Коронавірус: 6 заходів для запобігання краху української економіки

Рівень і глибина втрат залежатимуть від багатьох факторів, особливо від ефективності роботи уряду та прийнятого ним антикризового пакету заходів. На наш погляд, пакет заходів має обов’язково включати:

1. Заходи для збереження робочих місць

75% українського бізнесу, згідно з опитуваннями, планує або скорочувати, або відправляти працівників у неоплачувані відпустки. Навіть якщо ці прогнози не справдяться, ризик зростання безробіття дуже великий.

Щоб цього не сталося, бізнесу необхідно дати якісь пільги чи надати інші форми підтримки. Наприклад, можна послабити адміністративні процедури й перевірки. Можливо, варто тимчасово скасувати певні податки, або відстрочити термін їх сплати.

Якщо ж люди втрачатимуть робочі місця, їм потрібно буде надавати державну допомогу. Це додаткове фіскальне навантаження на решту економіку. Тому головне завдання уряду – зберегти робочі місця й навіть стимулювати створення нових.

2. Позика коштів

За оцінками Українського інституту майбутнього, пакет заходів з порятунку української економіки має бути порівнянний з 5-10% ВВП. Це більше $7-10 млрд.

Потрібно покрити дефіцит бюджету, який вже сягнув 300 млрд грн ($10 млрд) і простимулювати економіку. Де взяти гроші?

Перше і найпростіше – позикові гроші. У нас є можливість позичити кошти у зовнішніх донорів, наприклад у МВФ, а також на внутрішньому ринку. Гривня знову почала зміцнюватися відносно долара, і це хороша можливість випустити доларову ОВДП. Гривневі ОВДП будуть дуже корисні для фінансування програм збереження і створення робочих місць, а також стимулювання економічного зростання.

3. Кредити для малого й середнього бізнесу

Малий і середній бізнес у нинішніх умовах може зіткнутися з кризою ліквідності. Багато магазинів і торгових точок закрилися, але частина підприємців продовжують сплачувати за оренду та платити зарплату співробітникам. Їхній запас міцності не безмежний, відповідно, потрібно дати бізнесу дешевий і довгий ресурс для підтримки підприємницької діяльності.

4. Допомога девелоперам, запуск програми іпотечного кредитування

Якщо зупиняться будівництва, безробітними стануть десятки тисяч будівельників. Сотні тисяч інвесторів можуть не отримати свої квадратні метри. Ніхто не гарантує, що після завершення кризи зупинене будівництво фізично можна буде розморозити. Це потребуватиме зовсім інших ресурсів.

Відповідно, запуск програми іпотечного кредитування сприятиме продовженню будівельної активності, збереженню робочих місць у цій галузі, а також дасть якусь передбачуваність тим громадянам, які виступили інвесторами в будівництво.

Це допоможе уникнути ще однієї кризи – кризи на ринку нерухомості.

5. Залучення інвесторів

За правильного позиціонування ми зможемо залучити іноземний капітал у приватизацію великих державних об’єктів, а також у концесійні та інфраструктурні проекти.

Це може бути капітал з Туреччини, Китаю і навіть країн Європи. Головне, щоб ці проекти були цікаві інвесторам. На період кризи держава мала б надати якісь гарантії під ці проекти.

6. Інфраструктурні проекти

Україна має дуже зношену інфраструктуру – і дорожню, і залізничну, і портову. Відповідно, її можна відновлювати. У процесі відновлення зростатиме попит на український будівельний матеріал, на український метал, на українські труби, на український цемент і український щебінь. І найголовніше – все це робитимуть українці. Зрештою запуск і прискорений розвиток інфраструктурних проектів стимулюватиме створення нових робочих місць.

Інфраструктурні проекти мають найбільший мультиплікаційний ефект, вони критично потрібні економіці.

Висновок

За моєю суб’єктивною оцінкою, застосовувані урядом заходи для боротьби з епідемією неадекватні тим ризикам, яким ми піддаємося внаслідок замороження економіки.

Зупинення економічної активності, зростання прихованого і відкритого безробіття завдає здоров’ю та життю людей набагато більше шкоди. Згідно з опитуваннями, запас міцності (грошей, продуктів) у людей є лише до середини цього місяця. Відповідно, до кінця квітня можна очікувати масових протестів, погромів тощо. А люди, які виходять на масові протести, не дотримуються запобіжних заходів.

Замість жорсткого карантину, який застосовується зараз, можна було запровадити якийсь «смарт-карантин». Щоб самоізолювалися лише окремі групи громадян, які є в зоні ризику, наприклад люди, старші за 60 років, а інші продовжували працювати, але з дотриманням заходів безпеки (маски, рукавички, санітайзер).