Згідно з офіційними даними, в Україні близько 2 млн безробітних, а згідно з даними соцопитувань – близько 4,4 млн

28 липня експерт Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина презентувала дослідження під назвою «Якою була ситуація на ринку праці під час карантину та чи відбувається відновлення?». GMK Center публікує ключові тези її виступу:

  • згідно з офіційними даними, близько 400 тис. людей втратили роботу під час карантину, а згідно із соцопитуваннями – 2,8 млн. Отож офіційна статистика (дані Держстату) сильно відрізняються від результатів соцопитувань щодо занятості населення;
  • загалом, згідно з офіційними даними, в Україні наразі є близько 2 млн безробітних (а згідно з даними соцопитувань – близько 4,4 млн);
  • до 3,1 млн українців (17% від робочої сили) на піку карантину перебували у стані прихованого безробіття: або перейшли на часткову занятість, або пішли в неоплачувану відпустку;
  • на піку карантину, тобто в найгірший період, кількість вакансій скоротилася вдвічі (в Держслужбі зайнятості, на сайтах rabota.ua та work.ua);
  • найгірша ситуація була в готельно-ресторанному бізнесі: залишилось лише 17% вакансій від докарантинного рівня (на сайтах ua і work.ua). Також дуже сильно постраждала роздрібна торгівля – залишилося близько 40% вакансій від докарантинного рівня. Також сильного удару зазнали фінансова та банківська сфери;
  • промисловість та агросектор постраждали менше;
  • відновлення ринку праці після жорсткого карантину відбувається дуже швидко: збільшується кількість вакансій, пожвавлюється активність шукачів роботи;
  • за даними rabota.ua, кількість вакансій відновилася на 100% до докарантинного рівня;
  • найповільніше відновлюється ринок праці у фінансовій та банківській сферах;
  • кількість шукачів роботи також збільшується: після запровадження адаптивного карантину їх стало більше, ніж до карантину.

Рекомендації

  1. Розрив між офіційними даними та даними соцопитувань свідчить про те, що державна статистика не адаптована до подібних криз. Хоча після зняття карантинних обмежень спостерігається швидке відновлення кількості вакансій та більша активність шукачів роботи. У випадку другої хвилі поширення коронавірусу зайнятість знову може різко знизитись. Важливо організувати оперативну статистику ринку праці таким чином, щоб вона давала змогу бачити неспотворену реальну картину. Для цього потрібно покращити збирання даних – збирати дані на рівні тижня, а не місяця чи тим паче кварталу, тому що під час першої хвилі захворюваності ситуація із зайнятістю змінювалась дуже швидко.
  2. Звертати увагу не лише на фактичне безробіття, а й на приховане. Таких людей, як бачимо, дуже багато: офіційно їх не звільнили, але відправили в неоплачувану відпустку або перевели на часткову зайнятість. Ці люди перебувають у «підвішеному» стані: вони можуть і повернутися до повноцінної роботи, і втратити роботу. Тому, щоб не занижувати масштаби проблем, у процесі аналізу даних як поточної кризи, так і можливих наступних хвиль необхідно включати приховане безробіття до аналізу.
  3. Покращити механізм компенсації як бізнесу, так і людям. Наразі не так багато підприємців можуть скористатися механізмом компенсації зарплат працівникам під час вимушеного простою. Цей механізм потрібно покращувати, пом’якшити критерії для бізнесу, щоб він міг на нього претендувати, щоби більше людей змогли отримати допомогу.