Екоподаток має витрачатися виключно на природоохоронні заходи

Чергова ініціатива збільшити розмір екологічного податку від Мінфіну (законопроєкт 5600) видається сумнівною. Пропонується збільшення:

  • ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти в 1,6 раза та її поступове підвищення у 8 разів у 2029 році;
  • ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/т до 30 грн/т;
  • ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/т.

Окрім екологічного податку, законопроєкт має на меті підвищити податкове навантаження на різні бізнеси й за різними ставками оподаткування. Отже, м’яко кажучи, до нього дуже багато питань. Як у народних депутатів, так і в бізнес-асоціацій, експертів.

Повертаючись до теми екоподатку, ще раз хочу наголосити на чіткій позиції як ВГО «Жива планета», яку я очолюю, так і моїх колег з Громадської ради при Міндовкілля України:

  • екологічний податок має витрачатися виключно на природоохоронні заходи;
  • має бути запроваджена дієва система ефективного його використання та державної підтримки впровадження зеленої модернізації.

Так, як це робиться в усьому світі, зокрема у Європі, але поки що не в нашій державі.

Отже, система розподілу й використання отриманих коштів екологічного податку потребує докорінної реформи. І тільки після цього можна говорити про перегляд ставок екологічного податку.

Ми повинні зрозуміти, що ВСІ податки, окрім податку на прибуток, сплачуємо по факту ми, споживачі. Понад 80% коштів, які надходять від екологічного податку, сплачують енерго- й теплогенеруючі компанії. Підвищення екологічного податку призведе до зростання тарифів на всі види комунальних послуг, на електроенергію. Будь-яка галузь є енергозалежною, тому зростуть ціни на всі продукти, товари, послуги. При цьому ми маємо розуміти й той факт, що без реформи будь-які зміни розміру екоподатку не вплинуть ані на стан довкілля, ані на якість нашого життя.

Чи готові ми до цього в умовах сьогодення?

  • Глобальний ринок

Чому різке зниження квот для України не допоможе європейській сталевій промисловості

Рішення ЄС щодо посилення режиму тарифних квот (TRQ) спричинене посиленням імпортного тиску на ринку сталі.…

Понеділок 15 Червня, 2026
  • Індустрія

Українська металургійна галузь витримала війну, але тепер вона потребує справедливості з боку Європи

Я хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо нещодавнього дослідження GMK Center, присвяченого викликам, з якими…

Четвер 11 Червня, 2026
  • Компанії

Імплементація євронорм у металургійній галузі України: погляд «Інтерпайп»

Вступ України до Євросоюзу відкриває нові можливості для вітчизняного бізнесу, та водночас ставить перед ним…

Понеділок 8 Червня, 2026
  • Індустрія

Вплив війни на Близькому Сході на економіку України у 2026 році: погляд НБУ

Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови…

Четвер 28 Травня, 2026
  • Індустрія

ЄС змінює правила доступу для сталі: що це означає для України

Євросоюз готує нові правила доступу на ринок сталі, що створює додаткові виклики для українських експортерів.…

Середа 13 Травня, 2026
  • Індустрія

Українська металургія та євроінтеграція: проблемні точки дотику

Українська металургія опинилася в епіцентрі регуляторних та торговельних трансформацій, пов’язаних із курсом на євроінтеграцію. Під…

Вівторок 12 Травня, 2026