Податкова політика держави у 2022 році була руйнівною

Ставлення українського бізнесу до податкової системи країни ніколи не було схвальним. Навіть зміни, здійснені в березні 2022 року, які здавалися ліберальними, не змогли стимулювати ділову активність компаній в умовах воєнного стану.

Податкова політика – 2022

Податкова політика держави у 2022 році була руйнівною, незважаючи на спроби окремих політиків впровадити позитивні рішення для бізнесу і, відповідно, економіки. Але все це руйнувалося великою системною помилкою – держава шукала способи профінансуватися за рахунок бізнесу.

Це призвело до того, що корупція у податковій системі залишилася, з бізнесу стягнули 160 млрд грн через переплати податку на прибуток, блокування податкових накладних тощо. При цьому статистика свідчить, що бізнес виграє в судах понад 90% справ у податкової. А отже, податківці діють неправомірно. Також держава в березні-липні майже не відшкодовувала ПДВ експортерам. Багато з них досі не отримали відшкодування ПДВ ще з лютого – і це на фоні того, що зросли ставки по кредитах. Таким чином, держава забрала оборотні кошти в компаній. Фактично, бізнес кредитується під 28% річних, і частину цих грошей бере в безстроковий і безоплатний кредит держава. Замість того, щоб переконати наших міжнародних партнерів збільшити фінансування дефіциту держбюджету або інше цільове фінансування, держава бере кошти в бізнесу.

Паралельно з цим банки фактично припинили проєктне кредитування бізнесу. Обсяги кредитів за програмою «5-7-9%» або грантовими програмами – незначні з точки зору реальних потреб бізнесу та втрат через війну. Реальні потреби бізнесу в додатковому фінансуванні зараз орієнтовно становлять 600 млрд грн (згідно з дослідженнями, які проводить Advanter Group спільно з «Дія Бізнес», та ін.).

Можна було б назвати позитивом запровадження 2%-го податку з обороту, але це було економічно не прораховано, не дало помітного ефекту більшості компаній, суттєво заплутало роботу бухгалтерів і створило можливості для зловживань податківців. Окремим видам бізнесу це нововведення допомогло, але загалом не мало позитивного впливу на ділову активність і доходи держбюджету. Більше того, комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики й Державна податкова служба діють у контексті «презумпції винуватості» бізнесу, в ньому бачать лише джерело податків, а не ключову силу, на яку держава має покладатися у відновленні економіки.

Лише незначна частка можновладців налаштована ліберально й розуміє, що потрібно змінювати власне ідеологію податкової системи – не просто знизити податки, а здійснити детінізацію та знизити корупцію. Наше моделювання показує, що це дасть змогу збільшити ВВП на 8% уже у 2023 році, і як наслідок – зростуть бюджетні надходження. Незважаючи на певну підтримку ідеї ліберальної податкової реформи у Верховній Раді, уряді та Офісі Президента, цього поки що недостатньо, щоб її запустити.

Антикорупційна податкова реформа

Сутність антикорупційної податкової реформи («10-10-10+3%») полягає у новому суспільному договорі з бізнесом. Держава приводить податкову систему у відповідність до економічних реалій, а бізнес зобов’язується сплачувати податки повністю. Наше економічне моделювання на вибірці в понад 200 компаній свідчить, що це приведе до збільшення обсягу сплати податків. Критики цієї реформи знають про результати розрахунків, але роблять вигляд, що це казки. Саме в такі скрутні часи, як зараз, слід проводити радикальні реформи, як це свого часу зробили Ірландія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Румунія та інші країни.

Ми продовжуємо переговори з міжнародними партнерами та уточнюємо розрахунки для обґрунтування ідеї. Тепер Міністерство фінансів, депутати Верховної Ради та міжнародні партнери мають дати свою офіційну оцінку. Я розраховую, що очільник Мінфіну побачить можливості, які створить ця реформа, а міжнародні партнери пообіцяють «підстраховку» для випадаючих бюджетних доходів. За нашими розрахунками, у найгіршому сценарії можливе недоотримання на першому та другому роках реформи $4-5 млрд доходів держбюджету. Проте найбільш імовірний сценарій показує, що вже з першого року ми виходимо на зростаючу траєкторію доходів держбюджету.

Податкові перспективи

Якщо держава не зробить зміни у податковому законодавстві, то рік може бути катастрофічним. За оцінками Світового банку та інших інституцій, до кінця цього року 25% українців житимуть у бідності. А до кінця 2023 року ця кількість може зрости до 55%. Також буде спостерігатися подальше перетікання бізнесу в сусідні країни, яке ми вже оцінили у 12% ВВП. Від початку 2022 року тільки в Польщі зареєстровано 12 тис. нових компаній, заснованих українцями.

Поточна податкова політика фактично вичавлює український бізнес за межі країни, що може призвести до справжньої катастрофи. А отже, чи скасують 2%-й податок з обороту, чи ні – не має особливого значення, оскільки не весь бізнес від самого початку схвалював цю ідею.

Бізнес чекає передбачуваності від держави та цілеспрямованої політики на підтримку ділової активності. Понад 90% компаній тією чи іншою мірою допомагали ЗСУ та брали участь у гуманітарних проектах, але бізнес змушений задля виживання діяти прагматично і вже зараз вирішувати – продовжувати працювати в Україні, чи переїжджати за кордон. Натомість держава поки що ставиться до бізнесу суто як до джерела надходжень до держбюджету. Лише економічна свобода (а саме захист прав інвестора й підприємця, дерегуляція, антикорупційна реформа податкової системи та митниці, дієвий АМКУ, приватизація) дасть можливість перейти від виживання до сталого інноваційного економічного зростання.