Питання диференціації тарифів на розподіл за класами напруги вимагає налагодження діалогу між бізнесом та регуляторними державними органами та пошуку шляхів науково-технічного обґрунтування та нормативно-правового врегулювання вказаного питання.
Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) планувала 17 липня розглянути проекту постанови «Про затвердження змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» (зміни до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1175)».
Суттєвих економічних причин для ухвалення такого рішення від представників ні Міненерго, ні НКРЕКП ми не почули. Тиск бізнесу змусив відмовитися від цієї ідеї. Тодішній голова НКРЕКП Тарасюк виступив проти неї, проте після зміни керівництва та складу регулятора там вирішили повернутись до питання уніфікації.
Зараз тариф розбитий на тариф для споживачів з 1-м класом напруги, а це велика промисловість (приєднана до енерголіній з напругою 27,5 кВ і вище), і за 2-м класом напруги – решта споживачів (до 27,5 кВ.).
Постачання електроенергії великим підприємствам вимагає використання набагато меншої інфраструктури та втрати електроенергії є значно меншими. Тоді як тариф для 2-го класу дозволяє покрити витрати на доставку електрики населенню та малому бізнесу. Тому різниця у тарифах на розподіл обумовлена законами фізики.
Уніфікація тарифів на розподіл за класами напруги негативно вплине на роботу великих промислових підприємств. Витрати великих споживачів за транспортування електроенергії зростуть на десятки чи навіть сотні мільйонів гривень залежно від розміру підприємств. Також фактично збережеться крос-субсидування, оскільки великі промспоживачі заплатять за втрати у мережах дрібних споживачів.
Встановлення єдиного тарифу для обох груп споживачів призведе до того, що тариф на розподіл для промисловості збільшиться вп’ятеро. Загальне збільшення витрат великих споживачів становитиме приблизно на 26 млрд грн – з 6,4 до 32,5 млрд грн на рік. Зрозуміло, що таке зростання веде до того, що частина найбільш енергоємних підприємств може зупинити виробництво або взагалі збанкрутувати.
Щоб уникнути подальших спекуляцій на тему уніфікації, ми пропонуємо встановити законодавчі рамки, за які не могли б вийти державні органи. Це дозволить бізнесу відчувати себе більш захищеним на рівні закону.
Зараз у законі немає ані слова про класи напруги, тому регулятор може приймати все, що завгодно – ввести один клас чи, наприклад, п’ять. НКРЕКП може ухвалити будь-яке рішення про уніфікацію класів, навіть зовсім економічно необґрунтоване. В іншому випадку споживачі можуть у судах рік або навіть більше доводити щось там про необґрунтованість, але тим часом через зростання витрат може статися, що вже через півтора року не буде кому доводити.
Саме тому ми хочемо науково обґрунтувати потребу у збереженні класів, розрахувавши відповідні цифри із залученням представників профільних ВНЗ. За результами обговорення на круглому столі було запропоновано такий проєкт резолюції, який містить пропозиції:
Рішення ЄС щодо посилення режиму тарифних квот (TRQ) спричинене посиленням імпортного тиску на ринку сталі.…
Я хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо нещодавнього дослідження GMK Center, присвяченого викликам, з якими…
Вступ України до Євросоюзу відкриває нові можливості для вітчизняного бізнесу, та водночас ставить перед ним…
Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови…
Євросоюз готує нові правила доступу на ринок сталі, що створює додаткові виклики для українських експортерів.…
Українська металургія опинилася в епіцентрі регуляторних та торговельних трансформацій, пов’язаних із курсом на євроінтеграцію. Під…