Кожне підприємство повинно мати запасний план дій щодо енергозабезпечення

Ситуація в українській енергетиці, безумовно, дуже складна, в останні місяці ворог цілеспрямовано знищує нашу теплову і гідрогенерацію. За деякими підрахунками, знищено приблизно 50% наших генеруючих потужностей. Проблема загострюється також тому, що теплова і гідрогенерація виконують маневрову функцію, а отже під загрозою стабільність роботи енергосистеми. Усе це має величезний поточний вплив на усю нашу економіку та її перспективи.

Характер такої ситуації ускладнюється і через нестачу часу. До настання холодів фактично залишилось 5-6 місяців, а отже, є потреба в екстрених рішеннях. Крім того, залишається ризик повторних ударів агресора по енергоінфраструктурі, що може ще більше ускладнити ситуацію в українській енергосистемі.

Що робити?

Попри те, що наші енергетики викладаються на 100%, демонструють професіоналізм та високий рівень відповідальності, відновлюючи пошкоджені мережі та генеруючі потужності, але ситуація настільки складна, що держава разом із бізнесом повинні сформувати та впроваджувати комплексний підхід до стабілізації роботи системи енергозабезпечення.

На нашу думку, він має містити такі кроки:

1. Уряд має розробити чіткий комплексний план підготовки функціонування нашої економіки та суспільства в поточних умовах. План повинен передбачати координацію роботи усіх сторін, мати адресний характер – торкаючись кожного регіону та економічно активного підприємства, особливо таких енергоємних галузей як ГМК, хімічна промисловість та ін.
2. В кожному регіоні повинні працювати окремі групи з відповідними повноваженнями, рішення яких щодо обмеження енергозабезпечення промисловості мають враховувати специфіку виробництва та технологічних циклів. Ми зараз маємо багато скарг бізнесу, що фактичні відключення електроенергії не співпадають з плановими графіками, що призводить до додаткових втрат і неможливості планування виробничих процесів.
3. Необхідно збільшення лімітів ENTSO-E (Європейська мережа операторів системи передачі електроенергії) та пропускної спроможності для нарощування можливостей імпорту електроенергії. Ці заходи носять переважно технічний характер.
4. Варто зважено підійти до визначення питомої ваги імпорту у загальному обсязі споживання електроенергії промисловими підприємствами для незастосування відключень. Зараз цей показник встановлено на рівні 80%. Ця цифра абсолютно нереальна, вона не враховує наші можливості як по обсягах імпорту, так і фінансовий стан промисловості. Підприємства наших енергоємних галузей не витримають таких тарифів і втратять конкурентоздатність. На нашу думку, ця цифра має становити не більше 50%.
5. Необхідно чітко розставити поточні пріоритети використання наявних ресурсів на відновлення генеруючих об’єктів. Збільшення з 1 червня тарифу на електроенергію для населення має принести близько 50 млрд грн додаткових надходжень у річному обчисленні. «Енергоатом», якому мають надійти 85% або понад 40 млрд грн, хоче спрямувати ці кошти на добудову блоків АЕС. На нашу думку, в поточних умовах необхідно максимально спрямувати кошти на відновлення пошкодженої генерації, а не на об’єкти, які в кращому випадку будуть введені в експлуатацію через 7-8 років.

Запровадження розподіленої генерації

Відновлення об’єктів теплової та гідрогенерації – це величезні кошти та роки напруженої роботи. Тому швидке впровадження розподіленої генерації – газопоршневих та газотурбінних електростанцій – є вкрай актуальним та важливим. Міжнародні партнери можуть надати фінансову та технічну допомогу для енергозабепечення критичної інфраструктури та населення, але бізнес поставлений в умови, коли він частково має сам подбати про стабільність власного енергопостачання.

Для реалізації цього задуму повинні бути задіяні усі можливості доступу до кредитних ресурсів, закупівлі необхідного обладнання в усіх куточках світу, максимально ефективне використання зовнішньої фінансової підтримки. Відносно швидкого впровадження розподіленої генерації можна досягти через формування планів по кожному регіону з урахуванням критичних об’єктів та підприємств.

Висновок

Перспективи стабільного енергозабезпечення промисловості у найближчій перспективі дуже складні. Зараз ніхто точно не може сказати, що буде взимку. Я розраховую, що ми втримаємо стабільність енергосистеми. Але зараз ми маємо максимально підготуватися до негативного сценарію. Це має зробити кожен регіон, кожне окреме підприємство за індивідуальним планом із урахування власних особливостей.

Поточна ситуація вимагає дуже тісної співпраці влади, бізнесу та наших міжнародних партнерів, прозорих механізмів спрямування наявних ресурсів на відновлення генерації задля підвищення стійкості національної енергосистеми. Ми повинні діяти максимально оперативно, системно і погоджено.