Формульне ціноутворення на брухт не працює в умовах дефіциту сировини

У відповідь на пропозицію металургів перейти до формульного ціноутворення (ціна в портах Туреччини за вирахуванням витрат постачальника) на ринку брухту асоціація «УАВтормет» вказала на некоректність цієї формули.

Запропонована формула ціноутворення загалом зрозуміла і прозора, але не підходить до всіх умов ринкової кон’юнктури. В умовах профіциту пропозиції брухту формула цілком прийнятна, але абсолютно неробоча, коли на ринку є дефіцит цієї сировини.

У січні-березні, коли спостерігався дефіцит брухту, металурги не могли домовитися про ціну і змушені були імпортувати. Вони намагалися домовлятися з великими трейдерами брухту, пропонуючи їм привабливі цінові умови, щоб задовольнити свої потреби у брухті. Тепер же, коли дефіцит частково подолано, металурги хочуть закріпити формулу, скориставшись своїм монопольним правом покупців (куди дивиться Антимонопольний комітет?).

Крім того, у формулі є одна некоректна складова – штучно завищене експортне мито в €58/т. На нашу думку, формула має враховувати «експортний паритет» і може бути такою:

Експортне мито + витрати експортера + маржа експортера = ціна внутрішнього ринку.

У результаті внутрішня ціна з урахуванням експортного паритету може бути на рівні $195-200/т. Але експортне мито має бути адекватним, а не таким, яке є на сьогодні. На нашу думку, експортне мито має не перевищувати €10/т.

Також слід ураховувати зниження заготівлі брухту. Після травневого обсягу збору брухту в 300 тис. т, у червні-липні такого показника не буде. За нашими прогнозами, брухтозаготівля в липні становитиме лише 100-130 тис. т (тоді як середньомісячна заготівля у 2018 році сягала 270-280 тис. т). Це буде наслідком насамперед низьких закупівельних цін, які встановилися на ринку. З початку місяця вони знизилися на 800-900 грн за тонну.

Саме фактор низької ціни може призвести не лише до зниження заготівлі брухту, а й до того, що постачальники будуть змушені заморозити роботу на демонтажних проектах і скорочувати персонал або відправляти його в неоплачувані відпустки. Це триватиме до часу встановлення на ринку більш високих цін. Дрібні компанії можуть взагалі закритися, тим більше що на сьогодні наявна висока дебіторська заборгованість металургів за поставлений брухт чорних металів. При цьому заготівельники брухту не мають достатніх власних резервів зниження витрат через високі постійні витрати (оренда, персонал та інше).

В умовах дефіциту сировини у металургів є лише два варіанти дій – підвищувати закупівельні ціни (порушуючи «експортний паритет») або імпортувати. Найбільш реалістичний варіант придбання брухту – Росія. Але можуть бути також інші ринки.

Слід брати до уваги, що в умовах дефіциту брухту великі споживачі (металурги) не дотримуватимуться цінових домовленостей навіть у разі їх прийняття. Вони можуть пропонувати заготівельникам брухту приховані доплати, щоб відшкодувати брак сировини.

На мою думку, компроміс із металургами щодо ціни є абсолютно можливим. У нас взаємопов’язаний бізнес. Заготівельники брухту завжди намагаються знайти точку, де сходяться інтереси сторін (як було вже неодноразово), і отримати таке ціноутворення, яке дасть змогу працювати з прийнятним рівнем рентабельності. Але головний камінь спотикання – чинне мито в €58/т.

З іншого боку, восени ми очікуємо зростання цін на брухт на світовому ринку. Це не дасть металургам тримати низькі внутрішні ціни (навіть якщо буде прийнято формульне ціноутворення). Зі свого боку «УкрМет» вивчає і розглядає можливість роботи з європейським та іншими ринками збуту.