Адаптивний карантин. Час поступово виходити з самоізоляції

За один місяць карантину економіка втрачає від 3% до 5% ВВП. Ці цифри актуальні й для інших країн. Наприклад, у Німеччині прогнозують, що за перший місяць економіка втратить до 7,5% ВВП, а за три місяці – до 20% ВВП.

Спричинена коронавірусом економічна криза призвела насамперед до зниження торговельних оборотів між країнами. Для України це означає падіння експорту, зокрема експорту руди та металів (на сільськогосподарську продукцію попит буде завжди).

Багато що залежатиме від того, як швидко відновить своє виробництво Китай, який забезпечує 16% світового ВВП.

У цих макроекономічних обставинах, враховуючи що багато аналітиків прогнозують другу хвилю захворювань восени, вкрай необхідно напрацювати мінімальний запас міцності. В українського бізнесу він майже вичерпаний. Тому літнє послаблення обмежень – це стратегічний крок для того, аби хоча б частково наповнити бюджет, який, серед іншого, фінансує систему охорони здоров’я та вже має дефіцит у три рази більший від запланованого.

Правила послаблення карантину не мають дискримінувати галузі економіки

Незважаючи на те, що уряди країн зараз отримали унікальні повноваження планового керування економікою, вихід з карантину не може відбуватися вибірково по галузям. Тому потрібен системний підхід, який паралельно розробляється багатьма аналітичними групами. Центр економічної стратегії пропонує свій варіант адаптивного карантину із трьома режимами, які можуть запроваджувати у різних частинах країни відповідно до рівня поширення інфікування та готовності регіону.

Нині рівень захворюваності у різних областях України є різним. Щонайменше у 12 областях випадки є поодинокими. В інших регіонах спостерігається кластерне поширення. При цьому, імовірно, в Києві та Чернівецькій області (у зоні ризику – Івано-Франківська та Тернопільська області) розпочалося локальне поширення. Важливо розуміти, що кількість випадків як така не є показником рівня поширення. Рішення про нього має приймати комісія техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) з урахуванням того, чи можливо відстежити джерела та ланцюжки поширення.

Загальний порядок запровадження заходів має відповідати динаміці поширення вірусу: для безпечних територій застосовуються заходи «жовтого» режиму, у випадку поширення вірусу до них додаються заходи «червоного» режиму, а за виявлення небезпечних темпів поширення вмикається «чорний» режим аж до повного закриття в’їзду-виїзду з охопленого спалахом регіону. Важливо, щоб для окремих груп ризику чи територій поширення одночасно могли діяти різні режими, аби дотримувався принцип мінімальних обмежень для країни загалом.

Якими мають бути обмеження для роботи підприємств в адаптивному карантині

У найм’якшому режимі, «жовтому», ЦЕС пропонує не обмежувати діяльність підприємств за умови посиленої дезінфекції та соціального дистанціювання. Важливе для багатьох компаній питання –робота громадського транспорту. Її обмеження також пропонується послабити в «жовтих» зонах. Метро, маршрутки, міжміський транспорт мають працювати за умови активної дезінфекції, що дасть змогу працівникам, які не можуть працювати з дому, дістатися робочих місць.

Помірний «червоний» режим пропонується запроваджувати на територіях, де виявлене кластерне поширення. В таких зонах потрібно збільшити рухомий склад громадського транспорту та змінити режим роботи задля уникнення скупчення людей. При цьому допуск в транспорт має бути лише в захисних масках. Обмеження діяльності підприємств також можна уникнути.

Найбільші обмеження мають бути застосовані тільки в «чорних» режимах, де відбувається неконтрольоване локальне поширення інфекції. Лише на цих територіях рекомендується застосовувати повний «локдаун». Це означатиме, що тут економіка майже зупиниться. Буде заборонена робота більшості підприємств, крім критичної інфраструктури та сезонних сільськогосподарських робіт. Громадський транспорт працюватиме в режимі, який зараз ми бачимо по всій Україні (за спецперепустками для працівників та працівниць лікарень, аптек та продуктових крамниць).

За «чорного» режиму впроваджується тимчасова заборона громадянам виходити з будинку, у всіх випадках, крім купівлі продуктів та медикаментів. А також забезпечується масова доставка продуктів та медикаментів групам ризику коштом держави. У межах окремих територій це виглядає реальніше, ніж у масштабах всієї країни.

Запропонований адаптивний карантин стане реальним лише у разі збільшення тестувань та за умови контролю поширення вірусу

Карантинні заходи виграють час для урядів, щоб підготувати свою систему охорони здоров’я та забезпечити її здатність: а) контролювати перебіг епідемії; б) бути готовою до пікових навантажень у разі загострення ситуації. Без упевненості в тому, що система охорони здоров’я виконує ці дві умови, пом’якшення карантинних заходів створить значні ризики. При цьому продовження карантину призводить до подальшого виснаження економіки. Оцінка поточного стану готовності системи охорони здоров’я за цими чотирма напрямами свідчить про її вкрай низьку здатність до виконання цих завдань майже за кожним напрямом.

Основна ідеологія нової системи запобігання захворювань – широкомасштабне тестування та ізоляція випадків, щоб зберегти можливість нормального функціонування решти економіки. Для цього потрібно радикально, в десятки разів, збільшити спроможність системи із виявлення та тестування. Наразі це може видаватися витратним, але в макроекономічній перспективі коштуватиме набагато дешевше, ніж постійний локдаун. Тестування також важливе для того, щоб виявити людей, які вже перехворіли та можуть повертатися до нормального життя. Друга складова – дієздатна система лікарень. Базові, але не менш необхідні умови – наявність засобів захисту та обізнаність людей про те, як захиститися від вірусу.