Чи є у країни фінанси для промисловості та технологій

Що таке гроші? Це знаки, які держава та суб’єкти господарювання погоджуються приймати в обмін на товари та як свідчення сплати податків. Це спрощене визначення. Одне із визначень.

Отже, якщо ви маєте легітимне право на обладнання, яке ці знаки випускає, чи є у вас гроші?

Ну звісно ж, є! Ще й стільки, скільки вам потрібно. Україна має власну суверенну грошово-кредитну систему та національну валюту. Отже, можна казати, що гроші в країні завжди є, принаймні для пріоритетних напрямів. Треба лише ці напрями ідентифікувати (для себе) і далі фінансувати.

Власне, це розуміють і в Україні. Ті, кому треба. На деякі напрями держава та НБУ завжди знаходять кошти, особливо не переймаючись розміром фіскального дефіциту. Картину цих пріоритетів і напрямів дає дуже цікавий графік з Інфляційного звіту НБУ за квітень 2020 року.

Що ж ми бачимо? У всі періоди незмінним об’єктом пріоритетного фінансування була фінансова система, тобто банки. У них системно вливають кошти НБУ та уряд через дефіцитне фінансування, іншими словами через емісію. Наприклад, у 2016 році на докапіталізацію банків було витрачено близько 5% широкого дефіциту сектору державного управління із загальних 7% від ВВП. Простіше кажучи, для цього було емітовано чи надруковано близько 140 млрд грн (еквівалент $5,5 млрд), а в наступному 2017-му — ще близько 70 млрд грн.

А яку фінансову підтримку отримали в цей час сектори, пов’язані із виробничим та технологічним розвитком країни? Максимум 1-1,5 млрд грн. Тобто мізер, нічого…

Отже, в країні, яка має суверенну валюту, кошти для розвитку завжди будуть. За потреби уряд та НБУ збільшують дефіцит та випускають гривню. Вони завжди знаходять її для банків і фінансового сектору, і ніколи — для виробництва та технологій, тобто для реальної економіки, яка створює додану цінність і робочі місця.

Така політика створила жорсткий монетарний голод для промисловості та сите життя для банків, підкріплене дивними інструментами легких заробітків, як, наприклад, сертифікати НБУ з височенною дохідністю. Ця політика також зручна, щоб проводити ідею про порятунок через зовнішню фінансову допомогу й нездатність профінансувати власний економічний розвиток.

Крім можливостей дефіцитного фінансування, джерелом коштів для розвитку країни є також тіньова економіка, кошти населення поза банківською системою, амністія виведених капіталів тощо.

Тому радійте, бо гроші є. І плачте, тому що вони недоступні.

Оригінальну версію тексту читайте тут

  • Глобальний ринок

Чому різке зниження квот для України не допоможе європейській сталевій промисловості

Рішення ЄС щодо посилення режиму тарифних квот (TRQ) спричинене посиленням імпортного тиску на ринку сталі.…

Понеділок 15 Червня, 2026
  • Індустрія

Українська металургійна галузь витримала війну, але тепер вона потребує справедливості з боку Європи

Я хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо нещодавнього дослідження GMK Center, присвяченого викликам, з якими…

Четвер 11 Червня, 2026
  • Компанії

Імплементація євронорм у металургійній галузі України: погляд «Інтерпайп»

Вступ України до Євросоюзу відкриває нові можливості для вітчизняного бізнесу, та водночас ставить перед ним…

Понеділок 8 Червня, 2026
  • Індустрія

Вплив війни на Близькому Сході на економіку України у 2026 році: погляд НБУ

Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови…

Четвер 28 Травня, 2026
  • Індустрія

ЄС змінює правила доступу для сталі: що це означає для України

Євросоюз готує нові правила доступу на ринок сталі, що створює додаткові виклики для українських експортерів.…

Середа 13 Травня, 2026
  • Індустрія

Українська металургія та євроінтеграція: проблемні точки дотику

Українська металургія опинилася в епіцентрі регуляторних та торговельних трансформацій, пов’язаних із курсом на євроінтеграцію. Під…

Вівторок 12 Травня, 2026