Обсяг трудової міграції з України виходить на допандемічний рівень

Ситуація на внутрішньому ринку персоналу та зарплат частково залежить від рівня трудової міграції з України. За великого обсягу відтоку кадрів за кордон роботодавці відчувають значну нестачу працівників певних професій, частіше за все робітничих, та змушені піднімати їм зарплати інколи навіть вище ринкового рівня.

Коронакриза значною мірою змінила ситуацію – кордони були зачинені, потенційні трудові мігранти були змушені працювати вдома. Зараз ситуація знову змінилася – через зростаючий рівень вакцинації кордони дедалі більше відриваються, а отже, збільшуються можливості для українців щодо виїзду на роботу за кордон.

Міграція зростає

На сьогодні трудова міграція з України виходить на допандемічний рівень. Цей висновок може підтвердити такий показник, як кількість виданих робочих віз до Польщі. Наприклад, за перше півріччя цього року видано понад 400 тис. робочих віз, а за весь 2020-й рік – лише 500 тис.

Польща є найбільшим ринком для українських трудових мігрантів. Дані статистичного відомства свідчать, що попит на працівників, у тому числі з України, збільшується. Кількість вільних вакансій у Польщі на кінець червня 2021 року сягнула 143 тис., що на 75% більше, ніж на ту саму дату рік тому. Конкуренція за трудових мігрантів посилиться, що може позитивно позначитися на зарплаті й умовах роботи.

Крім того, українці вже звикли до пандемії, вона стала часткою буденного життя й не зупиняє людей від поїздок на роботу за кордон. Тим більше що в країнах ЄС, куди переважно їдуть працювати наші громадяни, в разі виявлення хвороби трудового мігранта будуть безкоштовно лікувати.

За минулі півтора року економічний бум в Україні не розпочався, а отже, марно сподіватися на зменшення трудової міграції. В умовах відкритих кордонів громадяни обирають ті країни, де можна більше заробити, де стабільна внутрішня ситуація, прогнозоване майбутнє та є зрозумілі перспективи.

Невибагливий потік

Левову частку українських трудових мігрантів становлять люди, які працюють на некваліфікованій роботі. Це пов’язано з тим, що для того, аби працювати за фахом, українцю потрібні дві основні речі – довести свою професійну спроможність та знати місцеву мову на достатньому рівні.

Звісно, представникам робітничих спеціальностей набагато легше працювати за фахом, ніж юристам, бухгалтерам, менеджерам, медсестрам тощо. Достатньо довести, що ти вправний зварювальник, електрик чи далекобійник, і можна починати заробляти непогані гроші навіть із мінімальним знанням мови. Більшість українців не знають іноземних мов, тому йдуть працювати некваліфікованими працівниками, аби якомога швидше почати заробляти.

Географія відтоку

Для трудової міграції з України відкритий весь світ. Насправді, якщо людина є диригентом престижного симфонічного оркестру, вона може влаштуватися на роботу в будь-яку країну світу, бо класному фахівцю допоможе з працевлаштуванням, в тому числі, сторона, що запрошує на роботу.

А тепер уявімо, куди може поїхати працювати журналіст, який усе життя писав статті для українських ЗМІ? Він не знає іноземних мов чи знає їх на недостатньому рівні для того, щоб конкурувати з іноземними колегами. Його диплом не визнають в іншій країні та не нададуть дозвіл на роботу за фахом. Отже, йому залишиться йти працювати на некваліфіковану роботу – на завод, у сільське господарство, на будівництво підсобником.

Для некваліфікованої роботи кількість країн, які готові працевлаштовувати українців офіційно, доволі невелика. Це наші сусіди на Заході – Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, країни Балтії та багато країн на схід від України, які, втім, не пропонують конкурентну зарплатню. До розвинутих країн світу трудова міграція для некваліфікованих працівників можлива тільки як нелегалів.

Пандемічні обмеження

Зараз триває активний процес щеплення українців від коронавірусу. Ті вакцини, які використовуються в Україні, визнані в країнах найбільшої представленості наших трудових мігрантів. Тому коли щеплений українець їде працювати за кордон, його не стосуватимуться пандемічні обмеження. Принаймні в сенсі обмежень він перебуватиме на рівні місцевих мешканців. Якщо людина не отримала щеплення, то їй у більшості випадків слід залишатися на самоізоляції на період до 10 днів і потім можна виходити на роботу. Звісно, українцям не подобаються ці обмеження, адже їм доводиться бути на самоізоляції за свій рахунок без можливості заробляти в цей час.

Але багато наших співітчизників усе одно їдуть до інших країн замість працювати вдома. В маленьких українських містах і селах знайти роботу важко. Ще багатьох влаштовує їздити працювати за кордон на 3-6 місяців і потім повертатися додому та займатися своїм господарством. Тому процес міграції від ковідних обмежень уже не припиняється, як це було півтора роки тому.

Що далі?

До кінця поточного року показники трудової міграції досягнуть своїх доковідних значень. Але я не думаю, що наступного року трудова міграція значно збільшиться. В українському суспільстві сформувався прошарок людей у кілька мільйонів, які регулярно їздять на роботу за кордон. Так триватиме ще кілька років, а потім частково трудові мігранти перетворяться на емігрантів, а частково повернуться додому, бо вже не буде сил на постійні вояжі до інших країн.

В Україні зменшується населення, і це є головним фактором, який зупиняє збільшення трудової міграції. Єдині фактори, які зможуть суттєво збільшити трудову міграцію, – це економічна катастрофа всередині України та відкрита війна з Росією, ризик якої є.