(c) shutterstock.com

Україна має можливість модернізувати промисловість та підвищити своє місце в ланцюгу поставок до Європи

Сталий розвиток став не опцією, а основною засадою успішності бізнесу в конкурентному середовищі. Але бізнес до цього успішно адаптується. Як знайти гроші на модернізацію та яким чином сталий розвиток та «зелений» перехід перетворюються з викликів на можливості, розповіла під час Дня сталого розвитку, організованого Європейською Бізнес Асоціацією, голова підкомітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Людмила Буймістер. GMK Center публікує тези її виступу.

– Зараз розпочинається процес перегляду економічної частини Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. І питання сталого розвитку, СВАМ (Carbon Вorder Аdjustment Мechanism) і Green Deal мають стати невід’ємними частинами цих дискусій. Це один з тих викликів, що нам слід вирішити, щоб саме ці компоненти стали основними в порядку денному.

Якщо говорити про глобальний світ, то сьогодні в ньому змінилися правила конкуренції. І сталий розвиток став не опцією, а основною засадою успішності бізнесу в конкурентному середовищі. Тому я дуже тішуся, коли бачу, що, незважаючи на величезну інертність української держави в цьому питанні, бізнес лідирує і показує приклад, яким чином можна залишатися в конкурентному світовому полі.

На жаль, в Україні центральна влада, громади та бізнес перебувають у паралельних світах. Громади й бізнес краще розуміють потреби громадян, набагато швидше адаптуються та швидше знаходять порозуміння щодо того, що потрібно робити. Кожна громада знає: де в них які активи, хто є забруднювачем, вони першими отримують скарги від місцевих жителів.

Я дуже сподіваюсь, що ми зможемо об’єднати ці шляхи й виробити єдину державну політику з однаковими підходами і на центральному рівні, і на рівні місцевого самоврядування. І обов’язково з широким залученням стейкхолдерів з бізнесу. Тому що бізнес розуміє, як перспективи власного довгострокового розвитку, так і пріоритети своєї інвестиційної політики. Держава має виступати помічником у цьому процесі, щоб прискорити екологічну трансформацію української промисловості. Виклик, який стоїть перед нами, – не допустити деіндустріалізації нашої економіки. Хоча, на превеликий жаль, сьогодні ми її спостерігаємо. І навіть трохи хизуємося, коли доповідаємо, що ми «попереду всієї планети» у зменшенні викидів, хоча досягли цього через скорочення промисловості.

Я займалась екологічною трансформацією в бізнесі перед тим, як прийшла до Верховної Ради. І можу сказати, що грошей на екологічну модернізацію в світі дуже багато. І стало ще більше після того, як провідні країни в боротьбі з COVID надрукували купу доларів, євро, єн та інших купюр.

Тому сьогодні не стоїть питання: де взяти гроші? Якщо ми вже робимо гучні заяви з високих світових трибун на конференціях, у Глазго, в ООН, то маємо зробити все від нас залежне, щоб спрямувати ці грошові потоки в Україну.

Задля подолання енергетичної кризи Європа вже оголосила про план суттєвого підвищення інвестицій в альтернативні джерела енергії. Якщо ми хочемо відійти від вугілля, то залучення технологій та інвестицій для розвитку альтернативних джерел енергії має стати основою державної енергетичної політики. Так само й «зелені» інвестиції в промисловість – це одна з основних засад державної економічної політики, яка має диктувати абсолютно всі рішення, які прийматимуть як на рівні парламенту й уряду, так і на рівні місцевого самоврядування.

І щоб закінчити на позитиві, хочу сказати, що бачу безліч можливостей. Так, «зелений» перехід і сталий розвиток – це виклики для всього світу. Але, з іншого боку, це джерело просто неосяжних можливостей для бізнесу. Для України це можливість не лише модернізувати те, що ми вже маємо, а й підвищити місце української промисловості в ланцюгах поставок до європейських ринків. Це також можливість стати набагато ближчою та зручнішою, більш демократичною альтернативою китайським продуктам, які масово постачаються на європейські ринки. Тому коли ми об’єднаємо всі ці політики та отримаємо зворотній зв’язок від бізнесу – на яких галузях необхідно сконцентруватися, – ми зможемо сказати нашим міжнародним партнерам, що в нас є не лише цілі, а ще й реальний план щодо їх реалізації. І тоді нам повірять.