Головна проблема – як доставити нашу продукцію клієнтам

День 24 лютого 2022 року розділив наше життя на до і після війни. Як і більшість підприємств гірничо-металургійного комплексу, група Ferrexpo зіткнулася з певними труднощами, в тому числі логістичними, у зв’язку з блокуванням портів.

Наші європейські споживачі підставили нам плече та придбали узгоджені сторонами обсяги окатишів, виконали контрактні зобов’язання в повному обсязі. Але вже з травня місяця ми відчули, що ситуація з постачанням ускладнилася. Склади у наших європейських традиційних споживачів мають обмеження, учасники логістичного ланцюга почали працювати неритмічно. Виникла гостра необхідність знайти альтернативні шляхи реалізації.

Торік на підприємствах групи Ferrexpo були запроваджені технології, націлені на середньострокову та дострокову перспективу для освоєння нових ринків збуту, але основне питання нині – як нашу продукцію можна доставити існуючим клієнтам?

Зараз спостерігаємо стрімке зниження цін на метал та сировину, що традиційно вимагає від підприємств нашої галузі максимальної уваги до управління витратами.

Але якщо аналізувати нинішню ситуацію комплексно, можемо зазначити, що підвищення залізничного тарифу на 70%, яке відбулося 01.07.2022, збільшення цін на енергоносії, запчастини та інші матеріали та інші фактори призвели до значного збільшення собівартості нашої продукції.

Звісно, ми намагаємося вирішити питання з логістикою – знаходимо нові шляхи роботи через порти Румунії та Польщі. Але ж у будь-якому випадку це призводить до здорожчання логістичної складової. Експортерам вкрай складно зберігати обсяги за умов лімітованих пропускних можливостей.

За останні 4 місяці ми значно змінили наші логістичні маршрути. Ми вимушені були в короткий час знайти рішення щодо переадресації 60% продукції, яка раніше експортувалася через порти Чорного моря. До таких самих дій вдалися більшість вантажовідправників, у тому числі виробники аграрної продукції, що й стало причиною великих черг на західних погранпереходах та в Дунайських портах, а вагонообіг збільшився в 2-4 рази. Сьогодні маємо середній вагонообіг мінімум 20-24 дні (доходить до 50-60 днів) проти 11 днів на початку року.

Ситуація щотижня змінюється і вимагає від нас бути більш гнучкими в нових обставинах та в умовах нових логістичних маршрутів, до яких часто не готова сама інфраструктура, в тому числі в країнах ЄС.

Звісно, нам необхідна підтримка держави у вирішенні питання логістики для збільшення обсягів та виходу на повну потужність. Насамперед ми дуже чекаємо відкриття чорноморських портів, тому що всі обхідні логістичні маршрути є в рази дорожчими за традиційні.

На тлі прогнозів міжнародних експертів про пришвидшення зростання обсягів видобутку залізної руди в світі у 2022-2026 роках втрати позицій на ринку українськими добувними підприємствами можуть стати незворотними. Наша галузь, яка забезпечує стабільне надходження валютної виручки, надає робочі місця десяткам тисяч людей та створює можливість заробляти суміжним галузям, має бути однією з пріоритетних в програмах підтримки урядом України.

При цьому держава стабільно отримувала від підприємств ГМК надходження у вигляді податку на прибуток, рентної плати та інших податків: усі гірничо-збагачувальні комбінати входять до топ-100 платників податків і за підсумками 2021 року заплатили близько $2,5 млрд податків. Зокрема, у березні 2022 року залізорудна сировина стала найбільшою статтею експорту України. Тим самим ГМК-сектор підтримав валютну стабільність у країні та забезпечив податкові надходження до державного бюджету.

За таких умов необережні та непродумані кроки у сфері фінансів і логістики можуть спровокувати додаткові ризики для галузі, призвести до критичних наслідків у масштабах усієї країни.

Планів у нас достатньо, усі вони пов’язані із запуском технологічних ліній, введенням нових потужностей для збільшення обсягів виробництва та націлені на сталий розвиток нашої компанії. Але спершу чекаємо на мир у нашій державі, наполегливо працюємо задля нашої перемоги, чекаємо на відкриття портів та налагодження логістики.