Підсумки 2025 року: ринок пофарбованого й оцинкованого прокату України

За підсумками 2025 року українські ринки пофарбованого й оцинкованого прокату продемонстрували зростання різної інтенсивності, однак тенденції внутрішнього виробництва й імпорту суттєво відрізнялися. Про це розповів Денис Рисухін, директор Metipol, під час виступу на засіданні Комітету з покрівельних, фасадних систем та ЛСТК Асоціації «Український центр сталевого будівництва» (УЦСС). GMK Center наводить тези його виступу.

Ринок пофарбованого (полімерного) прокату

Загальні підсумки ринку

За підсумками 2025 року ринок пофарбованої (полімерної) сталі вперше за післявоєнні роки сягнув позначки у 300 тис. т і становив 303 тис. т. Приріст порівняно з попереднім роком був на рівні лише 3%.

Відновлення у попередні роки відбувалося більш активними темпами, а довоєнні обсяги ринку у 330–360 тис. т усе ще залишаються недосяжними: поточний показник досі на 15–20% нижчий за докризовий рівень.

Прогноз на 2026 рік – 310 тис. т, що відповідає зростанню приблизно на 5%.

Українські виробники

У 2025 році на цьому ринку працювали чотири вітчизняні виробники. У лютому на підприємстві Heavy Metal у Первомайську було тимчасово зупинено виробництво, строки його перезапуску наразі не визначені. У Житомирі почав роботу новий виробник.

Незважаючи на зупинення одного з підприємств, сукупний обсяг відвантаження пофарбованого прокату на внутрішній ринок становив рекордні 116 тис. т. Стрімке зростання виробництва фіксується четвертий рік поспіль. Усі діючі заводи збільшили свої обсяги.

Зараз окремі заводи працюють майже на повну потужність, інші – на 25–50%. Сумарні потужності всіх українських підприємств оцінюються у 220–250 тис. т на рік. При вироблених 116 тис. т завантаження потужностей становить приблизно 50%, що свідчить про значний потенціал для нарощування випуску.

Частка українських виробників на внутрішньому ринку за підсумками 2025 року сягнула 38%. Останніми роками вона стабільно зростає на 7–8 відсоткових пунктів щороку. За збереження поточної динаміки через два роки українська продукція може зайняти понад 50% ринку.

Експортна динаміка

У 2025 році українські виробники збільшили експорт до 14,9 тис. т, що на 84% більше, ніж у 2024 році. Основними ринками збуту залишаються Польща (приблизно 80% експортного обсягу), Молдова і країни Балтії.

Ключовим фактором зростання експорту стало стрімке подорожчання металопрокату в Європі, що робить поставки туди більш маржинальними порівняно з внутрішнім ринком. Виробники, які мають український сертифікат походження, відносно легко виходять на ринок ЄС і реалізують продукцію з високою рентабельністю.

Структура імпорту та динаміка сегментів

Ринок пофарбованої сталі у 2025 році майже порівну розподілився між трьома сегментами: європейським (верхній), українським і середнім (В’єтнам, Корея, Туреччина) – приблизно по 100 тис. т у кожному. Вперше за весь час українська продукція зайняла перше місце з часткою 38%.

Європейський сегмент, який традиційно займав лідируючу позицію, скоротився приблизно на 10 відсоткових пунктів і перемістився на друге місце. Причина – стрімке зростання цін: європейська полімерна сталь подорожчала на $150–200 за тонну у 2025 році. На початку 2026 року розрив у ціні між європейським і середнім сегментами сягнув $400 за тонну (проти $200 на початку 2025 року). Запровадження у Європі CBAM додало до вартості ще €50–70 за тонну, що додатково прискорило витіснення європейської продукції.

