Exclusive Індонезія стала ключовим гравцем на європейському ринку г/к рулону в IV кварталі

Індонезійський матеріал, будучи найдешевшим на ринку, здійснював тиск на ціни в ЄС

Індонезія стала ключовим гравцем на ринку гарячекатаного рулону Євросоюзу в IV кварталі 2025 року з часткою 26% від загальних обсягів імпорту цієї продукції до блоку.

Разом постачальники ASEAN, звільнені від тарифних квот (Індонезія та Малайзія), у жовтні-грудні 2025 року відвантажили до ЄС 1 млн т рулону, хоча роком раніше ці обсяги були незначними.

Як це сталося? Просто збільшити експорт до Європи без наслідків неможливо – зазвичай це призводить до торговельних обмежень. Це спостерігалося багато разів протягом останнього десятиліття: щойно один постачальник набирав обертів на ринку гарячекатаного рулону, його тут же обмежували антидемпінгом. Це відкривало двері для когось іншого, згодом цикл повторювався. І це вже четверта його хвиля.

Перша хвиля припала на 2016–2017 роки. Ключові постачальники г/к рулону на той час – Бразилія, Іран, Росія та Україна – постраждали від антидемпінгових мит, що надало конкурентну перевагу Туреччині.

Друга хвиля – 2020–2021 роки. Туреччина сама стала об’єктом антидемпінгових заходів, втім у результаті розслідування завершилося певним компромісним рішенням і країна залишалася помітним гравцем на тлі незначних мит.

Третя хвиля – 2024–2025 роки. Антидемпінгові розслідування були спрямовані проти азійських постачальників – Японії, В’єтнаму і Єгипту, також переглядалася Індія.

Паралельно з третьою хвилею ЄС посилив свою систему тарифних квот у 2025 році, щоб стримати дешевий імпорт на тлі експортного тиску Китаю. У категорії «інших країн» були запроваджені обмеження на частку постачань однієї країни. Це відкрило нові можливості для постачальників, звільнених від системи тарифних квот, – перш за все для Індонезії.

HRC індонезійського походження становила кожну другу тонну, імпортовану до ЄС у листопаді, та кожну третю тонну – у грудні 2025 року. Загальні постачання гарячекатаного рулону з Індонезії в IV кварталі були вдвічі більшими, ніж із Туреччини, яка має найбільшу окрему квоту для країни.

Індонезійський матеріал, будучи найдешевшим варіантом на ринку, почав тиснути на ціни в ЄС і пропозиції інших експортерів до ЄС, що викликало нові заклики європейських виробників сталі закрутити гайки для імпорту.

Починаючи з липня 2026 року, європейські імпортні квоти будуть скорочені на 42% порівняно з рівнями імпорту 2025 року, а винятки з тарифних квот скасують. Це серйозний удар для експортерів, які тісно вбудовані в ланцюги постачань ЄС. Може постраждати й Україна, якщо не отримає виключення із системи квот.

Чи припиняться індонезійські постачання? Найімовірніше, що продовжаться. Враховуючи поточну динаміку цін на експортному ринку ASEAN, індонезійські продавці зможуть собі дозволити навіть сплату 50% імпортного мита за постачання з перевищенням нових квот.