Без економічного розвитку неможливо говорити про екологію

Яким чином індустріальні парки здатні в кілька разів збільшити український експорт меблів, наскільки важливим є діалог з громадою та як усе це пов’язане з циркулярною економікою. Про все це під час Дня сталого розвитку, організованого Європейською Бізнес Асоціацією, розповів Павло Пильтяй, виконавчий директор ТОВ «Кроноспан Рівне» – українського підприємства компанії Kronospan – найбільшого в світі виробника деревних панелей. GMK Center публікує тези його виступу.

– Зараз компанія Kronospan інвестує €400 млн у будівництво одного з найбільших деревопереробних заводів в Україні. Але головні наші завдання: інвестиції не лише в деревопереробку, а й у розвиток допоміжних галузей.

У перспективі ми хочемо збільшити експорт меблевої продукції з €0,5 млрд, як в Україні зараз, до €11 млрд, як у Польщі. Тобто ми хочемо, щоб в Україні відбувалася більш глибинна переробка продукції.

Але замало просто говорити про це. Ми впроваджуємо власні проєкти. Наприклад, долучилися до будівництва інфраструктури меблевих кластерів. У Київській, Рівненській та Волинській областях ми плануємо збудувати меблеві кластери. Це дасть можливість виробникам меблів отримати площі, де вони зможуть вести свої бізнеси поряд з компанією, яка буде надавати їм сировину та електроенергію, а крім того, допоможе з логістикою.

Ми вже зареєстрували в Городку (Рівненська область) приватний індустріальний парк площею 85 гектарів. Плануємо, що він стане одним з найбільших деревообробних та меблевих центрів в Україні та сприятиме збільшенню української переробки деревини.

Ми плануємо реалізувати усі ці проєкти, оскільки без економічного розвитку неможливо говорити про екологію та відповідальність споживання й виробництва.

Але основна філософія нашої компанії – це економіка замкнутого циклу. Ми плануємо максимально здійснювати вторинну переробку деревини, використовувати відходи деревини та вторсировину, що не придатна для подальшого використання. Уже зараз ми переробляємо її в теплову енергію шляхом спалювання. Ми почали використати для цього низькосортну хвору й гнилу деревину, що не придатна для виробництва нашої продукції.

Крім того, в планах нашої компанії – почати використовувати відходи меблів, які населення поки що просто викидає на смітники. Ми хочемо збирати старі меблі, подрібнювати й в подальшому використовувати для виробництва нашої продукції. Це дасть можливість, по-перше, суттєво зменшити вирубку лісів, а по-друге – збільшити частку переробленої продукції у виробництві плити. Тобто хочемо максимально відійти від сирої деревини, а перейти до відходів деревопереробки й до переробки старих меблів. У найближчі 2-3 роки ми плануємо почати активно впроваджувати цю систему.

Відповідальність споживання та виробництва – це також один з важливих пунктів. Ми перші серед деревопереробних підприємств в Україні почали використовувати спеціальні фільтри UTWS та WESP. Фільтр UTWS максимально фільтрує та забирає пил. Таким чином, до 95% пилу потрапляє не в атмосферу, а в біореактори, які далі перероблюють його на енергію. А фільтр WESP збирає до 95% пилу та формальдегіду. Тобто це одні з найефективніших фільтрів у світі відповідно до стандартів BAT. До речі, інвестиції в такі фільтри становлять близько €20 млн.

Також ми активно співпрацюємо з громадами щодо автоматичного моніторингу стану повітря. За власні кошти ми купили пункт моніторингу повітря та встановили його, а також залучили сертифіковані підприємства для постійного обслуговування обладнання. Цей модуль вимірює концентрацію формальдегіду, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, пилу, а також метрологічні параметри. Обладнання в автоматичному режимі передає інформацію до департаменту екології місцевої громади. Тож вони онлайн можуть у реальному часі бачити, що відбувається з довкіллям.

Ми розуміємо, що сталий розвиток і розвиток промисловості неможливі без відповідального споживання та відповідального виробництва. А це, своєю чергу, неможливо без співпраці з громадами та донесення до людей інформації про те, що відбувається на підприємстві, як ми хочемо покращити стан довкілля та що ми для цього робимо. Тобто чим відкритішими ми будемо у спілкуванні з ними, чим більше інформації надаватимемо, тим менше у громади буде всіляких страхів і тем більше можливостей буде для розвитку підприємства.