У межах середнього сегмента у 2025 році спостерігалися такі тенденції:

1. Корея й Туреччина зберегли попередні обсяги – по 24–25 тис. т, їхні частки ринку практично не змінилися.
2. В’єтнам продемонстрував майже дворазове зростання, посівши лідерські позиції в сегменті за ціною після виходу Китаю та Малайзії.
3. Індія втратила майже третину попиту через високі ціни.
4. Китай і Малайзія фактично втратили значущість на ринку після запровадження остаточних антидемпінгових мит проти Малайзії наприкінці 2025 року (аналогічно до раніше вжитих заходів проти Китаю). Наразі з цих країн імпортують переважно суперточний прокат (0,19–0,25 мм), який зберігає цінову конкурентоспроможність навіть з урахуванням мит.

Цінова динаміка

Упродовж 2025 року європейська полімерна сталь істотно зросла в ціні. На початку року її вартість була співставна з корейською продукцією та перевищувала турецьку приблизно на $150–200. До кінця року різниця між європейським і турецьким рівнем цін сягнула $400 за тонну.

Здорожчання зумовлено двома чинниками: зростанням курсу євро до долара та підвищеним внутрішнім попитом у Європі на тлі очікувань запровадження CBAM. Початкова різниця в ціні й подальше її розширення призводять до скорочення європейського імпорту в Україну, що підтверджують дані за січень-лютий 2026 року.

Ринок оцинкованого прокату

Загальні підсумки ринку

Ринок оцинкованої сталі за підсумками 2025 року продемонстрував принципово іншу динаміку порівняно з пофарбованим прокатом: зростання становило 39%, а загальний обсяг споживання сягнув 292 тис. т. Для порівняння: довоєнний показник становив 316 тис. т, тобто ринок практично відновився.

Таке значне зростання багато в чому зумовлене активізацією вітчизняних виробників пофарбованого рулону: чотири працюючі заводи сукупно спожили приблизно 100 тис. т оцинкованої сталі як сировини для подальшої переробки.

Українські виробники

Після втрати основних виробничих потужностей у Маріуполі на внутрішньому ринку працюють два підприємства: «Модуль-Україна» і «Юністіл». Сукупний обсяг відвантаження товарної продукції на ринок України зберігається на рівні 80–85 тис. т і практично не змінився порівняно з попередніми роками.

В умовах стрімкого зростання ринку стагнація вітчизняного виробництва призводить до неухильного зниження частки українських підприємств. За п’ять років вона скоротилася із 70% до 27%. Прогноз залишається несприятливим: очевидних джерел для відновлення частки не простежується.

Однією з причин є вища маржинальність експортних поставок, насамперед до країн ЄС. У результаті український ринок забезпечується в останню чергу, а конкурувати з дешевшою імпортною продукцією, насамперед турецького походження, стає практично неможливо.

Структура імпорту

Обсяг імпорту оцинкованої сталі у 2025 році становив рекордні 212 тис. т. Беззаперечним лідером залишається Туреччина: весь приріст імпорту за підсумками року забезпечено саме за її рахунок. Поставки з Туреччини зросли зі 150 тис. т (2024 рік) до 174 тис. т (2025 рік), а її частка на ринку збільшилася з менше ніж 50% до 60%.

Частка європейської оцинкованої сталі, навпаки, скорочується. Причина – зростання ціни на неї приблизно на 15–20% у 2025 році, через що навіть ті виробники полімерного рулону, які раніше закуповували європейську оцинковку, здебільшого від неї відмовилися. На початку 2025 року різниця в ціні між європейською та турецькою оцинковкою зі співставною специфікацією становила приблизно $100 за тонну, до кінця року вона зросла до $250.

Запровадження у Європі квотування та додаткових мит погіршує ситуацію: європейська оцинковка продовжує дорожчати, і її частка на українському ринку, очевидно, надалі зменшуватиметься. Інші країни-постачальники (Китай, В’єтнам) займають незначну частку в цьому сегменті.

Ринок оцинкованої сталі все більше концентрується навколо турецького імпорту: кількість учасників-імпортерів зростає, і Туреччина закріплюється як беззаперечний гравець № 1 у цьому сегменті.