Національній стратегії доходів, то дно знищення економіки України ще не досягнуто.

Наслідками такого рішення буде 15% інфляції, падіння споживчого попиту, перехід економіки в тінь, від’їзд підприємців за кордон та, в принципі, відсутність перспектив як інвестицій в Україну, так і розвитку країни загалом.

Мабуть, наші чиновники не знають, що коли політика держави спрямована на те, щоб змусити багатих заплатити побільше, то вона призводить до того, що в країні зросте загальна кількість бідних. Але вони добре знають, що коли політика спрямована на підвищення податків для всіх, то вона веде до бідності всіх, крім самих чиновників.